Опубліковано СН
З 1 січня в Україні почав діяти закон «Про екстрену медичну допомогу», який став черговим етапом реформування медицини. Одночасно Кабмін видав постанову, в якій описані нові правила надання невідкладної допомоги. За ними виклики реорганізованої швидкої відтепер поділяються на екстрені й невідкладні, а час доїзду бригади до пацієнта має скоротитися до 10 хвилин у місті і 20 – у сільській місцевості.
Нещодавно в область уже надійшла друга партія медикаментів, а також розхідні матеріали для надання невідкладної допомоги мешканцям краю. За словами заступниці голови облдержадміністрації Світлани Сад, на їх закупівлю витратили більше мільйона бюджетних гривень, адже Рівненщина вже другий рік поспіль отримує цільову субвенцію із державної казни. Відтак, 48 станцій, підстанцій і пунктів екстреної медичної допомоги області централізовано забезпечують усім необхідним для якісного обслуговування її жителів. Водночас для подальшої повноцінної роботи бригад екстреної медичної допомоги запаси медпрепаратів поповнюватимуть щотижня. А загалом для Рівненщини в державному бюджеті передбачили 8 мільйонів 170 тисяч гривень на медикаменти для надання невідкладної допомоги.
Разом із тим, ще 8 мільйонів 400 тисяч гривень держкоштів додали на зарплатню фахівцям. Із 57 мільйонів дотації, яку отримала область, майже 15 відсотків спрямували для спеціалістів, котрі надають невідкладну допомогу. Нині в області цілодобово чергують 88 бригад, працюють 1328 кваліфікованих фахівців. Адже з жовтня їм підвищили щомісячні виплати. Крім того, цих коштів вистачить, аби всі одержали матеріальну допомогу на оздоровлення. Усе це стало можливим завдяки особливій увазі Глави держави до надання невідкладної допомоги.
«Сарненські новини» намагалися з’ясувати, як зміни, що діють уже майже рік, позначилися на роботі лікарів і пацієнтах району. Відповісти на запитання, що хвилюють багатьох, попросили головного лікаря Сарненської станції екстреної медичної допомоги Ларису ТАРАСОВУ та старшого фельдшера Романа МІЩУРА:
- З моменту реформування для нас є позитивні моменти: вчасна виплата заробітної плати, яку співробітникам не зменшили, умови оплати праці також не змінилися. Іншим стало підпорядкування – КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської обласної ради. У Сарнах – 4 бригади, ще по одній у Клесові й Степані (пункти постійного базування карет невідкладної допомоги, що працюють цілодобово). Іноді телефонують з мобільного до нас, ми ж переадресовуємо дзвінки на пункти, або додзвонюємося самі.
Крім того, зараз, аби надати екстрену медичну допомогу, виїзні бригади швидкої забезпечені медикаментами (всього 91 найменування) за кошти з державного бюджету. Для прикладу, вартість однієї дози лікарського препарату металізе, що показаний для тромболітичного лікування гострого інфаркту міокарда, 14 тис. грн. Він використовується для проведення тромболізисної терапії. У наступному році в область має надійти ще 149 доз, також за кошти держказни.
Є в достатній кількості й пально-мастильні матеріали, але в деяких випадках машину заправляють пацієнти. Наприклад, коли немає медичних показань до негайної госпіталізації в обласні лікувально-профілактичні заклади, а є лише бажання родичів хворого. Або людину в стані алкогольного сп’яніння, яка лежить вдома на дивані, знову ж таки рідні хочуть відвезти в лікарняні заклади області. Прикро, що в цей момент, коли машина поїде на такий виклик, медична допомога може знадобитися комусь по-справжньому.
- З якого приводу викликають швидку найчастіше?
- Левова частина викликів швидкої допомоги пов’язана із загостренням гіпертонічної хвороби, але люди не розуміють того, що одним уколом не вилікуєш цю недугу, бо це потрібно робити постійно (за призначенням лікаря). Загалом, підвищенням артеріального тиску страждають в більшості громадяни після 50 років, але бувають гіпертоніки вже й після сорокарічного віку, й навіть після 20. Тобто, гіпертонічна хвороба «молодшає» з кожним роком. Причому в чоловіків недугу виявляємо раніше, ніж у жінок. Причини: зайва вага тіла, шкідливі звички, неправильне харчування.
- Ларисо Василівно, то в яких випадках карети швидкої виїжджають на виклик негайно?
- До екстрених викликів належать втрата свідомості, судоми, раптові розлади дихання, біль в області серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або оточенню. Також медики виїжджають, якщо в пацієнта травма (поранення, перелом, вивих, опік, важкі забої, травми голови), враження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, переохолодження, асфіксія (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи). Окрім того, ушкодження під час надзвичайних ситуацій (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха), отруєння, укус тварин, порушення нормального перебігу вагітності.
До категорії невідкладних (не екстрених) відносимо звернення стосовно пацієнта, стан якого, скажімо, супроводжують раптове підвищення температури тіла з кашлем, нежить, біль у горлі; головний біль, запаморочення, слабкість; біль у попереку, суглобах; підвищення артеріального тиску; больовий синдром в онкологічних хворих; алкогольний, наркотичний, токсичний абстинентний синдром.
В обов’язки служби не входить видача листків непрацездатності чи констатація смерті, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок.
- Чи виникають суперечки й непорозуміння між населенням району та диспетчерською службою швидкої медичної допомоги? Якщо так, то що їх спричиняє?
- Насамперед, до непорозумінь призводить незнання правил виклику бригади швидкої медичної допомоги. Він здійснюється з будь-якого телефону за номером 103. Просимо тих, хто телефонує, не панікувати, а чітко відповідати на питання диспетчера. Описати скарги хворого, прізвище, стать, вік. Повідомити свої адресу, номер телефону, координати, як доїхати. Часто в під’їзді встановлений кодовий замок, про що забувають сказати медичним працівникам.
По можливості люди, які викликають бригаду, мають сприяти в транспортуванні хворого або потерпілого в санітарний автомобіль. Також ізолювати тварин, що можуть не тільки ускладнити надання невідкладної медичної допомоги, а й завдати шкоди здоров’ю та майну членів бригади.
Мешканці населених пунктів, де є ФАП чи амбулаторія загальної практики сімейної медицини, мають спочатку звернутися туди. Фахівці оглянуть їх, і у випадку потреби, самі викличуть швидку. Звісно, у святковий і нічний час доби, коли заклади медицини в селі закриті, жителі так само телефонують на 103.
Варто запам’ятати, що за здійснення завідомо неправдивого виклику чи вчинення хуліганських дій стосовно медичних працівників існує відповідальність згідно з чинним законодавством України. Адже в той момент, коли зловмисники займають лінію, хтось у критичній ситуації не може додзвонитися до нас.
- Насамкінець, ще раз повернімося до змін. Чого очікуєте в найближчому майбутньому?
- Ви вже бачили наші нові авто, що суттєво відрізняються від попередніх. «Пежо Боксер», насамперед, економніші (на дизелі). Замість 18-20 літрів пального, яке витрачається на старих автомобілях, тут усього 10,5 л. Окрім того, автономне опалення окремо салону й кабіни водія. До кінця року їх обіцяють оснастити GPS-навігаторами, а весною сподіваємось одержати принаймні ще два автомобілі (Рівненщина очікує 40). Автопарк повинен бути оновлений повністю, зазначив Президент України Віктор Янукович. Глава держави заборонив формувати його на базі старих УАЗів. Це має бути фактично реанімація на колесах – аби не відчувалося різниці, чи хворий перебуває у відділі, чи в автомобілі. До речі, кожна машина в області має власний бригадний номер (Сарнах – 101, 102), тож жоден із них не дублюється. Ждемо також надходження телефонів-рацій для безпосереднього зв’язку між собою. Вони будуть у виїзної бригади, головного лікаря, старшого фельдшера, диспетчера й механіка.
Одно слово, реформування швидкої допомоги дозволило підвищити оперативність надання медичної допомоги пацієнтам. Сьогодні ще не досягли тих параметрів (доїзду за 10 хвилин у міській, і 20 - у сільській місцевості), але рухаємося все ближче й ближче до цього.
- Дякую за інтерв’ю й бажаю успіхів.
Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ.