Опубліковано Зоя Тимцунік
Нещодавно перший заступник міського голови Світлана Усик відвідала з робочою поїздкою Хорватію, де вивчала досвід роботи з дітьми в рамках співпраці з ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН). Отож розмову почали саме з цього:
- Світлано Борисівно, яка мета поїздки і чому обрали саме Хорватію?
- 11-15 квітня ЮНІСЕФ сформував делегацію для робочої поїздки в Хорватію з метою вивчення досвіду роботи міст з дітьми. Усі витрати на переліт з Києва до Загреба та проживання з харчуванням покрив Дитячий фонд ООН в Україні. Отож з міського бюджету на поїздку не витратили жодної гривні. А ось досвіду, цікавих напрацювань, літератури, вражень привезли чимало.
- А хто входив до складу делегації?
- До складу делегації увійшли представники Міністерства надзвичайних ситуацій і Міністерства соціальної політики, керівники програми фонду ЮНІСЕФ, голови районних державних адміністрацій, заступники міських голів, працівники центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. Усього 16 осіб. До речі, широко представлені регіони: Київ, Суми, Чернівці, Львів, Сарни, Березне, Коростень. Від нашого міста були я та головний спеціаліст по роботі з молоддю та спорту міськвиконкому Віктор Хомич.
- Чим зацікавила вас робота міст з дітьми в Хорватії?
- Під час перебування в Хорватії ознайомились з роботою різних установ, що працюють з дітьми. Насамперед зустрілись з головою представництва фонду ЮНІСЕФ у Хорватії, яка розповіла про впровадження ініціативи «Міста дружні до дітей» з громадською організацією «Наші діти». Ініціатива почала діяти після отримання незалежності Хорватією (з 1991 року) та була направлена на забезпечення прав дітей у повоєнний період.
Цей проект передбачає низку етапів. Серед них - підготовка населеного пункту до отримання відзнаки «Місто дружнє до дітей». До речі, її надають у разі виконання 120 вимог. При цьому враховують медичне обслуговування дітей, наявність ігрових майданчиків, економічний розвиток міста, забезпеченість роботою батьків, соціальний захист, доступ для дітей з вадами здоров’я до послуг у місті тощо. Тобто виконання таких критеріїв щодо дотримання прав дітей - це насамперед соціально-економічний розвиток територіальної громади.
Згодом продемонстрували практичні кроки втілення таких ідей. Ми ознайомились з діяльністю дитячого віче міста Опатія, його презентував обраний дітьми «молодий мер». Організація має дорадчі функції, а місцева влада дослуховується до порад і потреб, що висловлюють юні громадяни. Віче щорічно реалізовує один зі своїх проектів за рахунок часткового фінансування з міського бюджету. Ініціативи завжди направлені на захист якогось права дітей. Наприклад, відстояли облаштування дитячих ігрових майданчиків і пляжу в місті.
А ще вивчали досвід роботи громадської організації «Наші діти». Вона займається змістовним дозвіллям дітей-інвалідів і школярів у післяурочний час, проведенням занять гуртків за інтересами. До речі, громадських організацій у містах досить багато, як і волонтерів, які мають за честь добровільно працювати з дітьми.
- Вдалося побувати в навчальних закладах? Чи відрізняються вони від наших?
- Так, відвідали різні школи та дитячі садки столиці Хорватії Загребу, Опатії, Рієки, Забоку. Освіта в школах обов’язкова до 8 класу, далі за бажанням. Вони є сучасні та минулих часів, однак матеріальне забезпечення в усіх на високому рівні: комп’ютерні класи, бібліотеки, вчительські, величезні спортивні зали з необхідним обладнанням для проведення занять. Діти від шестимісячного віку до 6 років відвідують дитячі садки. У старших групах працюють за принципом відкритих дверей, коли всі вихованці 5-6 років можуть вільно переходити з однієї в іншу та шукати собі справу для занять, а вихователі лише координують їх діяльність і вибір. А ще там дуже багато різноманітних дитячих робіт, однак лише дерев’яні яскраві іграшки.
Що вразило нашу групу, то це відсутність спалень. Коли підходить час сну, то у вільних місцях, на килимах розставляють ортопедичні ліжка з постіллю висотою 10-15 см від підлоги. Вони компактно складаються і не потребують великого приміщення.
А діти дуже схожі на наших: непосидючі, говіркі. Проте без супроводу дорослих у вечірній час можуть перебувати лише до 20.00.
- Що фінансують міські бюджети в Хорватії?
- Міський бюджет невеликого населеного пункту є досить вагомим, у порівнянні з нашим. Наприклад, місто Забок має 10-12 тис. населення, а його бюджет на 2011 рік становить 4,8 млн. євро. З цих коштів фінансують дитячі садки, початкові школи (1-8 клас), 4 комунальні служби. Родзинкою є те, що там діють 62 спортивні клуби, яким надають фінансову підтримку в розмірі 110-120 тис. євро.
- Якщо населений пункт отримує відзнаку «Місто дружнє до дітей», чи має він якісь додаткові кошти, пільги тощо?
- По-перше, надання місту цього статусу є доволі престижним. Таке звання отримують після проходження перевірки, йдуть до нього від 2 до 5 років, щоб виконати всі вимоги. Згодом на щорічній конференції фонду ЮНІСЕФ міському голові вручають цю відзнаку. А при в’їзді та виїзді ставлять великі таблички стандартного зразка, на яких написано «Місто дружнє до дітей». Це і є визначенням статусу міста. Окремих додаткових коштів воно не отримує, але підтримку з міського бюджету на розвиток дитячих ініціатив зазвичай має.
- А загалом яке враження справила на вас Хорватія?
- Вразила чистотою, ошатністю та гордістю людей за свою державу. Адже коли запитали «Хто вам робив такі хороші дороги?», то у відповідь перекладач без роздумів сказала: «Ми. Чому нам повинен робити хтось інший?». Коли відлітали з Києва, навіть пролітав сніг. А в них перецвітали тюльпани. Дивно було бачити квітучі дерева, зелену траву, яку вже стригли, яскраві та мальовничі клумби. За весь час перебування не помітили сміття на вулицях, а приватні оселі потопають у зелені та квітах.
Це невелика за розмірами, але дуже мальовнича країна, що розвивається завдяки туристичному бізнесу, має гори, море, різноманітний тваринний світ.
- Певно, плануєте втілити в життя досвід хорватських колег?
- Так. Уже там, аналізуючи побачене, розмірковували щодо запровадження в нас деяких наміток. Скажімо, організувати та провести зустріч Дитячої дорадчої ради м. Сарни й інших міст, де вони діють тривалий час і мають певні напрацювання (Коростень, Львів, Шостка). Впровадити модель дружніх організацій, установ міста (дружня школа, дружній дошкільний садок, дружнє підприємство, організація тощо) та затвердити міську відзнаку, яку вручати щорічно в Міжнародний день захисту дітей. А ще провести конкурс «Якби я був мером» серед дітей і молоді, вибори «молодого мера». Маємо на меті розробити та реалізувати разом з Дитячою дорадчою радою не менше 1 проекту для дітей міста, у першу чергу, через облаштування дитячих ігрових майданчиків. До речі, спілкуючись з нашими дітьми, членами Дитячої дорадчої ради, помітили, що ініціатив у них дуже багато. Це й облаштування парку, і відкриття дитячого кафе, відновлення роботи клубу по вул. Толстого (с. Доротичі), створення центру дитячої творчості, є намітки і в галузі спорту.
Планів багато. Думаю, спільно з міськвиконкомом, депутатським корпусом за підтримки установ, організацій міста забезпечимо їх втілення в життя.
- Світлано Борисівно, очевидно, що співпраця з ЮНІСЕФ на користь місту. Давно вона розпочалася?
- З 2010 року. Саме тоді за ініціативи ЮНІСЕФ наше місто долучилось до Проекту підтримки здоров'я дітей, які мешкають на забрудненій від аварії на ЧАЕС території. Що стосується мене, то співпрацюю з фондом уже 4 роки. Один з проектів – сімейний центр, який торік відкрили в с. Цепцевичі. До речі, це другий такий заклад, що відкритий в Україні у співпраці з ЮНІСЕФ. Не секрет, що рівень базових знань з догляду за дитиною, її харчування серед батьків, які мешкають на територіях, що зазнали впливу Чорнобильської катастрофи, є дуже низьким. Дорослі мають багато хибних уявлень і стереотипів, що негативно позначаються на розвитку нащадків. У 2008-2009 роках ЮНІСЕФ провів дослідження в родинах, які мешкають у постраждалих районах. Опитування підтвердило, що проблема існує. Тому проект спрямований на підвищення базових знань щодо догляду за дитиною, її харчування та розвитку в батьків у районах, постраждалих від Чорнобиля. З цією метою проводять комунікаційні й освітні тренінги, роботу з молоддю шляхом розважально-освітніх методів для підвищення обізнаності з питаннями охорони здоров'я, покращання роботи медичних установ для дітей і молоді, маю на увазі «Клініку дружню до дитини».
- Дякую за інтерв’ю. Успіхів вам на цій нелегкій ниві.