Back to top

Бізнес і благодійність Віктора Радька

003.jpg

Відродження слави Степанського ярмарку З давніх-давен ярмарок в Україні був місцем масового зібрання людей з товарами для задоволення найрізноманітніших потреб. Водночас презентував виробників продукції промислової чи сільськогосподарської, і, звичайно, мінімальний рівень цін на неї. Досить згадати славу Сорочинського ярмарку на Полтавщині чи Хмельницького в однойменному обласному центрі.

На Поліссі в минулому столітті, з часів панування Польщі й раніше, славився ринком древній Степань. Утім його розташування в центрі селища з постійним збільшенням кількості торговців спричинило тісняву, гостру нестачу площ. Як наслідок, торгувати стали на тротуарах прилеглих вулиць, що заважало руху пішоходів, транспорту. - Це була складна, здавалось, нерозв'язна проблема, - згадує селищний голова Ольга Карпович. - Бо ні розширити територію ринку, ні перенести його деінде ніхто з підприємців не брався. Та й куди було розширювати - навколо жилі будинки. Лише минулого літа знайшлась людина, яка твердо вирішила облаштувати недільний ринок на новому, просторому місці. Навіть кепкували з неї: мовляв, нічого не вийде, торговці не підуть з насидженої території. Однак цей, ще молодий житель Степаня, вмілий підприємець Віктор Радько добре поклопотався, аби досягти мети - на вулиці Шевченка, що в північній околиці селища, створив нормальні умови для ринкової торгівлі. Для цього Віктор придбав чималу земельну ділянку, порослу чагарником і деревами. Довелось з допомогою трактора їх викорчовувати. Робітники вирівняли, частково засипали щебенем ямки, забетонували окремі ділянки. Загалом виконали великий фронт робіт. І недарма, вже рівно півроку, як щонеділі велелюдний ринок збирає торговців з різних куточків Рівненщини, Волині, Житомирщини. Його власнику надходять усе нові прохання від підприємців на видачу дозволу реалізувати свою продукцію чи товари. Він передбачив зростаючий попит на торговельні місця та спроектував розширення ринку на перспективу. Ходимо просторою територією, облаштованою для комфортної торгівлі. В ошатному будиночку - лабораторія, офіс керівника. Дійсно, з одного боку ринок межує з полем, тому при потребі є де розширити торговельну площу. Відведені спеціальні місця для стоянки автомашин, підвод, іншого транспорту. - З початком роботи ринку у вересні минулого року відчувається, що округа економічно піднялась, - каже Віктор Радько. - Оживає господарське життя, люди знають, що вирощену чи вироблену ними продукцію можна поряд реалізувати. Тож кількість ларків збільшується. Так, зроблено велику справу, вкладено чималі кошти, затрачено зусилля. І все це в кінцевому підсумку на благо громадян селища, крок до розвитку його економіки. В ательє - одяг на будь-який вік Пошити красивий і добротний одяг у Степані не проблема, бо місцевим ательє теж опікується Віктор Радько. Підібрав досвідчених і сумлінних швачок, які швидко та високоякісно виготовлять потрібну замовнику річ. Степанці та жителі навколишніх сіл різного віку охоче звертаються сюди, щоб замовити собі обновку. Їх привітно зустрічає досвідчений фахівець Любов Псалтира. Застали її за швейною машинкою, клопоталася над черговою одежиною. Про улюблену справу майстриня розповідає, як шиє - коротко, по-діловому: - Фасон чи тканину для пошиття замовник вибирає з допомогою журналів, що є в нас у достатній кількості, або ж радиться зі швачкою. Шиємо одяг, який зручний і гарний у будень і у свято, в повсякденній діяльності людини праці. Приємно, що клієнти завжди задоволені, а замовлень вистачає. Власник ательє Віктор Радько дбає, щоб тут були хороші умови для роботи, достатній асортимент тканин, сучасне обладнання тощо. Бо в обслуговуванні людей немає дрібниць, якими можна нехтувати - все працює на репутацію закладу. І якщо в когось сталася біда - померла людина, то звертаються за ритуальними послугами теж до нього. Підприємець пропонує все необхідне, аби достойно провести померлого в останню путь. Планує придбати навіть автомобіль, щоб забезпечити весь комплекс ритуальних послуг у тяжкий для родини час. Вишивки з минулого Магазин "Глорія" - ще один заклад торговельного обслуговування підприємця Віктора Радька. Серед великого асортименту товарів є унікальні витвори молодої майстрині Тетяни Савочки, яка працює тут продавцем. Вона зуміла повернути з минулого традиційну для Степаня техніку вишивки гладдю, осучаснити її. Тетянині козакини: кофти, спідниці яскраво й багато прикрашені самобутніми узорами, відображають колорит Поліського краю. - На відміну від давньої техніки вишивки, прагну на козакині зробити узор більш оригінальним, - ділиться роздумами про свою творчість Тетяна. - Узори малюю сама. Якось з юності заохотилась цим чудовим ремеслом. Відтак мої вироби купують і в Степані, і в Сарнах, і в Кузнецовську. Нещодавно родина їхала в Сполучені Штати Америки, теж замовила кофту та спідницю з такою вишивкою. А ось у магазині висить кілька зразків, подивіться, будь ласка! Майстриня-продавець демонструє козакини з красивими узорами, пояснює як втілена її задумка в орнаменті. Образна змістовність малюнка передається через певний колорит рослинного світу, особливо квітів рідного краю. Відтак давні традиції народної вишивки Степаня Тетяна Савочка вдало поєднує із сучасними мотивами, з кроєм кофти чи спідниці. На свята чимало жінок селища, дівчата шкільного віку, як і колись, одягають національне вбрання, виходять на сцену чи беруть участь у культурно-масових заходах. Так, дочка майстрині Катруся виступає в художній самодіяльності з декламацією віршів у козакині, вишитому мамою. І сама школярка цікавиться мистецтвом вишивання, переймає вміння в матусі. У доробку пані Тетяни є і картини, одна з яких прикрашає магазин. "Глорія" латинською означає "слава". І добра слава про магазин, ательє, ринок Віктора Радька шириться Степанем, навколишніми селами. Вмілий господар, чуйна людина, він не відмовляє в допомозі нужденним чи в роботах на блага громади. Молодий підприємець - представник нового покоління ділових людей, які, поєднуючи бізнес і благодійність, досягають успіху в найскладніших справах. І за такими людьми майбутнє.

Схожі матеріали

Доля кожної людини цікава по своєму. Тож, мабуть, про багатьох жителів Полісся можна писати цілі книги. Коли завітав до господи родини Ковальчуків,...
Минулого тижня в ДП «Клесівське лісове господарство» розпочали масштабні роботи з посадки лісу, а відтак у краї стартувала Всеукраїнська акція «...
«Діти-сироти при живих батьках» - так кажуть жителі Кузьмівки про Марину й Ярослава Мельничуків, мама яких зникла безвісти, а тато, одружившись...
щиро вірить у таке народне прислів’я сімдесятирічна майстриня–вишивальниця з Любикович, ветеран праці Ніна СКИБАН. Жінка стверджує, що рушник...
Відомо, що найдорожче, що є в людини – це її власне життя. З маленького віку в сім’ях, шкільних закладах, на сторінках газет, по радіо та телебаченню...