Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Немовицька сільська рада розташована за 5 км від Сарн. Їй підпорядковані села Немовичі, Катеринівка, Гута-Перейма. Безпосередня географічна близькість до райцентру, залізничне сполучення зумовлюють її привабливість у соціальному плані, демографії. Коли в’їжджаєш на територію, ваблять зір нові будинки, котеджі, вулиці. Село Немовичі змінюється на очах, як кажуть, виросло з власних штанців, забудови сягають аж обласної автомобільної траси.
Нині тут мешкають 3240 жителів, всього ж у населених пунктах сільради – 4160 чоловік. Очолює Немовицьку сільську територіальну громаду досвідчений голова Володимир Онищук, якому односельці довіряють свої долі майже три десятки років.
Гуртом і батька легше бити
Коли потрапляєш на територію сільської ради, впадають в око її впорядкованість, чистота вулиць, належний порядок у закладах, обійстях селян. Усе це за один-два дні не зробиш, прослідковується систематична турбота про інфраструктуру населеного пункту, його сьогодення та майбутнє. За словами депутата районної ради Віктора Савчина, сільрада згуртувала навколо себе однодумців, які здатні вирішити будь-які питання. Як доказ сказаних народним обранцем слів, у день наших відвідин біля фельдшерсько-акушерського пункту кипіла злагоджена робота учнів одного з міських училищ. Вони закінчували його ремонт. Для них це була необхідна практика, застосування теоретичних знань безпосередньо на виробництві. До речі, в Немовичах є два ФАПи, якими завідують висококваліфіковані фахівці Людмила Параниця та Зінаїда Ониськовець. Коли під’їхали до другого закладу охорони здоров’я, там теж вправні спеціалісти закінчували ремонт. Приміщенню надали сучасного вигляду, перекривши дах металочерепицею, а стіни оббили металопрофілем. Будівельні роботи здійснили й усередині будівлі. За словами сільського голови Володимира Онищука, повністю провели роботи на обох ФАПах за кошти сільської ради, яка надала субвенцію для районного бюджету в сумі 226 тис. грн.
На черзі ремонт сільського Будинку культури, на який теж виділили необхідні кошти й мають ось-ось розпочати. Ахіллесовою п’ятою є стан даху, його перекриють металочерепицею.
Цьогоріч із ініціативи депутата Віктора Савчина громада відремонтувала міст через річку Случ протяжністю 120 метрів. Профінансувала роботи сільська рада. До цієї важливої справи залучили місцевих підприємців. Окрема подяка керівникам приватного цеху з виготовлення пелет Юрію Мичці та Вадиму Пацьолі, які допомогли технікою. Та й узагалі, за словами односельців, вони ніколи й нікому не відмовляють у допомозі. Скажімо, скільки клопотів виникає, щоб похоронити рідну людину. Звичайно, потрібен транспорт. Молоді підприємці й тут підставили своє плече. За словами Віктора Савчина, відремонтували несправний автомобіль, що був на балансі сільради, який використовують для траурних процесій, за що селяни висловлюють їм вдячність.
Пригадую, ще в радянські часи був популярним клич: стерти грані між містом і селом, наблизити умови життя селян до міського населення. Не втратив він актуальності й нині. А відвідуючи сільраду, побачив, що люди тут живуть не гірше, ніж у місті. Тільки в тісній співпраці вбачають позитивний результат. Як у народі кажуть, гуртом і батька легше бити.
Сіячі розумного, доброго, вічного
Як у справжнього господаря і господині виглядає територія Немовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, належний стан спортивного майданчика, де діти залюбки займаються спортом. А ось і керівник навчального закладу, вчитель-методист, математик за фахом Оксана Зубчинська. Вона розповіла, що, майже два десятки років віддала навчанню та вихованню підростаючого покоління, п’ять з них – очолює школу. Зосереджена, привітна, симпатична жінка повідала, що навчаються тут понад 500 учнів, а забезпечують навчально-виховний процес досвідчені й молоді педагоги.
«З метою розвитку творчих особистостей учнів, виявлення обдарованих, талановитих дітей, - говорить Оксана Григорівна, - у школі сформована система роботи, що включає діагностування, проведення анкетувань, індивідуальних і групових занять, позакласних заходів. Ведеться облік результативності участі школярів у предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах. Системна робота вчителів у цьому напрямі дає свої результати. Варто зазначити, що вчителі Надія Мичка та Марія Свирид за останні три роки підготували по вісім призерів конкурсів, олімпіад з української мови районного рівня, а Марія Боровик – три.
Мають досягнення й члени методичного об’єднання вчителів математики, інформатики, природничих і суспільних предметів. Школа гордиться вихованцями Денисом Прищепюком, Роксоланою Литвак, Владиславом Зубчинським, Вікторією Колядко, Вікторією Мичкою, Тарасом Шокотом, Ольгою Макаревич, Марією Марійчик, Софією Мазур, Родіоном Червуком, Софією Параницею та ін.».
Незабутнє враження справляє на відвідувачів музейна кімната, створена у 2010 році. Добре попрацювали вчителька історії Людмила Мороз, її вихованці, члени краєзнавчого гуртка. Тут багато предметів старовини, народного вжитку. Колекція щороку поповнюється. Педагоги проводять уроки народознавства, екскурсії, прищеплюють юні любов до рідного краю, відроджують національні традиції. Окреме місце займає куточок духовності. Діти власноруч виготовили макет школи.
У розмові з вчителькою української мови та літератури, вчителем-методистом Надією Мичко дізналися, що в кабінеті філології зібраний багатий матеріал про рідне село, його людей, традиції, досягнення. Школярі люблять брати участь в різноманітних заходах до державних і християнських свят. З успіхом відзначили і 200-річчя від дня народження генія українського народу Т.Г. Шевченка.
Надія Антонівна схвально відгукнулася про ученицю 9-Б класу, де є класним керівником, Софію Ковальову, яка зачаровує виконанням народних пісень без акомпанементу. Справжній талант росте. Нинішнього року школа дасть путівки в самостійне життя 36 випускникам, а з 1 вересня їм на зміну сядуть за парти аж 59 першокласників. Тож проблем із наповнюваністю класів не буде. Позитивна демографічна ситуація теж серйозна ознака стабільності соціально-економічного розвитку територіальної громади.
Належний навчально-виховний процес забезпечують і педагогічні працівники Катеринівської ЗОШ І ступеня, яку очолює педагог з 15-річним стажем Оксана Мельник. Нині тут навчаються 32 дитини. Восени підуть у перший клас 10 першачків. До речі, в 2011 році школа, за рейтинговою оцінкою, посіла третє місце в районі. А це неабиякий стимул для подальшої успішної діяльності.
На території сільради добре функціонують дошкільні навчальні заклади. У дитсадках «Марічка» (с. Немовичі) і «Дзвіночок» (с. Катеринівка), якими завідують Лілія Андрусова та Марія Бакунець, дітлахи почуваються, як удома. Щоправда, в Немовичах є проблема з приміщенням, але, віриться, що її позитивно вирішать.
У ДНЗ проходять святкові ранки, розваги, спортивні свята, українські вечорниці. А музика, яка лунає з баяна директора СБК Віктора Савчина, надає дійствам святковості, чарівності та неповторності.
Не хлібом єдиним…
У розмові з директором Немовицького сільського будинку культури, депутатом районної ради Віктором Савчиним дізнався, що у 2013 році сільський культурно-дозвіллєвий комплекс за підсумками діяльності посів перше місце в області. А це, погодьтеся, неабияка оцінка роботи колективу.
«Уся культурно-масова діяльність у селі побудована в рамках КДК, - розповів Віктор Макарович. – У ньому задіяні школа, сільрада, дитсадок, заклад культури, бібліотека, всі, хто любить і пропагує народну пісню, музику, танець, гумор, поезію. Професійно проводимо заходи до державних і християнських свят, День села (27 жовтня). Ефективною формою роботи є вечори відпочинку. Особливо цікаво та масово проходить вечір знайомств «Тим, кому за 30, 40, 50, 60».
Свою основну діяльність поєдную з депутатською. Прийоми односельців проводжу не тільки по четвергах, а й в інші дні. Люди порушують земельні питання, ремонту вулиць, оформлення технічної документації на нерухомість, звертаються також за матеріальною допомогою. В останньому депутатському запиті клопотав про виділення коштів для заміни дерев’яних вікон на металопластикові в школі, бо турбота про дітей є важливою справою. Головне ж – це співпраця, без неї нині важко вирішити життєві проблеми односельців».
Немовицька сільрада велику увагу приділяє спортивно-масовій роботі. Футбольна команда бере участь у районній першості. Популярними серед жителів є волейбол, баскетбол, міні-футбол, теніс та ін. Нині йде реконструкція глядацької зали в СБК с. Катеринівка під спортивну. За кошти сільради створили культурно-оздоровчий комплекс, де проходять змагання різного рівня. За словами завідуючої СБК Марії Аврамишиної, молодь залюбки займається спортом, приходить на вечори відпочинку. Діє хореографічний гурток для дітей. З ними заняття проводить професійний фахівець.
Важливу роль у роботі КДК відіграє сільська публічно-шкільна бібліотека, де ось уже майже три десятки років сумлінно трудиться Любов Жук. Упродовж минулого року послугами бібліотеки скористалися 1006 користувачів. І нинішнього мешканці села залюбки відвідують книгозбірню.
Уже п’ятий рік вона працює в рамках програми «Бібліоміст». У своїй роботі активно використовує новітні інтернет-технології. Користувачі мають доступ до електронного урядування в бібліотеці. Традиційно проводяться Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги, книжкові тематичні виставки, конкурси. До 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря пройшли літературні читання, вікторини, діяли виставки.
Важливим напрямком є збереження краєзнавчої спадщини. І це не весь перелік багатогранної діяльності бібліотекаря, яку вона організовує в селі.
Місцевий лікар Айболить
Приємне враження залишив стоматологічний кабінет, що функціонує при ФАПі. Відкрили його у 2002 році, що значно поліпшило медичне обслуговування мешканців сільради, та й не тільки їх. Раніше ж відвідували районну стоматполіклініку, що створювало чимало незручностей. З 2007-ого працює тут досвідчений зубний лікар Артем Вольвах, а допомагає йому в усьому сестра медична Надія Михнова. За словами Артема Васильовича, за день на прийомі буває від 15 хворих і більше. Не відмовляють у лікуванні й мешканцям сусідніх сіл. Проводять санацію зубів 600 учням закладів, що розташовані на території сільради. Лікувальних препаратів вистачає, їх закуповують за кошти районного бюджету, допомагає сільський орган місцевого самоврядування. Нове устаткування, чистота, належний порядок, хороший мікроклімат, уміння знайти підхід, заспокоїти біль навіть добрим словом - усе це разом знайшло схвальні відгуки про роботу кабінету.
- Тут працюють хороші фахівці, - каже Василь Крат. – Професійно, якісно, надійно, а головне, без болю лікують зуби. За це їм моя подяка.
Того дня без остраху прийшли на прийом учениці місцевої школи Наталія Андрощук та Іванна Бойчук, які теж щиро вдячні за турботу.
Пелет – економне паливо
Добре, коли на території сільської ради є промислове виробництво. Для мешканців – робочі місця, бюджету – сплата податків. Здається, немовичанам у цьому плані трохи пощастило, бо, крім підприємців, тут є цех із виробництва гранул з тирси (пелет). Він теж приватний, але, окрім продукції, скільки корисних справ для односельців роблять його власники Юрій Мичка та Вадим Пацьола.
Після закінчення коледжу та вузів молодими спеціалістами прийшли працювати в сільгосппідприємство «Україна». Вадим - агрономом, а Юрій – механіком. Після його реформування, вирішили відкрити цех із виробництва пелет. Спочатку викупили приміщення машинно-тракторного парку, а згодом налагодили виробництво.
«Наш цех функціонує з 2008 року, - повідав Вадим Пацьола. – Продукція використовується для опалення приміщень, користується попитом у країнах Європи. Найбільше європейці купують у липні-серпні. Як кажуть, готуй сани влітку. Цей альтернативний вид палива значно дешевший та економніший, ніж традиційні. Українці ж менше купують. Власники нових будинків, котеджів нині встановлюють два котли: газовий і твердопаливний. Одна тонна пелет влітку коштує до 900 грн., взимку – 1200-1300 грн. Вироблену продукцію засипаємо у великі мішки, їх називають бігбеги. Один такий бігбег важить 1 тонну. Продукцію складаємо, а згодом вантажними автомобілями відправляємо замовникам.
У нас трудиться 30 чоловік. Отримують достойну зарплату, мають відпустки, матеріальне заохочення. Минулого року спрацювали прибутково, сплатили 450 тис. грн. податків. Розвиваємо виробництво, купуємо нову техніку, налагоджена система охорони праці. В роботі є й свої труднощі, адже економічна криза в державі не оминула й нас. Проте їй протиставляємо наполегливу, сумлінну працю, зразкову дисципліну, розширення кола замовників, висококонкурентну продукцію».
У день відвідин у цеху йшла злагоджена робота, ні на хвилину Вадим Пацьола не покидав виробництво, бо керівник повинен усе знати й бачити. Тож хочеться побажати молодим підприємцям нових трудових успіхів, щастя, здоров’я, миру та довголіття.
Михайло МАЛАФЕЙ.