Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Напередодні виступу лідера «Правого Сектора» на Рівненщині Романа КОВАЛЯ по Рівненському телебаченню зустрілася з ним у Сарнах, в редакції районної газети, й попросила розповісти про події на сході.
– На сході - війна, й усередині країни не все так тихо й спокійно, як хотілося б. Корупція, що роз’їдає державу, залишила на місцях тих людей, переважна більшість яких мала б бути звільненою (в правоохоронних органах, Збройних силах України). На жаль, усі вони втрималися у своїх кріслах і гальмують розвиток країни, стримуючи її поступ уперед.
Нам довелося безпосередньо брати участь у боях на сході, а саме в Пісках. Це приміська зона Донецька, останній населений пункт на дільниці фронту, що контролює Україна. У селі воюють бійці батальйону Добровольчого Українського Корпусу (ДУК) «Правого Сектора. Ситуація там і далі напружена. У вечірню пору обстріли з боку терористів посилюються. Бойовий дух наших бійців приголомшує. На жаль, є троє поранених рівненських воїнів, один хлопчина - тяжко. Хотів би подякувати лікарям Дніпропетровської лікарні, які зробили все можливе й неможливе. Адже у бійця досить важке поранення ділянки голови (осколок від розриву міни потрапив у лобно-вискову частину). Медичні працівники врятували життя наймолодшого патріота (йому не виповнилося й 18). Мінометник разом із побратимами утримував одну з найважливіших ділянок, обстрілюючи піхоту противника, яка впродовж 17, 18, 19 січня штурмувала Піски. У них був замисел зачистити населений пункт (один зі стратегічних планів російських найманців), але їм це не вдалося. Під постійним обстрілом мінометів і «Градів», артилерії перебували фактично впродовж 16 годин, і вже вкотре переконуюсь, який сильний дух українських воїнів. Ми не віддамо жодного клаптика своєї землі. Також вдалося підбити 4 танки 18 січня. На жаль, у бою втратили одного воїна, ще трьох поранили. Рівненські бійці залишилися живими, всіх хлопців пощастило вивезти в район Карлівки, після чого повернулися додому.
- Вдома теж справ вистачає? З ким зустрічалися в Сарнах?
- Попереду непроста робота. Війна триває, на півночі Полісся також неспокійно. З’являються різні «криші», представляючись і називаючи себе «Правим Сектором». Тож хотів би попросити всіх мешканців краю: якщо є така інформація, звертайтеся в наші районні структури, телефонуйте особисто до мене, аби змогли лжепредставників передати правоохоронним органам. Хочу наголосити, що йде свідома дискредитація нашої політичної сили. Можливо, це пов’язано з майбутніми виборами до місцевих рад.
Чесно зізнаюся, мій телефон не замовкає, по 100-150 дзвінків у день, кожен звертається зі своїми бідами. Чим можемо, допомагаємо. Скажімо, сьогодні зустрілися з працівниками вузлової лікарні станції Сарни, яку передали в комунальну власність району, фінансуватиметься вона як його комунальний заклад. Тож на Сарненщині буде ще одна поліклініка й невеликий стаціонар на їхній базі, щоб забезпечувати жителів району, а не тільки трудівників залізниці, як було колись. Тож мають зменшитися черги й у КЗ «Центральна районна лікарня».
Зустрічалися також із керівництвом району, обговорили ситуацію, що склалася з видобутком бурштину. Є низка бандитських угрупувань, пов’язаних із ним. Треба допомогти правоохоронним органам, аби не допустити протистояння тут, на півночі. Сонячний камінь – багатство, що належить не тільки певним ділкам, а й людям, і має працювати на користь держави, області, району, громади. Робитиму все можливе, щоб це донести, в першу чергу, інформаційно (багато залежить від журналістів), через листівки, телебачення та радіо. Не вперше говоримо про те, що Верховна Рада України повинна прийняти Закон «Про видобуток бурштину», а займатись ним мають не напівкримінальні структури, яким абсолютно байдуже, що буде з земними надрами після них, а державні, з яких можна буде спитати.
- Романе Ярославовичу, сьогодні досить гостро стоїть питання мобілізації. Одні готові йти воювати, інші бояться. Ще хтось ховається від призову. Яка Ваша думка з цього приводу?
- Неодноразово повторював слова, що зараз скажу, по телебаченню: «В Україні йде війна, нав’язана нам Росією. Якщо людина вважає себе патріотом, то повинна виконати свій громадянський обов’язок: стати на захист Батьківщини. Неважливо, де – в добровольчих загонах, Збройних силах України, але в будь-якому випадку зупинити агресію на сході України й зробити все, аби на землі наступив мир.
Путін також прослідковує ситуацію в Україні й дестабілізація її всередині, тобто, провал мобілізації, йому буде тільки на руку. Агресор посилить військові дії, що (навіть страшно про це подумати) можуть призвести до втрати державності. Дуже багато запитань і до органів виконавчої влади, й керівництва країни. Перш за все, відповідальність має взяти на себе Президент України як Верховний Головнокомандуючий, повинні бути чіткі й сплановані дії Генерального штабу, чого, на жаль, зараз не бачимо. А через провали у військовій тактиці маємо величезні втрати української армії навіть за останні декілька днів (що також на руку ворогові). Складається враження, що в Генеральному штабі щось планують не так. Час покаже як далі розвиватимуться події, але, думаю, разом зможемо вберегти державу, забезпечити мир і спокій у ній і навести порядок на місцях.
- Дякую, Романе Ярославовичу, що знайшли час для інтерв’ю.
Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ.