Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Разом з листопадом до працівників управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі прийшло професійне свято – День працівника соціальної сфери. І це гарна нагода розказати про тих, хто своєю щоденною працею опікується пенсіонерами й тими, хто в майбутньому ними стане.
Його основні завдання та мета: підвищити рівень життя пенсіонерів, встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку й трудового стажу, забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи, заохотити громадян до заощадження коштів на старість. Про діяльність цього колективу, їх успіхи й проблеми ділиться з читачами «Сарненських новин» умілий керівник, досвідчений фахівець Тетяна ЄЛІСЕЄВА.
- Тетяно Олександрівно, користуючись нагодою, щиро вітаю Вас, очолюваний Вами колектив з наступаючим святом, бажаю мудрості й успіхів, добра й тепла від людської вдячності, надії на щасливе майбутнє. Дозвольте розпочати розмову із запитання: у чому, на Вашу думку, пенсійна справедливість?
- Дуже цікаве питання. Знаєте, скільки б не переконувала в тому, що справедливість є, знайдуться скептики, які будуть стверджувати зворотнє. Адже, навіть одна і та ж тисяча гривень, але в сусіда, завжди буде більшою, ніж власна. Тому розпочну з того, що держава за наявності в людини трудового стажу гарантує виплату пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (на 1 жовтня 2011 року це - 784 грн.). Розмір пенсії залежить від величини заробітної плати та трудового стажу. Але, враховуючи низькі розміри першої, часто при розрахунках пенсії за формулою, вона є меншою, ніж прожитковий мінімум, - у цьому випадку проводять доплату до відповідного розміру. Якщо пенсії розраховані в сумі 300, 400 або 600 грн. - становитиме 484, 384 або 184 грн. І в загальному, розмір пенсії кожного пенсіонера буде 784 грн. Тоді в чому тут несправедливість? Кожному гарантовано пенсію не менше прожиткового мінімуму. Серед загальної кількості пенсіонерів (26 тис.) доплату до прожиткового мінімуму отримують понад 9 тисяч. В якійсь мірі, дійсно, пройшло зрівняння всіх під один розмір виплати. Але проблема скоріше в розмірах оплати праці. Мінімальна заробітна плата в жовтні 2011-ого становила 985 грн., мінімальна пенсія (без усіх надбавок і доплат) – 784 грн., тобто 80% від заробітної плати. Тож для того, щоб збільшити величину пенсії, потрібно розпочати із зарплати, тоді й розрахунок пенсії відповідатиме заробленому стажу й оплаті праці.
- Тетяно Олександрівно, Ви стояли у витоків функціонування Пенсійного фонду України. Будь ласка, розкажіть про це докладніше.
- Так, дійсно. Роботу в Пенсійному фонді розпочала в 1992 році спеціалістом 1-ої категорії. На той час працювало всього 3 працівники, які були представниками від обласного відділення Пенсійного фонду. В 1994 році створили відділ ПФУ в районі, який очолила Марія Плешкова. В 1997 на посаду начальника відділу (а з 2002-ого - управління) призначили мене. В Пенсійному фонді весь час проходить процес реформування, тож працювати ніколи не було легко. З 1994 року виникла заборгованість по виплаті пенсії, місячну виплату проводили двома відомостями - по 40 і 60%. Загальна заборгованість досягала вже 6-ти і більше місяців. У той час пенсії видавали продуктами харчування, які пенсіонери отримували в спеціалізованому магазині райспоживспілки. На ринку проводили ярмарки, розвозили борошно, комбікорм, цукор по селах. Виникали навіть випадки, коли не довозили, - пенсіонери зупиняли в попередньому селі й розбирали продукти. Заборгованість з виплати пенсії остаточно погасили у 2000 році. Тоді ж створили в управлінні відділ персоніфікованого обліку, який на даний час має базу всіх працюючих в Україні, і розміри заробітної плати яких використовуються при призначенні пенсії. У 2002-ому управління ПФУ взяло на себе функції з призначення та перерахунку пенсій, був створений відділ пенсійного забезпечення. У 2004 введено в дію Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який прийшов на зміну Закону 1991 року «Про пенсійне забезпечення», - і всім пенсіонерам по новому законодавству проводили перерахунки пенсій.
Загалом, як у державі, так і в управлінні постійно відбувалися зміни. Ось і зараз, з 2011 запроваджено єдиний соціальний внесок замість сплати внесків до 4-х фондів соціального страхування. Контроль і збір його в районі входить до повноважень управління. Ось так: з дня на день, з року в рік і пройдена ця стежина в 20 років життя.
- Щодо згадуваних змін. У загальному вони допомагають у роботі чи навпаки?
- Будь-які зміни в законодавстві, прийняття нових постанов, указів потребують перш за все досконалого вивчення спеціалістами, адже працюючи з пенсіонерами, інвалідами й соціально незахищеними верствами населення, дуже важливо не нашкодити ближньому. Тому в нашій роботі, хоч би що змінювалося, головне, щоб це було заради громадян та для їх блага, тому й підходимо до всього виважено. Ось, до прикладу, неабиякий резонанс у державі викликав закон, що стосувався сплати єдиного внеску підприємцями-спрощенцями. Зараз можна сказати - закон діє, підприємці сплачують внески, і, відповідно, матимуть стаж для призначення пенсії. Як відомо, з 1 жовтня вступила в дію пенсійна реформа. Знову ж таки налаштовані плідно працювати.
- Чи маєте борги з виплати пенсій і допомог?
- За станом на 1 листопада ц.р., усі пенсії та грошові допомоги профінансовані вчасно, заборгованості не маємо. Але, починаючи з вересня 2011-ого управління ПФУ не виплачує кошти за рішеннями суду, що винесені не на користь управління. Адже фінансування цих видатків тимчасово припинене Державним бюджетом України.
- Яким чином дбаєте про платіжну дисципліну?
- До цих порушників застосовуємо фінансові санкції та нараховуємо пеню. Так, з початку року до страхувальників застосували 211,4 тис. грн. фінансових санкцій, нарахували 50,8 тис. грн. пені. Крім того, щодо посадових осіб, винних у порушенні пенсійного законодавства, виносили постанови про накладення адміністративних штрафів, розмір яких, зауважу, немаленький - від 340 грн. до 5100 грн. За 9 місяців ц.р. наклали їх на суму 13515 грн.
- Нещодавно в газеті надрукували перелік найбільших боржників, як боретеся з ними?
- У «боротьбі» з боржниками застосовуємо найрізноманітніші методи та заходи впливу. Спеціалісти відділів обліку надходження платежів і контрольно-перевірочної роботи за нарахуванням і сплатою платежів щомісячно направляють їм вимоги про сплату недоїмки. У разі несплати заборгованості в 10-тиденний термін, передаємо для примусового виконання у відділ Державної виконавчої служби районного управління юстиції. Спеціалісти юридичного відділу направляють позовні заяви про стягнення заборгованості в Рівненський окружний адміністративний суд. Так, з початку року подали 34 позови на суму 293 тис. грн. Після розгляду справ і задоволення судом позовів, виконавчі листи направляють на примусове стягнення до органів ДВС. Цьогоріч туди передали 29 виконавчих листів про стягнення 252,3 тис. грн. Унаслідок виконавчих дій надійшло 388,4 тис. грн. Крім того, тісно співпрацюємо з правоохоронними органами – направляємо в прокуратуру району матеріали про боржників для пред’явлення приписів про усунення порушень пенсійного законодавства, а також для порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємств-боржників.
- Ще таке запитання: наявність боргів у суб’єктів господарювання – це втрачений страховий стаж найманих працівників?
- Це дійсно так. Проте, на жаль, більшість найманих працівників не усвідомлюють, що несплата підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами-підприємцями внесків за своїх працівників призводить до незарахування їм страхового стажу та порушення прав на повноцінне пенсійне забезпечення. Адже, згідно з чинним законодавством, починаючи з 1 жовтня 2004 р., страховий стаж зараховують лише за умови сплати внесків. А найманим працівникам варто знати, що мають право в судовому порядку вимагати від роботодавця сплатити за них внески до ПФУ.
- Тетяно Олександрівно, чи варто подумати вже сьогодні про гарантоване майбутнє?
- З прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» значно збільшився нормативний страховий стаж, необхідний для призначення мінімального розміру пенсії (на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Для жінок необхідний стаж становить 30 років, для чоловіків – 35. І тому треба заздалегідь, ще в молодому віці, подбати про одержання легальної заробітної плати, з якої своєчасно й у повному обсязі сплачуватимуть внески до Пенсійного фонду. Тільки за такої умови можна розраховувати на гідну пенсію.
- Напевно, проблему неформальної зайнятості та прихованої заробітної плати потрібно вирішувати спільними зусиллями влади, бізнесу та працівників.
- У пошуках додаткових джерел наповнення пенсійного бюджету управління проводить постійний моніторинг дотримання законодавства про оплату праці в частині забезпечення виплати мінімального її розміру. Спеціалісти разом з державною інспекцією праці, податковими органами постійно проводять спільні перевірки щодо виявлення незастрахованих осіб і тих суб’єктів підприємницької діяльності, які нелегально (у конвертах та інших прихованих формах) проводять виплату заробітної плати. Впродовж дев'яти місяців ц.р. провели 34 перевірки.
- Чи збільшилась кількість платників, які звітують в електронній формі з допомогою електронно-цифрового підпису?
- Звичайно. Якщо на початок року таких страхувальників було 142, то нині вже 181. Використання електронно-цифрового підпису дозволило відчути низку переваг такої форми звітності – зменшились втрати робочого часу, адже відправити звіт можна в будь-яку годину доби, не стало можливості шахрайства та підробки, адже підробити такий підпис практично неможливо. А також, що суттєво, зменшуються грошові витрати бухгалтерів на проїзд і папір, адже звіт можна відправити з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет.
- А що скажете про виплату пенсій через банківські установи? Чи це вигідно та надійно?
- Безперечно, адже виплата пенсій через банки значно економить кошти Пенсійного фонду. Позаяк виплата й доставку їх вони проводять безкоштовно, а за послуги пошти фонду доводиться додатково сплачувати 250 тис. грн. у місяць. Хоча ці кошти можна було б направити на підвищення розмірів пенсій чи удосконалення системи пенсійного забезпечення. Отримують кошти таким чином 8179 осіб, що становить 32,2% від загальної чисельності пенсіонерів. Загалом же це справді зручно, адже кошти можна отримати в банку в будь-який зручний час. Та й у більшості банків Сарненщини на залишок коштів на пенсійних рахунках нараховують додаткові відсотки, проводять різні акції та розіграші подарунків з метою залучення пенсіонерів.
- Роз’ясніть право громадян на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
- Якщо людина в певні періоди не сплачувала страхові внески, наприклад, під час навчання, тимчасового виїзду за кордон тощо – єдиною можливістю для неї включити ці періоди до страхового стажу є добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Вона регулюється договором між громадянином і Пенсійним фондом, укласти його можна з 16-річного віку.
- Зверненню громадян – першочергова увага – один з основних пріоритетів роботи колективу?
- Дійсно, так. Організація роботи зі зверненнями громадян є одним із важливих напрямів діяльності органів Пенсійного фонду України. Досвід показує, що пенсіонери Сарнещини активно користуються правом на звернення. Так, упродовж цього року в управління ПФУ в районі з письмовими заявами звернулося 4102 громадянина, на особистому прийомі побували 432 особи. Спеціалісти управління намагаються своєчасно та якісно вирішувати питання, порушені у зверненнях, з дотриманням строків їх розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
- Тетяно Олександрівно, з якими питаннями останнім часом найбільше звертаються мешканці району?
- Звернення різноманітні. Наймасовіші ж – заяви про проведення перерахунку пенсій, з подальшим оскарженням дій управління ПФУ в суді. Їх маємо понад 4000 тисячі. Почали надходити такі звернення ще з 2008 року. Подають їх «діти війни» та інваліди-«чорнобильці». Тож у нас досить копітка судова тяганина. Та такий уже наш труд. І, запевняю, на всі звернення надамо належну відповідь.
- Як упродовж усього цього часу долали труднощі, що виникали?
- Звичайно за допомогою колег - вірного, дисциплінованого та надійного колективу. Нині управління налічує 6 відділів, куди входить 42 працівники. Кожен з них має безпосередні обов’язки, за які відповідає. До роботи ставляться віддано й професійно. Тому вона сумлінна та злагоджена. Адже, в першу чергу, маємо справу з фінансами, збиранням коштів й ін. І тут не може бути помилок чи неточностей.
- Тетяно Олександрівно, досі пам’ятаю, як Вас визнали Жінкою року у 2008 році в номінації «Жінки – працівниці соціальної сфери», а які ще маєте відзнаки?
- У 2004 році обласне управління Пенсійного фонду нагородило почесним знаком, а ще безліч грамот, дипломів і подяк обласного управління ПФУ, обласних, районних і міської держадміністрацій і рад. Крім мене нагороджували ще багатьох працівників колективу. Отже, якщо керівництво задоволене нашою роботою, то для нас це стимул працювати ще краще.
- Ваш колектив, як бачу, переважно молодий. З роботою справляються?
- Саме так. Незважаючи на молодий вік, працюють по-дорослому. Тільки-но влаштовуються, відразу попереджуємо, що діяльність управління серйозна й відповідальна. Але, на щастя, ще жодного разу не підвели. Якщо мають хоч найменший у чомусь сумнів, двічі-тричі перепитають, щоб усе було правильно. А ми, у свою чергу, надаємо всіляку підтримку молоді.
- Скажіть, як з колегами проводите часи дозвілля?
- Години дозвілля випадають не часто, хіба-що відзначаємо професійне свято, зазвичай воно відбувається із конкурсами, вікторинами, інсценівками й, навіть, виставами. Тобто кожен відділ готує цікавий номер і з ним виступає. Минулоріч, наприклад, було завдання придумати всім відділам герб, гімн і прапор - і всі виконали доручення. Й понині в кабінетах красуються ці атрибути. Цьогоріч дружно посадили квіти на клумбі перед приміщенням, аби прикрасити територію, у планах там ще оформити зелений ландшафт, та це вже буде весною.
- І наостанок. Розкажіть, будь ласка, як до Вашої роботи ставиться родина?
- З цього приводу розповім одну життєву ситуацію. Якось у школі вчителька запитала доньку Олечку, ким хоче стати, відповіла – начальником управління Пенсійного фонду. Ось вам і відповідь. Син Олег сприймав як належне мою постійну заклопотаність робочими справами. Щодо чоловіка, Віктор Олександрович займає посаду заступника начальника відділу земельних ресурсів і, так би мовити, досконало знає, яка це діяльність. Водночас сім’я завжди була поруч і ставилась з розумінням. Зараз діти вже дорослі, стали на самостійну дорогу, здобули навчання, влаштувались на роботу, мешкають у Києві. У гості навідуються часто. Тут бо виросли й тягне до рідного гніздечка.
- Щиро вдячна Вам за цю розмову, адже розповіли багато корисного, повчального та цікавого. Тож натхнення та творчої наснаги Вам і колективу управління в нелегкій праці в міцному здоров’ї з Божим благословенням!
Розмову вела
Вікторія КУЗЬМИЧ.