Back to top

Як голосували у Клесові й Олексіївці?

Автор фото Едуард Колядич.

Цьогорічні вибори - дійство зі сльозами на очах. Мільйони українців йшли на дільниці, щоб віддати свої голоси за мир в Україні та її краще майбутнє.

Події, що відбувалися в країні впродовж останніх півроку, шокували світ і громадян, тому явка їх була рекордно високою. Це прогнозували соціологи, а в кінцевому результаті засвідчили й у ЦВК. Активно обирали Президента і на Сарненщині. На дільницях району члени комісій не нудьгували. Ще до відкриття виборчих округів біля деяких вишикувалися черги, люди поспішали віддати свої голоси за кандидатів, яким довіряють свої життя та долю країни. Цей день виборів, уперше за всю історію незалежної України, її громадяни вважали початком миру та спокою в державі.
Клесів. У селищі діяли три виборчі дільниці. Ми ж завітали на одну з них, що працювала в місцевому Будинку культури. Тут панувала ділова та в міру метушлива обстановка. Одні виборці замінювали інших, члени комісії зустрічали їх із посмішками, обслуговували переважно без затримок. Незважаючи на те, що відкрилися вчасно, біля дверей вишикувалася невеличка черга. За час нашого перебування на дільниці (майже годину) не почули нарікань із боку громадян. Зустріли двох спостерігачів від блоку Юлії Тимошенко – Оксану Трубілко й Андрія Романюка. А було всіх, як зауважили, 4, ще 2, на період нашого візиту, виїхали виконувати свої функції на інші виборчі дільниці Клесова. Також споглядачі доповіли про обстановку під час виборчого процесу за станом на 13.00. Серйозних порушень не фіксували, якщо не брати до уваги поодинокі випадки, скажімо, коли через поганий зір пенсіонери-старожили ставили в бюлетенях позначки не в графі своїх кандидатів. Тож, зробивши відповідний запис, замінювали їх на нові й допомагали стареньким проголосувати.
Комісію виборчої дільниці очолювала Мирослава Залива. Вона поінформувала, що 25% виборців уже опівдні віддали свої голоси. Її заступник Жанна Василевич зауважила, що на цих виборах клесівці, як ніколи раніше, активно продемонстрували своє волевиявлення. Безсумнівно, люди усвідомлювали важливість своєї участі у виборах нового Президента, бо не байдужі до подальшої долі України, і, зрештою, хочуть кращого майбутнього для себе, дітей та онуків.
Ще при вході на дільницю розпочала діалог із виборцями. Леонід Вікторович (57 років), який із власних міркувань вирішив не називати прізвище, зізнався, що віддав голос за Петра Порошенка, за цього кандидата проголосували також його дружина та син. До останнього міркував, який вибір зробити, адже, на його думку, Президентом України цілком заслуговує бути також і Анатолій Гриценко, та в тому, що саме він набере найбільшу кількість голосів, засумнівався. Зрештою, йшов на вибори з надією, що після них в Україні таки відбудуться зміни на краще, а новий Президент зробить усе, щоб тут був мир і не процвітала корупція.
Не вагаючись зробив свій вибір і Дмитро Козубовський (74 роки). Пенсіонер проголосував за Анатолія Гриценка, підтримала його рішення й дружина. На виборчу дільницю вони прийшли, щоб віддати голоси, насамперед, за мир в Україні. Щемить у грудях стареньких від слова «війна», адже їх донька живе в епіцентрі цих подій, на Донеччині. Щодня моляться і просять Бога, щоб воєнні дії там вщухли й більше ніколи в Україні не гинули мирні люди та солдати.
…До урни з бюлетенями підійшла тендітна жіночка з маленькою дівчинкою на руках. Це була 31-річна Наталія Левківна з донечкою, якій нещодавно виповнилося 2,5 року. Не стала запитувати, чого очікує молода мама від новообраного Президента, адже і так зрозуміло - аби в Україну насамперед прийшов спокій, перестали вбивати чоловіків, батьків, братів, а діти мали щасливе та мирне майбуття. Підтримала жінка кандидата Анатолія Гриценка. Швидко та рішуче зробив свій вибір і молодий чоловік Сергій Ведров. За кого віддав голос, не зізнався, сказав, що прийшов на вибори, бо хоче, щоб Україна була демократичною, успішною, квітучою державою.
В Олесіївці виборча дільниця розташувалася в сільському клубі. Дорогою сюди побачили чимало цікавого. Скажімо, на одній із сільських вулиць фактично неможливо було проїхати автомобілем через кам’яні брили, які, як повідомили пізніше місцеві жителі, самі їх сюди понакидали, аби перекрити рух видобувачам бурштину. До речі, цього дня тут знову виникли сварки між ними та копачами сонячного каменю. Шукаючи дільницю, потік автомобілів привів нас у кінець однієї з вулиць, де побачили ще понад 20 легковиків. Одразу подумали, що так активно люди зібралися голосувати. Та з’ясувалося, що боротьба за бурштин і ліс продовжується. Оскільки наш візит в Олексіївку мав іншу мету, поспішили до клубу. Там було малолюдно. А зустрів нас, приємно відзначити, інспектор відділення ДАІ з обслуговування Сарненського району Іван Лозан. Як стало відомо пізніше, парубок стоїть на сторожі правопорядку вже третю добу поспіль. Виборчий процес за станом на 14.00 пройшов без ексцесів, зауважив у розмові з нами. Щоб уникнути будь-яких провокацій, надійно контролювали його. І доказом такої відповідальної праці було й те, що тільки-но ми зайшли в приміщення, нас одразу попросили показати посвідчення. Заступник голови ДВК Анатолій Дяков, він же помічник депутата райради, засвідчив явку майже 50% виборців. Голосування проходило організовано та злагоджено, відзначив належну роботу всіх членів комісії, зокрема голови Мар’яни Ревич, яка безпосередньо доклала великих зусиль в організації демократичних і справедливих дострокових виборів Президента України в Олексіївці. І окреме добре слово сказав про того ж таки інспектора ДАІ, який свої обов’язки виконував сумлінно, дбаючи про порядок на дільниці, що розташована на проблемній території. Поспілкувались і з Денисом Трофимцем, який голосував уперше у своєму житті. Хлопець не приховував емоцій від подій, що нині розгортаються в Олексіївці й інших селах, де є поклади бурштину. Шкода, зауважив, що, видобуваючи сонячний камінь, копачі безсовісно нищать ліси. На моє запитання, за кого проголосував, відповів коротко: «За кращу долю України».
Повертаючись у Сарни, знову й знову зустрічали людей, які сім’ями йшли на вибори. Святково одягнуті, часто у вишиванки, дорослі з дітьми поспішали до дільниць, деінде вистоювали черги, було незручно, та люди трималися до останнього, бо розуміли, що їх вибір і голос сьогодні – це їх життя завтра.

Схожі матеріали

Відродження слави Степанського ярмарку З давніх-давен ярмарок в Україні був місцем масового зібрання людей з товарами для задоволення...

Доля кожної людини цікава по своєму. Тож, мабуть, про багатьох жителів Полісся можна писати цілі книги. Коли завітав до господи родини Ковальчуків,...
Минулого тижня в ДП «Клесівське лісове господарство» розпочали масштабні роботи з посадки лісу, а відтак у краї стартувала Всеукраїнська акція «...
«Діти-сироти при живих батьках» - так кажуть жителі Кузьмівки про Марину й Ярослава Мельничуків, мама яких зникла безвісти, а тато, одружившись...
щиро вірить у таке народне прислів’я сімдесятирічна майстриня–вишивальниця з Любикович, ветеран праці Ніна СКИБАН. Жінка стверджує, що рушник...