Опубліковано СН
Легких уроків у житті не буває, бо непросто виробляється в людини власний погляд на речі, інтерес до глибинного пізнання їх сутності. Не можна навчити дитину мислити, не виробивши в неї здатності долати перешкоди, бо наука – це, передусім, важка праця.
А успіх приходить тільки до завзятих і наполегливих. І допоможуть у цьому талановиті педагоги, які люблять свою роботу, незважаючи на численні труднощі. Вважається, що дитячі враження про людину – найсильніші, тому не забуваються ніколи. З перших днів знайомства з учителем біології та географії, класним керівником Ольгою Комар, дівчинку Розу, ученицю Сарненського НВК «Школа-колегіум» імені Т.Г. Шевченка, вразила її простота, людяність, висока культура спілкування.
Минув час, і Роза Белеля стала колегою улюбленої наставниці, з якою працює поруч. Вона й тепер може впевнено сказати, що, як колись пощастило вихованцям Ольги Ананіївни, яку вважали другою матусею, так і нині - її колегам. Бо в ній захоплює все: дивовижна ерудиція, невичерпна й водночас цілеспрямована енергія, душевна теплота й доброзичливість, з якою ставиться до тих, хто її оточує.
Саме вона навчала молодих педагогів, розповідає вчитель Сарненської гімназії Світлана Тітечко, бути мужніми, не лякатися життєвих труднощів, мати почуття власної гідності. Підтримувала їх і вселяла віру, переконувала, що не так страшно працювати, як здається на перший погляд. Рада молодих учителів, куди входили Ольга Комар і Світлана Тітечко, не тільки для вчителів географії організовували дозвілля, вечори відпочинку освітян району. Там і потоваришували.
Взагалі Ольга Ананіївна надзвичайно доброзичлива й товариська, має багато друзів. У серці педагога знайшли місце такі прекрасні якості, як доброзичливість, милосердя й любов. На думку самої пані Ольги, учитель повинен уміти прощати. Йдеться про здатність не тримати зла на учнів за їх провини, помилки тощо. Особливо якщо останні розкаюються в скоєному. Педагог має розуміти їх переживання та страхи, підтримувати, спостерігати й вивчати своїх вихованців, виявляти справжні мотиви їх вчинків.
Значної поваги з боку учнів і серед колег надає й проста ввічливість. Бо навряд чи нечемний учитель зміг би користуватись великим авторитетом. Сьогодні Ольга Ананіївна святкує ювілейний день народження. Колись, пам’ятаю, як чула, що людині п’ятдесят, то здавалося, що це надто багато. А з часом думка змінилася. Коли бачиш, як, незважаючи на вік, не помічаєш тих літ, як кличе синє небо, а душа, як і в юності, співає. Хіба що сивини з’являється все більше. Кажуть, приходить 50 - і це вже осінь. Лише ці слова не про Ольгу Комар.
Серед інших наук про Землю Ольга Ананіївна обрала сучасну географію, що переживає період модернізації. Загальне реформування системи освіти веде до змін шкільного курсу цього знання, яке має стати засобом розуміння школярами навколишнього світу, а не предметом, який навантажує їх відомостями про об’єкти, явища, процеси.
Функції вчителя також ускладнилися, розповідають фахівці. Його важливе завдання – формування особистості громадянина, ще - змалювання реальної географічної картини сучасного суспільства, тенденцій його розвитку, а також навчання дитини правильно планувати своє життя. У житті кожного, хоч би ким був за фахом, важливу роль у становленні відіграв саме вчитель. Скільки тепла, людяності, ніжності й розуміння в цьому слові. Скільки доброти й терпіння потребує професія. Кожен урок — це не лише нова сходинка на крутій дорозі в чарівну країну Знань, а й школа морального, етичного, духовного зростання. Школярі не просто слухають розповідь, а ніби подорожують земними стежками. І це не дивно. Адже Ольга Комар пройшла Молдавію й Карпати з рюкзаком за плечима, все бачила на власні очі. Не раз була учасником туристичних змагань.
Родом із Одринок, мальовничого поліського села. Ольга з дитинства полюбила рідний край. Школу закінчила в селі Корост і вступила до Вінницького педагогічного інституту ім. Миколи Островського. Отримавши спеціальність, одразу прийшла в Сарненський НВК «Школа-колегіум».
На все життя запам’ятовується перша вчителька, її мудрий голос, тепла посмішка, лагідні очі. Мабуть, саме тому Ольга Комар і обрала цей фах. А для сина Дениса головною в житті стала мама. Він завжди згадує екскурсії в ліс (ненька дуже любить збирати гриби), поїздки в Затоку в Крим, де обожнюють разом відпочивати. Там уперше побачив найріднішу людину в зовсім іншому оточенні, а головне — у спілкуванні з природою. Взагалі в Ольги Ананіївни багато друзів, які її називають не інакше, як душа компанії. Удома встигає й господарством зайнятися, хоча не має в цьому особливої потреби. Власна оселя, як і подвір’я, завжди приваблива й ошатна. Її доброта здатна відчути душу іншого, зігріти, підтримати. Має не тільки невичерпну любов до дітей, а й уміє побачити в роботі головне, знаходить сили досягати конкретної мети. Завжди наполегливо шукає ефективні форми й методи навчання та виховання учнів, дуже тонко відчуває дитячу душу, турботливо плекає її, адже саме в дитинстві формуються позитивні чи негативні риси характеру, звички.
Коли спостерігаєш за уроками Ольги Ананіївни, відчуваєш, як вона любить дітей. Останні їй платять тим самим. Вона не просто вчить, а вникає в життя кожного. А мудрі поради, що давала своїм вихованцям, вони пам’ятають і досі.
Уроки, позакласні заходи, знову уроки. Здавалося б, що особливого тут можна вигадати? Проте всі не схожі, ніби зігріті теплом самого серця вчительки. Учні Ольги Комар мають різнобічні й глибокі знання. Вони не лише демонструють логіку міркувань, а головне - зростають добрими, працьовитими й безкорисливими людьми.
Дуже часто її запитують, чи не набридли школа й учні? Вона навіть спробувала себе в ролі викладача Сарненського педколеджу РДГУ, не полишаючи зв’язку з рідним навчальним закладом. Урешті-решт, вибір зробила на користь останнього. «Мені дуже подобається моя робота, - розповідає. - Я люблю своїх учнів, коли заходжу до класу, то бачу, які вони різні. За зростом, кольором волосся, навіть виразом обличчя. І водночас такі схожі. Завжди цікаві, і кожен з них хоче, щоб саме його сьогодні похвалили, на нього звернули увагу. Розумію, яку чудову, потрібну, важливу, але водночас і важку професію обрала. Знаю, скільки зусиль потрібно докласти, щоб виховати справжню людину».
Заступник директора з наукової роботи, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист Ольга Комар мріє й далі працювати вчителем. Бо що таке 27 років педагогічної праці для того, хто творить? Із вдячністю згадує своїх покійних батьків, які пишалися б донькою. Хоче бути схожою на них, приносити користь іншим, своїй державі та мати чисту совість. Саме таким є життєве кредо Ольги Ананіївни.
Марія КУЗЬМИЧ.