Опубліковано СН
Зараз Інтернет – головне захоплення всіх: підлітків, молоді й, навіть, дорослих. Соціальні мережі, музика, кіно, книги – усе це доступно в необмеженій кількості. На жаль, часто популярне споживання лише негативної та аморальної інформації.
Та все ж у сучасної молоді багато й інших інтересів, окрім світової павутини: хтось обирає спорт, музику, танці чи громадську діяльність, а дехто з Інтернету черпає натхнення творити красу. І як приємно спілкуватися з молодою й талановитою красунею Анною МАКОВЕЦЬКОЮ, яка весь свій молодечий запал витрачає на створення неповторних шедеврів з бісеру, тканини, ниток й ін. У скарбничці в неї безліч робіт, а в планах задуми виконати ще більше.
Як зізналася Аня, з дитинства була надто активною. Коли навчалась у гімназії, брала участь майже в кожному культмасовому заході, а квіткові композиції, що виготовляла в школі на всілякі конкурси, й досі там пам’ятають. Якось, розмовляючи з татом, почула, що можна ліпити гарні вироби з глини. Відразу ж виникла ідея спробувати власноруч. Оскільки потрібної глини не знайшла, мрію відклала на потім. Згодом у 9 класі випала нагода відпочити в «Артеку», де, як відомо, паралельно з дозвіллям, діти відвідують різноманітні гуртки, заходи. Саме там Аня навчилася азам плетіння бісером, і перший браслет сплела на своєрідному спеціальному верстаті, який сама зробила.
- Головне для таких виробів - гарний і якісний бісер, фурнітура. Якщо нормальну фурнітуру можна придбати в Сарнах, то з бісером гірше. В основному замовляю його в Івано-Франківську або ще деінде. Адже для браслетів і пасків важливо, щоб він був рівним і однаковим, тоді й робота буде досконалою.
Анна Маковецька вже зробила один пасок в українському національному стилі. Хоч і виготовляла майже місяць, а вийшло невимовно гарно. Потім знову нові експонати й схеми збирала в Інтернеті. За основу юнка брала старі речі, сумочки й ін. Так з’являлися гарні набори біжутерії. Перші, зазвичай, виходили дещо кострубаті, а наступні відчеканювала на всі 100 відсотків. Зізналась, спочатку інструменти для творення їй подарував тато, він і підтримує її захоплення. А згодом купила вже професійні.
Майстриня вдосконалила вишивку гладдю й хрестиком, плете бісерові деревця, кабошони (сережки), кліпси й ін. Наразі в’яже спицями та гачком м’які іграшки! Вже має їх невелику колекцію. На час нашого спілкування в гімназії готували щорічний благодійний ярмарок, Анна мала намір виставити свою колекцію прикрас, а отримані кошти передати дітям, які потребують допомоги. А ще любить працювати з сухими квітами. З них теж творить цікаві композиції. Коли заговорили про квіти, повідала, як свого часу, працюючи в місцевому ДНЗ вихователем, виготовила на день народження Сарн квіткову композицію у формі міста. А ще вміє обпалювати фатин та органзу. Збирається обов’язково підкорити шкіру, з неї також виходять чудові прикраси.
Попри набуті вміння, Анна Маковецька має мету - перш за все успішно закінчити Рівненський державний гуманітарний університет, де нині навчається на факультеті менеджменту ринку товарів і послуг. Далі хоче здобути спеціальність майстра художньо-прикладного мистецтва в одному з інститутів Коломиї, щоб мати змогу створити в місті гурток або молодіжний осередок, де передавала б свої навики бажаючим. А такі, повірте, є. Вже неодноразово до неї зверталися з пропозиціями. Та, не маючи спеціальної освіти, не наважується. На мою думку, такі світлі ідеї обов’язково повинні втілитись. Адже є на Сарненщині талановита молодь і діти, яким ці заняття будуть корисними й цікавими.
На запитання, у кого вона пішла така талановита, відповіла: «У всіх потроху! Але найбільше в тата - він для мене друг, наставник і взагалі найрідніша людина. Любов до квітів і землі прищепила мама, яка, до речі, гарно в’яже спицями, а ще здібності передались від бабусі – Єви Прокопіївни. Вона вміє все: вишивати, в’язати, шити, смачно готує».
Дивлячись на цю молоду, красиву й талановиту дівчину, серце переповнює гордість і радість. Працюючи в комунальній науково-методичній установі «Сарненський районний методичний кабінет» Сарненської районної ради оператором ЕОМ, навчаючись в університеті, встигає чаклувати над шедеврами. Тобто, маючи хоч хвилину вільного часу, не біжить у кафе, на дискотеку, а знаходить розраду в прекрасному – мистецтві. Одно слово, Анна – приклад для тих, хто ще досі не знайшов себе, а марнує швидкоплинне життя.
Вікторія КОЛЯДИЧ.