Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Вмикаєш телевізор, відкриваєш газету чи Інтернет-сторінку з новинами, й одразу погіршується настрій. Бо хороших вістей там практично ніколи не знаходиш, а читаєш про нещасні випадки, несправедливість, жорстокість. І вже навіть не дивуєшся, ніби звикаєш до того, що так воно й є.
Десь у глибині душі розумієш, що в сучасному світі втратила свою цінність доброта. Всі бояться за себе й власне благополуччя. Цей страх часто робить людей нечутливими до потреб інших. Важко також бути доброзичливим і милосердним, коли тебе образили, зрадили. Але якщо відплачувати за жорстокість і несправедливість тим же, спровокуємо кривдника відчувати таку ж злість. А це замкнене коло. Вихід із нього – милосердя й доброта.
Упродовж декількох років у районі за ініціативи голови райдержадміністрації Анатолія Остапчука проходить благодійна акція «Врятуй дитині життя». Він переконаний, якщо допоможемо тим, хто цього потребує, то коли підтримки потребуватимемо самі, нам теж допоможуть. Було б добре, аби саме таке замкнуте коло запанувало у світі.
Минулого четверга в районному Будинку культури відбувся благодійний марафон, на якому й підбили підсумки акції. Виступаючі дякували зі сцени всім і один одному за те, що знайшли час і можливість прийти сюди. Адже неможливо змусити когось бути благодійником, як і серце прихилити до нелюба. Якщо хтось і не потрапив до залу через нагальні справи чи виробничі проблеми, внесок свій однаково зробив.
Уже не один рік доброта, милосердя, благодійність стали традицією для ДП «Клесівське лісове господарство», яке очолює Михайло Ониськевич. Він добре знає, як болить серце й душа, коли не можеш зарадити хворій дитині й мусиш шукати порятунку за межами країни. Його працівники вважають цілком природним і закономірним допомогти знедоленому, поділитися куском хліба, захистити старість, урятувати хворого. Одно слово, виконати заповіді Господні й свій християнський обов’язок. І добрих людей, переконані, дуже багато. Просто вони роблять милосердні благодійні справи, не афішуючи їх.
Як розповіла голова профспілкового комітету підприємства Галина Самолюк, тут нікого не залишають без уваги, коли в цьому є потреба. Ні хворих дітей працюючих, ні рідних тих, хто вже на заслуженому відпочинку, чи їх самих. Якщо господарство не може допомогти, а поміч потрібна негайно, Галина Петрівна обговорює це з працівниками усіх підрозділів. А їх удосталь – 8 лісництв, Томашгородський деревообробний і цех переробки тонкомірної деревини, Клесівський ДОЦ, пилорама, нижній склад, лісодільниця. До Міжнародного дня інвалідів підприємство виділяє грошову допомогу дітям із особливими потребами. Серед них Сергій Мартинюк, Роман і Василь Артемовці, Олександр Генько, Віктор Симоненко… А до новорічних свят 17 дітей–сиріт, які проживають у Клесові, отримали подарунки.
Ще одну хорошу справу з ініціативи лісівників підтримують у ДП «Клесівське лісове господарство». У Березнівському лісовому коледжі навчається Марія Ковалик. У дівчинки немає батьків, але є добродійники–наставники, які не залишають її без гостинців і матеріальної опори на жодне свято.
А клесівська громада для хворих маленьких мешканців селища передала понад 4 тис. грн.
«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»
Перечитуючи історію, знаходимо відомості, що ще перші християни надавали допомогу нужденним, незважаючи на їхню національність, соціальну поведінку, статус, причини злиднів. У них існували каси для щомісячних пожертв, гроші з яких витрачали на допомогу сиротам, людям похилого віку, потерпілим внаслідок пандемій і катастроф, засланим на рудники, в’язням. І хоча суспільний розвиток корегував розуміння понять «милосердя» й «благодійність», незмінною залишається важливість допомоги дітям у скрутний час на основі добровільності й безкорисливості. Про це наголошували у своїх виступах голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук, заступник голови районної ради Валентин Цупріян і перший заступник міського голови Світлана Усик, клесівський селищний голова Віктор Буйний, менеджер філіалу корпорації «Братерство без кордонів» в Сарнах, диякон церкви християн віри євангельської Володимир Хомич, директори районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Світлана Садовніч, Сарненського ліцею «Лідер» Тамара Колоїз, Сарненського та Степанського будинків дітей і молоді Віталій Круглик і Лариса Мурза разом зі своїми вихованцями – гуртківцями. Останні подарували власні оригінальні вироби керівникам підприємств, народному депутатові України Миколі Кучеруку, Анатолію Остапчуку, як подяку за активну участь в акції. А фахівець із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Галина Набухотна свої враження висловила у власній поезії «Людина починається з добра».
Не могла стримати сліз та емоцій і завідувачка дитячою поліклінікою КЗ «Сарненська ЦРЛ» Людмила Садовнік. На обліку в дитячому медичному закладі перебуває 600 юних мешканців краю з обмеженими фізичними можливостями. І чимало керівників, підприємців звертаються, щоб надати не лише одноразову, а постійну допомогу для тої чи іншої дитини, яка потребує тривалого лікування.
Не можна було байдуже слухати маму хворої дівчинки одного з населених пунктів району, яка дякувала за зібрані кошти на операцію доньки, тож присутні у залі навіть і не намагалися приховати сльози.
Священик Свято–Покровського кафедрального собору ігумен Іакінф нагадав про родинні й сімейні цінності. Передав благословення владики всім, хто трудиться. Бо своїми добрими ділами продовжуємо справу Христа Спасителя. А біль і страждання, на жаль, є поруч із кожним.
Анатолій Остапчук не єдиний у прагненні допомогти хворим дітям. Голова облдержадміністрації Василь Берташ сказав, що зробить усе можливе на Рівненщині, аби малюки змогли отримати тут належне лікування. І підтвердженням його слів є добудований онкологічний диспансер, обладнаний сучасною медичною апаратурою. З нетерпінням чекаємо, коли введуть у дію перинатальний центр. Тож маємо підтримувати громадою, сказав Анатолій Миколайович, те, що робить держава та влада. Щиро подякував усім за добрі справи й побажав і дітям, і дорослим міцного здоров’я.
Депутат Верховної Ради України Микола Кучерук також долучився до благодійної акції. Зробив досить вагомий грошовий внесок. Крім того, оцінив і придбав разом із іншими роботи, виготовлені власноруч обдарованими хлопчиками й дівчатками та їх наставниками з навчальних і позашкільних закладів району. Виручені кошти за них, як і самі вироби, стали дитячим внеском у благодійну справу.
І маленькі ведучі, учні Сарненського НВК «Школа–колегіум» імені Т.Г. Шевченка Оксана Лохвич і Артем Пупко, і юні таланти представили своє мистецтво на сцені. Переможці багатьох районних і обласних фестивалів і конкурсів вокального, музичного й хореографічного жанрів бажали, аби їхня виконавська майстерність додала оптимізму на видужання їхнім одноліткам, які сьогодні хворіють. Оплесками зустрічали переможницю ІV районного фестивалю дитячої творчості «Перлинки Полісся» Марію Гаврилейко, дипломантку обласного конкурсу юних музикантів 2012 року ученицю Сарненської дитячої музичної школи Діану Рєзнікову, переможців обласного фестивалю–конкурсу «Юна зірка» Петра Мася, районного музичного конкурсу юних виконавців - дитячий ансамбль учнів Клесівської дитячої музичної школи, дипломанта обласного відкритого фестивалю–конкурсу сучасної естрадної пісні «Зоряний шлях» Іллю Крата, народний аматорський ансамбль танцю «Пролісок» РБК, дует викладачів Сарненської дитячої музичної школи по класу бандури Ірину та Віту Орловських, хореографічний колектив Сарненської гімназії, солістку, переможницю українського фестивалю–конкурсу «Весняний первоцвіт» Катерину Симончук, читця Ірину Кулешу, зразковий аматорський хоровий колектив «Глорія» Сарненської дитячої музичної школи.
Всі ходимо під одним небом
Гете сказав: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна». Тож хай світлими й чистими будуть ваші помисли, а всі справи – добрими. Хай Господь благословляє на всі добрі починання.
Віддати іншим часточку тепла, доброти душевної, любові, милосердя намагаються й трудівники ТзОВ «Завод металевих виробів». Його директор Андрій Циганенко впевнений: те, що даємо, повернеться до нас. Всі прийшли на землю, щоб примножувати добро й красу, творити, а не бути споживачами. Життя коротке, тож хай не буде в ньому місця злим помислам, каже він. Натомість оживає стара істина: людина починається з добра.
Велику подяку Андрію Володимировичу за його ініціативність, розуміння та підтримку висловлюють учні та педагоги багатьох загальноосвітніх навчальних закладів міста й району, молоді люди, які віддають перевагу здоровому способу життя. Не менше значимою є його допомога православним храмам. Адже милосердя, любов і допомога ближньому для християнина не менш важливі, ніж необхідність усім, скажімо, молитися. А до акції «Врятуй дитині життя» Андрій Циганенко ще більше прихилився серцем, коли став батьком сам.
Доброта не має меж, і лише вона спроможна повернути дітям життя. Важливе милосердя оточуючих, які не залишають людину в розпачі. Про жителів Сарненщини, які завзято приєдналися до акції в концертних і фестивальних програмах, молодіжних вечорах відпочинку, виставках–продажах кондитерських і виробів декоративно–вжиткового мистецтва, розповіли ведучі Наталія Чорна й Вадим Бублій, а присутні побачили у відеопрезентації Кричильський будинок культури, спортсменів футбольного клубу «Маяк», учасників благодійних акцій Сарненської гімназії й ліцею «Лідер», торговельних закладів міста. До речі, в цьому році небайдужі мешканці територіальних громад району залишили в торгових установах Сарненщини понад 27 тис. грн.
А ще розповідь–сповідь Павла Крупинського з Чемерного, наймолодший син Роман якого сприймає кольоровий навколишній світ через призму ночі. Несподіванкою для Павла Леонідовича був подарунок від колективу музичного магазину «Robik Music», що в райцентрі. Директор якого Микола Губеня передав для талановитого Романа акустичну гітару.
Директор ТРК «Полісся» Віра Шашук представила низку підприємств і організацій, де трудяться небайдужі до чужого горя жителі району. Серед них ДП «Сарненський лісгосп» і «Клесівський лісгосп», Сарненські управління газового господарства, дільниця «Рівнеобленерго», відділення Рівненської торгово-промислової палати, ВАТ «Сарненський хлібозавод», районний відділ Державної служби охорони, митний пост «Сарни» Рівненської митниці, служба приватної охорони «Сова», голова Асоціації перевізників, керівник радіотаксі й маршрутних перевезень Леонід Копищик, заступник директора Сарненського хлібозаводу ТМ «Рум’янець» Анатолій Ясиновий. А ще приватні підприємці Станіслав Мичка, який постійно допомагає дітям, і Руслан Цуман. Керівник фірми «Аркада–Сарни» з виробництва металопластикових вікон виявив бажання надати адресну допомогу й постійно підтримувати родину, що виховує хвору дитину. До слова, як і працівники ВАТ «Вирівський кар’єр».
Директори лісових підприємств Сергій Белеля й Михайло Ониськевич, представники ТОВ «Габро», що в Ясногірці, пан Станіслав і пан Гжегощ подякували за запрошення та участь у акції «Врятуй дитині життя» й особисто її ініціатору Анатолію Остапчуку. Бо допомога дітям – свята справа, для якої не мають значення ні національність, ні віросповідання, ні кордони. У Польщі, як і в Україні, люди доброго серця та волі з радістю роблять пожертви на добрі діла.
Уперше на таке дійство потрапили керівники нещодавно створеного українсько–польського підприємства «Еколайф» Василь Козак і його польський партнер пан Ярослав, які погодилися щомісячно забезпечувати потреби в лікуванні хворої дитини за показами лікарів-педіатрів.
Щорічно беруть участь в акції «Врятуй дитині життя» й кооперативні організації. Серед них заготівельно-виробниче підприємство «Таврида», комбінат громадського харчування, а також 5 споживчих товариств району - Великовербченське, Клесівське, Стрільське, Степанське, Тинненське, які фактично охоплюють територію всіх сільських і селищних рад. Вони самі виготовили скриньки, розмістивши на них необхідну інформацію. Й мешканці населених пунктів, і продавці поставились із розумінням до благодійного заходу. Бували випадки, коли одні й ті ж покупці залишали в них гроші не один раз.
В інженера з охорони праці, голови районної профспілкової організації працівників споживчої кооперації Жанни Парчук поцікавилась про період, упродовж якого проходить акція, й почула схвальну відповідь. Адже святий Миколай усе своє життя присвятив справі милосердя для душі й тіла. Тож ще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Крім того, передсвяткові новорічно-різдвяні дні можна теж вважати спонсорсько-меценатними, в які треба більше віддавати, ніж брати.
Коли разом із керівниками громад відкривали скриньки й виявлялось, що вони неповні, присутні, не змовляючись, їх наповнювали, розповіла Жанна Парчук.
Благодійність - не одноразовий захід. І це підтверджують трудівники ЗВП «Таврида». Скажімо, вони допомагають багатодітній родині з Люхчі, дитині, якою опікується бабуся, яка проживає в місті. Завжди відгукуються на заклики райдержадміністрації, міської ради. Крім того, забезпечують продуктами харчування пункт обігріву в Сарнах. «Під одним небом ходимо, сьогодні хтось потребує нашої допомоги, завтра - ми», - каже директор заготівельно-виробничого підприємства Володимир Коноплюк.
Бо називаємось людьми
Щоб зробити добру справу, насамперед потрібне щире бажання допомогти тим, хто цього потребує, особливо хворим дітям. І мені дуже хотілося б, аби не лише жителі району знали про милосердних сарненців, наших сучасників, які живуть поруч із нами й допомагають сиротам, багатодітним родинам, одиноким, хворим. До таких людей належить директор ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» Олександр Ковальчук. Він знає напевне, що секрет успіху будь-якої справи - у постійній, кропіткій роботі. В «Технобуді» немає жодного працівника, байдужого до чужої біди. Не одне дитя підтримали в лиху годину. А скільки подарунків до свят потішили малюків! Звісно, як бюджетна організація, здійснюють відповідно й свої видатки. На різні види благодійної діяльності в минулому році спрямували майже 150 тис. грн. Зокрема через Клесівську організацію воїнів-інтернаціоналістів «Пам’ять» - для малозабезпечених верств населення, дитячих інтернатних установ, Сарненського територіального центру соціального обслуговування. Щомісячно туди надходять продукти й солодощі. Піклуючись про здорову підростаючу юнь, роблять посильний внесок і в розвиток спорту, допомагаючи Сарненському баскетбольному клубу «Будсервіс» і секції з греко-римської та вільної боротьби спортивного клубу «Фаворит» (керівник Сергій Скумін) у Клесові.
Життя, як і планета, обертається навколо найдорожчих для нас людей. Хтось приходить у нього, і ще нічим не завинивши, вже змушений страждати через хвороби. А дехто залишає назавжди, роздираючи душу на малесенькі шматочки. На жаль, іноді буває надто пізно щось змінити. Є хвилини, коли, здається, що ти нікому не потрібен. І саме тоді з’являється шанс на життя. Бо називаємось людьми, а не тваринками, яких можна просто покинути, викинути, віддати в хороші руки чи продати. Хоча і в них є душа, що може плакати.
Уже не вперше в районі проходить благодійна акція «Врятуй дитині життя», і щоразу в залі, як помітила Людмила Садовнік, у кожного з присутніх батьків на очах, сповнених чи то страху, чи безпорадності, тремтять сльози. І в такі хвилини розумієш, що вони чекали не лише грошей, а й слова. Тих ліків для душі, котрі хоч на мить, але все ж дають надію, що не все втрачено, і є люди, котрим не байдужа доля їхньої дитини.
А молодому керівникові СГПП «Маяк» Ігорю Остапчуку сам Бог велів підтримати акцію. «Шануй батька свого й матір свою», - говорить Святе Письмо. Гідний син свого батька не лише шанує, а й підтримує в усіх благодійних починаннях. Твердо переконаний у тому, що такі акції вкрай необхідні. Бо є люди, яким не лише не байдужа доля хворих дітей, а вони мають можливість їм допомогти. І відрадно, що їх кількість зростає. Адже багато сиріт, малюків із обмеженими фізичними можливостями також потребують помочі, матеріальної підтримки, а інколи просто доброго слова чи поради.
Украй важко знайти доречні слова. Бо вони застрягають у горлі, в голові купа думок, які зібрати в щось єдине неможливо. На жаль, такі реалії сучасності, що кількість прожитих днів онкохворого дитяти залежить від суми грошей, що є в батьків на лікування. Звісно, зібраних коштів недостатньо, щоб допомогти кожній сім’ї. та головне – небайдужість краян, їх готовність підтримати в скруті, можливо, врятують ще не одне маленьке життя. Як повідомили організатори (на момент написання статті) цьогоріч зібрали 62870 грн. у т. ч. безпосередньо в Будинку культури під час проведення марафону - 22 тис. 500 грн., на ярмарку–виставці 3 тис. 500 грн., у торговельних закладах – 27 тис. 300 грн.). Крім того, громада міста зібрала й передала молодій тяжкохворій людині 1 тис. 200 грн., а великовербченська перерахувала в обласний онкологічний диспансер 1 тис. 267 грн. Збір коштів триває.
Тяжка скорбота вбиває родини, й лише пам'ять – вічно жива. Вона зобов’язує нас, живих, робити добрі справи, аби не втрачали батьки своїх діточок. Хвилиною мовчання пом’янули всіх маленьких янголяток, які прийняли на себе біль страждань і випробувань за таке коротке життя. І як гімн йому прозвучала «Многая лєта» у виконанні зразкового аматорського хорового колективу «Глорія» Сарненської дитячої музичної школи.
Найголовніше - у загрубілому світі ще не все втрачено. Люди відгукуються на горе інших і готові допомагати. Тому подяка всім, хто долучився до акції, виявив співчуття, з доброї волі простягнув руку порятунку дітям, яких уразило онкологічне захворювання.
Марія КУЗЬМИЧ.