Опубліковано СН
У стрільської громади, яку очолює Ганна Гега, чимало проблем і невирішених завдань: ремонт сільських доріг, утеплення стін і стелі й обладнання спортивного майданчика НВК «ЗОШ І ступеня–ДНЗ», забезпечення необхідним інвентарем ФАПу села Маслопуща та чимало інших.
Але керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, районних установ, сільські, селищні та міський голова, окремі керівники підприємств, установ та організацій різних форм власності, представники засобів масової інформації, які взяли участь у виїзному засіданні колегії райдержадміністрації на території Стрільської сільської ради, переконались, що стрільчани можуть їх здолати.
Знайомство з селом розпочали біля знака, встановленого при в’їзді, на який звернув увагу голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук. Хоч би хто проїжджав через населений пункт, обов’язково помітить його і в кожного одразу складеться гарне враження про людей, які тут проживають. Ганна Сазонтівна запросила оглянути й ознайомитися з роботою підприємств, розташованих на території ради.
Завітавши до навчально–виховного комплексу «ЗОШ І ступеня–ДНЗ» села Стрільськ, зустрілись не лише з його керівником Ольгою Поцекайло, а й вихованцями закладу, який є поки що єдиним у районі. Працює впродовж 5 років, і з дня відкриття не пустував. Ольга Сазонтівна висловила думку, що в школярів–першокласників, які приходять до них з дитячого садка, набагато менший період адаптації, а вчителі співпрацюють і обмінюються досвідом з вихователями. НВК – цілісна динамічна система, яка об’єднує педагогічний процес дошкільної та початкової освіти, що дає можливість для найбільшого вираження особистості. Шість навчальних класів, група короткотривалого перебування для малюків 5-річного віку, 2 дошкільні - всього 168 дітей. Оскільки класних кімнат лише дві, навчаються вони тут у дві зміни. Якщо дошкільну освіту здобувають усі 5-літні мешканці Стрільська, крім однієї дитини з обмеженими фізичними можливостями, то початкову – без винятку. Найголовніше, що вдалося зробити за 5 років, – організувати гаряче харчування учнів у їдальні на 68 місць, відремонтувати приміщення й збудувати надвірний туалет, замінити всі вхідні двері та вікна на енергозберігаючі, оформити кімнату для групи короткотривалого перебування, провести капітальний ремонт систем – освітлення й каналізації, замінити систему опалення. Список солідний і його можна продовжити. Чимало допомагають батьки, які беруть участь як у ремонті, так і в придбанні необхідного інвентарю. Подякувала директор сільській раді, відділу освіти, районній владі за допомогу та підтримку. Анатолій Миколайович поспілкувався з другокласниками особисто. Цікавився, чи задоволені тим, як їх годують, чим займаються, чи подобалося ходити в садочок і чому вони там навчились? Діти залюбки відповідали на всі запитання. А сільських голів попросив висловити свої враження від побаченого. Загострив їхню увагу на можливості запровадити це в себе. Переконаний, що освітній заклад є родзинкою на території ради. Незважаючи на те, що НВК збудований за колишніми технологіями, в нього є свої здобутки й напрацювання, які заслуговують на велику повагу, і найголовніше –внутрішнє багатство. Звісно, можна навчати одного учня в класі, як у Маслопущі, або возити на навчання дітей з Дубків через Сарни в Люхчу. Але чи розумно це? Громада Стрільська відчуває, коли керівник чинить правильно, тому завжди допоможе й підтримає Ганну Гегу.
При вході до лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини гостей зустріла головний лікар Наталія Білотіл. Вона щиро розповіла, як починали працювати 5 років тому і долали труднощі разом із молодим колективом. Найбільшим досягненням є те, що амбулаторія працює, є сімейний лікар. Патронаж здійснюють медсестри та фельдшер. Вони не призначають лікування і не вирішують, чи мають, скажімо, діти залишатися вдома. Переважає домашній стаціонар, адже сюди звертаються в основному люди похилого віку. Якщо в минулому році таких хворих було 20 (а це досить велика відповідальність - упродовж 10 днів ставити крапельниці), то в цьому за 10 місяців уже 30. Розповіла Наталія Василівна і про роботу з наймолодшими пацієнтами, яких 38 лише до року, з них 4 – з асоціальних сімей. Доїхати до дітей Маслопущі (8-9 кілометрів) часто не вистачає бензину, щоб проконтролювати, а от забезпечити жителів невідкладною допомогою безкоштовно – можливо, враховуючи, що на одного припадає трошки більше 41 копійки. Є денний стаціонар на 5 ліжок, який ефективно працює і також себе виправдовує. З 15–ти працюючих 10 - середній медичний персонал. Головний лікар довела, що лікарська амбулаторія необхідна не лише для села, а й району. Навела приклад, що обстеження на флюорографі пройшли у Стрільську й Маслопущі 956 чоловік (з них 313 на виїзному, до якого впродовж двох днів була черга). Проаналізувавши цей показник і взявши до уваги той факт, що в районній поліклініці чи лікарні без результатів такого обстеження хворих не приймають, можна зробити висновок про ефективність роботи сільського медичного закладу. До слова, тут немає жодної відмови від щеплень. Якщо людям правильно роз’яснити, вони зрозуміють їх необхідність. Хотілося б додати, що завдяки сільській раді в приміщенні колишнього ФАПу відкрили аптеку, тож два медичні заклади працюють п’ятий рік, і це дуже зручно, стверджують жителі села. При нагальній потребі не доводиться їхати в райцентр. Голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук підсумував: «Лікар на селі живе людьми і їх проблемами, тому є і результат роботи. Ще раз переконались – кадри вирішують усе».
Розмову продовжив у навчальному закладі, який упродовж багатьох років очолює Іван Мізюрко. Як сказав про директора Анатолій Миколайович, він сам вирішує питання і благоустрою, і виховання. Тут немає роз’єднаності, яка ніколи нікому не йшла на користь. Сільська рада не багата, бо немає на її території великих підприємств, але невеликі кошти використовують з толком, як хороші господарі, а запорука успіху - єдність, ідею якої варто було б запозичити й у районі. Якщо приймають рішення, то на користь села, громади. Іван Гнатович розповів про школу, працівників, спортивні й навчальні досягнення закладу, з якими члени виїзної колегії могли ознайомитись, поділився планами на майбутнє. Так, упродовж останніх років реконструювали спортивний майданчик, на якому з’явились футбольне й баскетбольне поля, власними силами почали виготовляти тренажери, шведську стінку, зробили спортивну залу й тепер експериментують з її утепленням. Висловив директор вдячність тим людям, які не залишаються байдужими до їхніх проблем: депутату районної ради Віктору Сергійчуку (закупив і привіз матеріали для утеплення спортивної зали на 1800 грн.), випускнику школи, нині підполковнику, який працює на Житомирщині (подарував баскетбольні, волейбольні та футбольні м’ячі на тисячу гривень). За інші спонсорські кошти придбали 5 фарфорових умивальників, меблеву стінку та зробили класну кімнату, вартість якої становить майже 5 тисяч гривень. За два роки поміняли всі 66 вікон на пластикові, вхідні та двері в класних кімнатах. У планах – замінити комп’ютерний клас, техніка якого після семи років роботи почала давати збої.
Перед тим, як зайти до Будинку культури, сільські голови з цікавістю подивились роботу оператора котельні, яка працює на твердому паливі, може обігріти типове для багатьох сіл району приміщення закладу культури. Котельня, про роботу якої розповів працівник, діє лише рік, але варта того, щоб ознайомитися з її технологією.
Директор Будинку культури Олеся Сафарян має педагогічну освіту й працює лише півроку, але дуже хвилюється за заклад, що за короткий період часу для неї став своїм. У приміщенні зробили ремонт, придбали музичні інструменти на понад 7 тисяч гривень. Відомий у селі та районі народний аматорський ансамбль «Калина». В гарно обладнаній спортивній кімнаті на тренажерах молодь удосконалює свою спортивну майстерність у три зміни, повідомила Олеся Миколаївна, бо охочих позайматись на них є чимало. Анатолій Остапчук наголосив на важливості роботи бібліотекарів, своєрідного резерву сільського голови. І є необхідність знайти можливість і ресурси, щоб створити умови й організувати дозвілля людей старшого віку. Як, скажімо, зуміли зробити посиденьки в Чемерному. Клубні працівники знайшли спільну мову з групою охорони громадського порядку «Варта», до якої входить 16 чоловік. При виконкомі сільської ради працює також адмінкомісія. Якщо в багатьох членів колегії були нарікання чи зауваження до роботи дільничних інспекторів населених пунктів району, то стрільському, Івану Сергійчуку, навпаки, дякували за організовану співпрацю. У будь–яку хвилину на допомогу Івана Петровича жителі села можуть розраховувати. Оцінили керівники громад району і роботу торговельних закладів на території ради. Обслуговують жителів 2 магазини споживчого товариства, 4 – приватних підприємців і кафе «Сова» комбінату громадського харчування.
Теоретичну частину виїзного засідання колегії розпочав представник обласної ДАІ, старший інспектор оформлення матеріалів ДТП і дізнання Віктор Федорчук. Він представив сумну статистику росту дорожньо-транспортних пригод з потерпілими. Звернувся до сільських голів із проханням роз’яснити жителям підпорядкованих сільських рад дотримання правил дорожнього руху. Особливо погоничам тварин, які в темну пору доби рухаються на необладнаному світлоповертаючими елементами (катафотами) гужовому транспорті. Так само, як і велосипедисти та водії мопедів і скутерів. Останні, з невеликим об’ємом двигунів, розвивають чималу швидкість, тож обов’язково мають одягати мотошоломи, що можуть врятувати життя. Віктор Васильович наголосив на тому, що в кожному навчальному закладі має бути куточок з інформацією про дотримання правил дорожнього руху, а біля нього – необхідні знаки й освітлення.
Заслухавши виступ сільського голови Ганни Геги про роботу виконавчого комітету ради з виконання делегованих повноважень, Анатолій Остапчук подякував Ганні Сазонтівні за роботу, а члени колегії оцінили її як добру. Голова райдержадміністрації вручив подарунок Сергію Абрамовичу, учаснику інструментального дуету, який успішно виступив на районному фестивалі «Мистецтво молодих», що відбувся напередодні, а Наталія Чорна, начальник відділу культури й туризму РДА, доповіла про виконання районної Програми підтримки та розвитку культури села на період до 2015–го. Програма діє вже третій рік, але лише у 2011–ому організували та провели 58 обмінних і виїзних концертів, з них у літній період на центральній площі міста - 7. Поряд із позитивними відгуками про організовані концертні програми Клесова, Немович, Великого Вербчого, Кузьмівки, Кричильська, Коросту, Кам’яне–Случанського, Люхчі, Стрільська, залишають негативне враження невідпрацьовані номери учасників художньої самодіяльності деяких заходів Чудля, Тинного, Зносич, Ремчиць, Тутович. З одного боку можна назвати причиною відсутність фахових спеціалістів–жанровиків у селах Вири, Зносичі, Ремчиці. З іншого – позитивний досвід роботи працівників культури без спеціальної освіти в селах Мале Вербче, Глушиця, Стрільськ дає можливість стверджувати про відповідальність особистості з характерними рисами організатора–лідера. Хочу нагадати, що кожна сільська рада отримала доручення голови райдержадміністрації про контроль за дозвіллям дітей у вихідні та святкові дні. Анатолій Остапчук пообіцяв, що зробить усе можливе, аби перевірити, як воно виконується. Бо ситуація досить непроста.
Про дотримання Закону України «Про позашкільну освіту» загальноосвітніми навчальними закладами й установами освіти району інформував заступник начальника відділу освіти РДА Геннадій Аврамишин, який розповів, зокрема, про роботу Сарненського та Степанського будинків дітей та молоді, ДЮСШ, міжшкільного НВК, гурткову роботу, організовану на базі шкіл району та їх фінансову підтримку. Якщо у 2010–ому на утримання позашкільних установ було виділено майже 2 мільйони гривень, то в нинішньому – 2 мільйони 184 тисячі. «Проте ще недостатньою є співпраця позашкільних установ і навчальних закладів у підтримці обдарованих і здібних дітей, - сказав Геннадій Леонідович, - так як і залучення їх до участі в спортивних секціях ДЮСШ на базі шкіл, мережа яких є ще недостатньою. Потребує активізації спортивно-масова робота серед учнів. Не завжди спостерігається системність і послідовність у діяльності окремих гуртків». Досвідом роботи з організації спортивного дозвілля молоді Клесова поділився селищний голова Віктор Буйний.
Взяли до уваги й інформацію начальника відділу в справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації Інни Сич про виконання районної Програми відпочинку й оздоровлення дітей у 2009-2013 роках. Так, у стаціонарних закладах оздоровили 469 дітей району. У 9–ти навчальних функціонували дитячі заклади оздоровлення та відпочинку з денним перебуванням, до яких залучили 1179 дітей. 45 школярів міста відпочивали в денному таборі «Гармонія» на базі міського клубу «Залізничник». Варто зауважити, що з метою збільшення кількості оздоровлених дітей, крім видатків на транспортні послуги з районного бюджету та субвенції обласної ради, залучали кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, обласної ради профспілки працівників освіти й науки, Міністерства аграрної політики України (для оздоровлення та відпочинку дітей працівників агропромислового комплексу) та батьківські. У профспілковому підприємстві «Санаторій «Горинь» відпочило 470 хлопчиків і дівчаток. Діти мали можливість оздоровитись у МДЦ «Артек», ДЦ «Молода гвардія», ДП СОК «Сигнал», КП ДСОК «Електронік – Рівне», ДЗСТ ЛОК «Верховина», ССОК «Веселка», КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок». Приємним є той факт, що голови Чудельської, Селищенської сільських і Степанської, Клесівської селищних рад особисто сприяли оздоровчій кампанії. Але варто було б привернути увагу до неї і приватних підприємців, зауважив Анатолій Остапчук.
Ремчицький сільський голова Леонід Долід звітував про виконання розпорядження голови райдержадміністрації, виданого за результатами попереднього виїзного засідання колегії.
Насамкінець Анатолій Остапчук підбив підсумки засідання. Подякував ще раз стрільському сільському голові Ганні Гезі як людині і керівнику, що перебуває на своєму місці, змогла мобілізувати депутатів ради, громаду, одно слово, команду так, як може це зробити талановитий організатор. І стрільській громаді, яка зрозуміла й підтримала Ганну Сазонтівну, не соромно за своє село.
Марія КУЗЬМИЧ.