Опубліковано СН
Минулого тижня на базі Стрільської та Люхчанської сільських рад відбулося виїзне засідання колегії райдержадміністрації під головуванням очільника РДА Анатолія Остапчука.
Основні питання, що розглядали - про роботу виконавчих комітетів рад із виконання делегованих повноважень.
Учасники колегії не лише ознайомилися з нею на теоретичному зібранні, а й відвідали й переконались вочевидь у тому, як працюють заклади освіти, культури, торгівлі в населених пунктах на їх території. Можна говорити й писати багато про кожен із них, але хочу розповісти лише про деякі, що заслуговують не тільки на увагу, а й, можливо, на вивчення передового досвіду. Насамперед, поведу мову про Люхчанську ЗОШ І-ІІІ ступенів та її директора Івана Круглика. Івана Васильовича знаю особисто досить давно й не перестаю дивуватися його енергійності та винахідливості. Саме він є ініціатором усіх корисних справ у школі й веде за собою колектив, який йому довіряє. А коли робили переправу через річку Случ, керівник місцевої одинадцятирічки також був одним із перших, хто організував населення на підмогу. Його самого щодня бачили поміж працюючих.
За період, коли тут відбулася остання колегія, сталося чимало позитивних змін. Так, лише цьогоріч за кошти районного бюджету утеплили трасу як до навчального закладу, так і всередині приміщення. Повністю переобладнали опалення, зробили капітальний ремонт котельні, внутрішні вбиральні на двох поверхах. При вході приваблює погляд куточок державної символіки. Переконана, люхчанські школярі знають імена і керівників району та області, і держави. Готові до роботи історико-правознавчий і виховний («Історія нашої школи») центри, де відвідувачі з ностальгією торкались руками до такої знайомої шкільної форми коричневого кольору.
Окрім того, обладнали оглядову яму для шкільного автобуса й незначні неполадки усувають самі. Змінив свій вигляд і спортивний зал. Одно слово, не сиділи, склавши руки. Та, найголовніше, напівзруйноване приміщення біля школи, що становило загрозу для здоров’я дітей, розібрали. Охочим селянам недорого продали цеглу, а за виручені кошти на першому поверсі поставили 22 нових дерев’яних дверей. Можливо, досвід колег варто було б запозичити в Чудельській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де вже не один рік стоїть стара будівля, що потребує мільйонних капіталовкладень на ремонт. І тоді вирішили б ще одне життєво важливе питання.
Не секрет, що за три останні роки під завалами в населених пунктах Рівненщини загинуло 18 людей. Серед них – 4 молодих сарненці. А біди могло б і не бути, якби хтось проявив ініціативу, а не безгосподарність. Вигідніше зайняти позицію «Моя хата скраю» й споглядати, як тягнуть з колишніх ферм хто цеглу, хто камінь чи метал. А коли стукне грім, тоді хрестимося.
Зараз у районі створена комісія, яку очолив перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Хомич. Вона проведе інвентаризацію таких «пам’ятників» безгосподарності на Сарненщині, демонтаж яких також потребує певних коштів. І тут, наголосив Анатолій Остапчук, вирішальну роль повинні зіграти органи місцевого самоврядування. В ім’я майбутнього й життя власних дітей упродовж літа попросив керівників громад зробити все можливе, аби прибрати такі об’єкти.
За прикладом сільського батюшки
Члени колегії також відвідали Будинок культури у Люхчі, клуб у селі Глушиця. В останньому начальник відділу культури РДА Наталія Чорна представила нову команду культпрацівників, які залучають до роботи в закладі як молодь, так і власні родини. Гостей радо зустрічали і в ДНЗ «Малятко», на черзі в якому 126 хлопчиків і дівчаток. Завідувачка Надія Мисанець висловила вдячність батькам за плідну співпрацю. А вихованці навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи І ступеня - ДНЗ села Стрільськ в українських вишиванках підготували цілу концертну програму для гостей. Бажали, аби вони завжди були молоді душею й творили щастя на рідній землі. Директор Ольга Поцекайло презентувала заклад, розповіла про заходи, в яких діти із задоволенням беруть участь. Гості заглянули у створений куточок народознавства «Бабусина скарбниця».
Оновили три класи й у Стрільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, як зазначив голова РДА Анатолій Остапчук, лише за рахунок бажання й ресурсу навчального закладу. Тож гарний вигляд мають кабінети музики та історії, обладнаний кабінет психолога, а в учительську придбали столи. Доклав зусиль і вчитель трудового навчання й одночасно завгосп Леонід Сергійчук.
Із гордістю говорила про свою єдину дільницю в районі, що не має відмов від щеплень, головний лікар амбулаторії загальної практики - сімейної медицини у Стрільську Наталія Білотіл. І зразком для наслідування в цьому питанні є сільський батюшка, отець Олег, який разом із власним синочком приходить у медичний заклад, аби йому зробили вакцинацію.
Стрільський сільський голова Ганна Гега розповіла, що в минулому році та за 5 місяців цього виконали планові показники з наповнення сільського бюджету, заходи з виконання програми соціально-економічного розвитку. Зокрема, виготовили Генеральний план забудови населеного пункту, зробили ремонт вулиць Кооперативна, Дворацька та провулку Кооперативний, облаштували спортивний майданчик у НВК «ЗОШ I ступеня – ДНЗ». Є позитивні напрацювання й у спортивно-масовій та культосвітній роботі, сфері використання земельних ресурсів.
За відповідний період зробили кроки щодо наповнення сільського бюджету й реалізації програми соціально-економічного розвитку і в Люхчанській сільській раді, повідомив її голова Олександр Сосюк. Так, провели поточний ремонт вулиць Мирна, Яблунева, Польова, мостової переправи через річку Случ в Люхчі, Лесі Українки в селі Дубки. Встановили паркан навколо сільського кладовища села Глушиця. Зробили також поточні ремонти установ культури Люхчі й Глушиці.
Відбулись позитивні зміни й в організації та проведенні культурно-масових заходів, зокрема в проведенні концертних програм.
Разом із тим, вимагає конкретизації в обох радах робота з аналізу виконання сільського бюджету за квартальні періоди. Варто повніше використовувати можливості, надані Кодексом України про адміністративні правопорушення, більше уваги приділяти питанням благоустрою та утримання в належному стані сміттєзвалищ. І дуже хотілося б, аби той порядок, який побачили учасники колегії в день її проведення, громада підтримувала завжди. Тоді й на душі буде свято.
Інформацію сільських голів Ганни Геги та Олександра Сосюка взяли до відома. А роботу виконавчих комітетів сільських рад з виконання делегованих повноважень визнали задовільною. Хоча, зауважу, якщо завдання, поставлені в розпорядженні голови райдержадміністрації у Стрільській реалізовані, то у Люхчанській - лише частково. Як завжди об’єктивно висловила свою думку з цього приводу Наталія Чорна, яка дала Олександрові Сосюку конструктивну пораду: консолідувати дії з громадою, яку він очолює, аби вирішувати нагальні й важливі питання.
Вдалося зекономити споживання природного газу
Про підсумки опалювального сезону 2012-2013 року та підготовку об’єктів житлово-комунального господарства Сарненського району до роботи в осінньо-зимовий період 2013-2014 року доповів Олексій Хомич. До виступу долучились міський голова Сергій Євтушок і клесівський селищний Віктор Буйний.
Варто зауважити, що в осінньо-зимовий період 2012–2013 року райдержадміністрація, виконкоми місцевих рад, підприємства житлово-комунального господарства здійснили низку заходів щодо забезпечення стабільного функціонування господарського комплексу району. На їх реалізацію у 2012 році спрямували 3,207 млн. грн., у тому числі для потреб системи теплопостачання – 1,190 млн. грн.
У цілому впродовж опалювального періоду забезпечили безаварійну роботу котелень, систем тепло-, газо– і водопостачання та водовідведення, безперебійне теплопостачання об’єктів житлового фонду і соціальної сфери. З метою попередження та оперативної локалізації можливих аварій на системах діяли оперативно-диспетчерські служби. Централізованим теплопостачанням забезпечує населення та об’єкти соціальної сфери міста Сарни КП «Сарнитеплосервіс». На початок опалювального сезону послуги надавали 3 котельні підприємства та 5 топкових для 95 фізичних квартиронаймачів і 34 юридичних споживачів теплової енергії. Хоча опалювальний сезон пройшов без значних аварійних ситуацій у магістральних теплових мережах, проте мали місце окремі випадки пошкоджень внутрішньо-будинкових систем у багатоквартирних будинках.
У котельнях по вулицях Київській і Ковельській встановили чотири котли типу «Буран» потужністю 700 кВт/год. та 400 кВт/год., що працюють на альтернативних видах палива. Впродовж січня-квітня ц.р. вдалося скоротити споживання природного газу в кількості 447,03 тис. куб. м у порівнянні з відповідним періодом минулого року, і вперше за три останні роки провести розрахунки за спожитий природний газ на 100%. До речі, Сергій Євтушок повідомив хорошу новину для тих, у кого є макулатура й вони не знають, де її подіти. Незабаром її можна буде здати на взаємовигідних умовах.
Із метою підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у 2013-2014 роках, упродовж нинішнього планують провести реконструкцію існуючої котельні в селищі Степань із встановленням твердопаливних котлів, що дасть змогу економити до 400 тис. грн. на рік, модернізацію котельні ЗОШ І-ІІ ст. у Клесові, замінити по 1 котлу у Любиковицькій ЗОШ І-ІІІ ст. і Кузьмівській ЗОШ І-ІІ ст. і два - у Тріскинській ЗОШ І-ІІІ ст., вікна на енергозберігаючі у Великовербченській, Коростській, Чудельській ЗОШ І-ІІІ ст., Кузьмівській, Кам’яне-Случанській, Яринівській ЗОШ І-ІІ ст., замінили теплові мережі у Клесівській ЗОШ І-ІІ ст.–ліцеї (150 м) та ще цілу низку заходів у закладах охорони здоров’я.
У планах КП «Сарнитеплосервіс» - переведення 2-х котлів по вул. Куликова на твердопаливні та заміна 0,32 км теплових мереж. Як сказав Анатолій Остапчук, підприємство є прикладом не лише в районі, а й області. Порадіємо за місто, хоча мешканці мали б розрахуватись за тепло краще.
Водопровідна система потребує реконструкції
Основною проблемою у підгалузі водопровідно-каналізаційного господарства залишаються високі питомі витрати електроенергії, розхід і втрати питної води, зношеність значної частини мереж і споруд. Пріоритетними напрямами розвитку підприємств водопровідно-каналізаційного господарства району сьогодні є запровадження ефективної роботи ресурсо- й енергозбереження, реконструкція й розвиток систем централізованого питного водопостачання та водовідведення для підвищення якості питної води. КП «Екосервіс» надає послуги з водовідведення в місті Сарни. На балансі підприємства - дві очисні споруди, 10 каналізаційних насосних станцій, 43,2 км каналізаційних мереж.
Для розробки схеми оптимізації роботи систем централізованого водовідведення комунальне підприємство уклало угоду з ТОВ «Фірма «СААН» на виготовлення гідравлічних розрахунків та оптимізації систем водовідведення міста. Також розробило стратегічний план дій підприємства на 2011-2015 роки.
Водопостачання та водовідведення в селищі Клесів здійснює КП «Клесівводоканал». Гострою залишається проблема безперебійного забезпечення доброякісною питною водою жителів населеного пункту, де вода подається за графіком через те, що працюючі артсвердловини не забезпечують необхідного дебіту. Водопровідна система потребує реконструкції. Для зменшення вмісту заліза в питній воді, яку постачає КП «Клесівводоканал», селищна рада виготовила проект «Реконструкція станції знезалізнення продуктивністю 700 куб. м на добу селища Клесів» та провела його експертизу. Кошторисна вартість проекту становить майже 3 млн. грн. За результатами проведеного в 2012 році енергоаудиту КП «Клесівводоканал» розробило низку першочергових заходів, виконання яких дало змогу зменшити споживання електроенергії для підняття води (на 37% за І квартал у порівнянні з минулим роком). Нині у стадії розробки перебуває проект щодо наукового обґрунтування норм споживання води на території Клесівської селищної ради.
Актуальним залишається питання технічного переоснащення газових котелень на місцевий енергоресурс, наголосив Олексій Хомич.
Недостатньою є робота у сфері дорожньо-мостового господарства району, зокрема посипання та очищення доріг і тротуарів, прибирання та вивезення снігу з вулиць населених пунктів узимку, у зв’язку з обмеженим фінансуванням та зношеністю техніки, роз’яснив перший заступник голови РДА.
Стан надходження до місцевих бюджетів плати за землю проаналізувала начальник фінансового управління РДА Тетяна Коханевич. Для прикладу, з 22 бюджетів органів місцевого самоврядування забезпечили виконання затверджених показників 15 місцевих рад. Найнижчий їх відсоток у Карасинській, Зносицькій, Ремчицькій, Кричильській, Карпилівській, Коростській сільських радах і Степанській селищній. Начальник Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Ярослав Мірковець назвав свідомих і безвідповідальних платників податків, інформував про боржників і банкрутів.
Учасники колегії також переглянули відеофільм про населені пункти Дубки, Обірки й Маслопущу. Неодноразово звучали імена Андрія Циганенка, Миколи Шершуна, Сергія Белелі, між якими та громадою налагоджена співпраця. Добре було б, аби цей список поповнили нові прізвища благодійників–підприємців, яким не байдуже, чим живе громада, на території якої вони трудяться.
Марія КУЗЬМИЧ.