І навчились, і подивились

Минулого тижня відбулося виїзне практичне заняття на базі редакцій засобів масової інформації Рівненського району в рамках навчання за програмою дводенного тематичного семінару «Сучасна інформаційна політика України та роль регіональних ЗМІ в її реалізації».

У ньому взяли участь заступник головного редактора журналу «Журналіст України» Ольга Войцехівська, представник Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення в Рівненській області, голова обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк, заступники голів районної ради й райдержадміністрації Рівненського району Олександр Савчук і Павло Жук, редактори друкованих та електронних засобів масової інформації області, засновниками яких є органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Учасники семінару відвідали одне з домінуючих сільськогосподарських підприємств Рівненського району ПрАТ «Агрофірма «Зоря» ім. В. Плютинського». Провівши довгим підземним переходом, головний агроном агрофірми Валентин Піддубний розповів, що свого часу його збудували з думкою про здоров’я працюючих, аби не переохолоджувались після виходу з тепличного приміщення. Вони також мають можливість відпочивати в зимовому саду, якому понад чверть століття.
Трудівники вирощують на трьох гектарах огірки й томати. У теплиці - справжнє спекотне літо. Помідори «вишикувалися» на величезній площі довгими рядами й рясно плодоносять. Робітники чергують збір врожаю із доглядом за овочами. Звісно, праця тут важка, практично цілий день на ногах, але хто втягнувся в неї й любить доглядати рослини, залишається надовго.
Можливо, хтось побачив уперше, як ростуть томати на мінеральній ваті й спеціальних підв'язках і сягають висоти до 10 метрів. Вони плодоноситимуть до жовтня. Підживлення помідорів здійснюють відповідно до фази розвитку рослин, а програму задає комп'ютер. Продукція є екологічно чистою, запевнив головний інженер. На ринку вона хоча й дорожча, але плоди мають гарний товарний вигляд і дуже смачні. До речі, зауважив, що перші «зорянські» огірки з’являються в лютому, а помідори – на початку квітня, а не в січні, як переконують продавці на ринках. Рослини запилюють джмелі, що живуть у спеціальних вуликах. Без них томати не виростуть.
Не можу не згадати й про регулятори росту рослин. Ініціатором їх широкого впровадження був директор, двічі Герой Соціалістичної Праці, почесний академік НААН Володимир Плютинський. На відміну від добрив, вони впливають на рослинні організми молекулярно-біологічним методом. Безперечно, багатьох хвилюють питання безпеки продуктів, одержаних із посівів із застосуванням регуляторів росту. За результатами перевірки, ці препарати включили до складу найбезпечніших для людей і тварин. Вони не впливають також на утворення генетично модифікованих організмів. Водночас їх застосування визнано найменш затратним методом підвищення врожайності.
До речі, керівництво країни поставило завдання перед аграріями до кінця 2015 року збільшити щорічний валовий збір зерна майже вдвічі — до 80 млн. тонн. Вирішенню цього непростого завдання може сприяти передусім широке впровадження кращих вітчизняних регуляторів росту рослин. Науковими розробками українських учених зацікавились багато зарубіжних країн. Для прикладу, на перевірку українського препарату «Емістим» уряд Китаю виділив 2,5 млн. доларів США. Провели її у 20 провінціях на 50 сільськогосподарських культурах. Результати засвідчили, що в Китаї цей регулятор значно переважає найвідоміші зарубіжні й сприяє підвищенню врожаїв пшениці на 29, кукурудзи — 39, рису — 31, огірків — 35, томатів — 34, чаю — 16 і шампіньйонів - 49%. Українські регулятори почали застосовувати в Німеччині, Китаї, Росії, Білорусі та Казахстані. Завершується перевірка в Канаді та США й ведуть перемовини про їх застосування. На жаль, унікальні розробки, якими вже користуються за кордоном, залишаються досі незатребуваними в Україні.
В остаточному ж результаті впровадження вітчизняних регуляторів росту сприятиме збільшенню й здешевленню виробництва продовольчих продуктів, що стали важкодоступними для значної кількості громадян України.

За бездоганну репутацію в бізнесі
Завідувач архівом, голова профкому ПрАТ «Консюмерс-Скло–Зоря» пані Ганна провела екскурсію в музеї агрофірми, що працює вже третій рік на заводі. Й заслуга в тому інвестора («Власну історію треба знати»). Про неї й вела мову екскурсовод, починаючи з далеких 60 років минулого століття, часу заснування підприємства, що згодом упродовж двох десятиліть випускало лише трилітрові банки. Їх відправляли в Білорусь, Молдавію, інші республіки Радянського Союзу.
Важкі часи настали в 1993-ому, коли завод фактично зупинився аж до появи англійського інвестора. Але й той через декілька років перепродав його канадській фірмі. Тоді й з’явився провідний український виробник склотари ПрАТ «Консюмерс-Скло–Зоря», заснований у 1997 році компанією «Консюмерс Пекеджінг Інк.», Європейським Банком Реконструкції та Розвитку й агрофірмою «Зоря». Офіційний пуск нової печі відбувся в листопаді 1998-го, а в червні 1999-го завод запрацював на повну потужність.
Нині у відділі інновацій працівники розробляють креслення, й коли замовник його схвалює, випускають ексклюзивну продукцію, яку вже ніхто інший, окрім нього, не отримає. Ганна Степанівна показала також оригінальну пляшку із зображенням баяна, виготовлену на прохання відомого музиканта Яна Табачника на один зі своїх вечорів «Маю честь запросити».
Основними замовниками ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» в Україні є провідні виробники алкогольних і безалкогольних напоїв. Серед них компанії «Союз-Віктан», «Nemiroff», «Олімп». Склозавод також продовжує виробляти й консервну склотару - пляшки та банки, які замовляють такі лідери у виробництві консервів, кетчупів і майонезів в Україні, як «Чумак», «Фоззі», «Грін Рей», «Торчин».
Хоча головним ринком збуту продукції ПрАТ є й буде Україна (майже 60%), частина її йде на експорт. До речі, склозавод не лише є одним із лідерів серед усіх постачальників пляшок і банок із безбарвного скла на російський ринок, а й посідає перше місце поміж українських підприємств-експортерів склотари в Росію.
На 14 щорічному бізнес-форумі «Слов’янський базар» за високу якість продукції склозаводу присудили громадський знак якості «Вища проба», а за бездоганну репутацію в бізнесі – «Золотий ягуар».
У 2001-ому продукцію включили до національного каталогу «Реєстр кращих товарів України». ПрАТ «Консюмерс–Скло–Зоря» - одне з підприємств, що традиційно представляють Рівненщину в презентаційних виданнях. Скажімо, «Золотій книзі української еліти» і «Партнери ХХІ століття» та ін.
2002-ому теж був роком досягнень і перемог. Появу нових ексклюзивних пляшок для компаній «Союз–Віктан», «Олімп», «Столичный трестъ», а також консервної тари для торгової марки «Чумак» високо оцінили споживачі. У щорічному конкурсі на кращу упаковку для харчових і нехарчових продуктів склозавод став переможцем у номінації «Упаковка для харчових продуктів». У цьому ж році його представили у всеукраїнському рейтингу «Сто найкращих підприємств України», що проводила Асамблея ділових кіл України.
ПрАТ «Консюмерс–Скло–Зоря» є представництвом компанії Verallia (Вералія) – нового міжнародного бренда.

Покликані стати взірцем мовлення
Учасники тематичного семінару відвідали також славнозвісну рівненську Пересопницю – батьківщину української Першокниги - Пересопницького Євангелія. Побували в Палаці культури ім. В. Плютинського та музеї в ньому. Захопила всіх діорама «Село Зоря», створена ще в радянські часи. Її автори: член Спілки художників СРСР В. Метик і художник Л. Форштат - ще тоді використали таку популярну нині 3D технологію. Спочатку побачили село, яким воно було в минулому, далі – сучасне і насамкінець - населений пункт майбутнього. Освітлення, музичний супровід споглядання заворожували, тож журналісти довго не відходили від діорами, розглядали, ділилися враженнями…
А в готельно-ресторанному оздоровчому комплексі «Скольмо», що в Клевані, переконались, що тут можна не тільки приємно провести час, заклад надає ще й низку оздоровчих послуг. До речі, щороку в травні до Дня матері в «Скольмо» проходить Всеукраїнське свято духової музики. Свою майстерність демонструють майже 20 духових оркестрів. Тож часом не варто їхати на край світу, аби відпочити й оздоровитись, а можна це зробити у своєму краї.
Представники друкованих та електронних ЗМІ Рівненщини вели мову про їх роздержавлення, якого вимагають європейські інституції, поповнили свій багаж і теоретичними знаннями з культурології. Теми цифрового ТБ, впровадження якого є визначальним шляхом розвитку телевізійного медіапростору, торкнувся Дмитро Тарасюк. Нагадав, що цифрові технології збільшують кількість каналів, які можемо дивитися, поліпшують якість зображення та звуку, запроваджують низку додаткових сервісів.
З результатами четвертого щорічного проекту «Мовний моніторинг» і тим, як місцеві студенти та науковці впродовж кількох місяців досліджували рівень грамотності друкованих засобів масової інформації області, ознайомила координатор моніторингу, викладач Національного університету «Острозька академія» Вікторія Назарук. Аспірант кафедри журналістики та літературознавства пояснила доцільність його проведення. Зокрема сказала, прагнули виявити найтиповіші мовні помилки, яких припускаються місцеві ЗМІ. Вирішили зосередити увагу на тому, наскільки вони дотримують норм літературної мови, чи не зловживають суржиком, не засмічують її запозиченнями. Адже засоби масової інформації покликані виступати своєрідним взірцем мовлення. Для студентів, особливо першокурсників, такий аналіз став гарною мовною практикою, а для всіх - своєрідним приводом проаналізувати власне мовлення, зробити певні висновки, аби наша мова стала чистішою й досконалішою. До речі, у 2009-ому, коли проводили перший моніторинг, організатори вивчали мовну культуру рівненських чиновників і політиків, наступного на грамотність перевіряли студентів, а в 2011-ому склали міні-словник сленгу.
Судячи з емоційних відгуків, учасники семінару теж багато почерпнули і з теоретичних занять, і з екскурсій. Відзначили їх чітку організацію. А ще дякували за уважне ставлення до кожного. І висловили побажання, аби такі навчання проводили частіше.
Ольга Войцехівська зацікавлено спілкувалася з усіма, поділилася професійними секретами з головним редактором газети «Клеванський тракт» Віктором Парфенюком. Разом із Дмитром Тарасюком відвідали газетярів Дубровиччини, Сарненщини та Костопільщини, обговорили їхні проблеми, зустрілися також із представниками влади районів.
Марія КУЗЬМИЧ.