Відчути подих Землі

віднині можуть на Рівненській АЕС, де ввели в експлуатацію систему сейсмічного моніторингу

На власні очі журналісти провідних українських ЗМІ побачили, як пульсують земні надра (нехай і на моніторі комп’ютера), побувавши на РАЕС, завдяки керівникові прес-клубу «Україна Форум» Максиму Рильському. Саме він організував поїздку на атомну станцію.
Вражень від зустрічі з фахівцями стратегічного об’єкта досить багато, адже все, що пов’язане з підвищенням безпеки роботи атомної станції, викликає завжди неабиякий інтерес і занепокоєння в населення. Та спілкуючись із її працівниками, не можна не помітити їх упевненість у тому, що надзвичайні ситуації вони можуть і здатні передбачити, а отже й запобігти біді. Приклад цьому й введена в дію інформаційна система сейсмічного моніторингу. Проект вартістю понад 9 млн. грн. (кошти виділило ДП «НАЕК «Енергоатом») реалізували в рамках Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки атомних енергоблоків. І вже з квітня встановлені в свердловинах надчутливі датчики зафіксували понад 95 сейсмічних подій на планеті. До речі, й землетруси в Непалі 25 квітня і 12 травня.
А перед тим, як побувати на комплексі АСКРО (автоматизована система контролю радіаційної обстановки), гостей запросили в інформаційний центр «Полісся». Тут на діючому макеті ознайомили з роботою атомної станції, її історією та розповіли про фахівців і керівників, які зводили та запускали в експлуатацію. Про доцільність системи сейсмічного моніторингу на території Рівненщини, де нібито й землетрусів не буває, повідав заступник начальника цеху радіаційної безпеки ВП «РАЕС» Олександр Романенко. Він зокрема зауважив, що система покликана проводити саме моніторинг, а не оповіщення. Адже після землетрусу в Японії, подій на атомній станції Фукусіми МАГАТЕ зобов’язала всі АЕС світу пройти стрес-тести на різні види екстремальних подій, тобто, чи витримають будівлі й обладнання цунамі, торнадо, землетруси. Зауважив, що Рівненська може вистояти при поштовхах у 7 балів. Але потрібно більше й точніше знати, що відбувається в земній корі, щоб оцінити можливість виникнення такого явища в регіоні.
Тому у 2013 році й розпочали створювати систему сейсмічного моніторингу. І вже в травні цьогоріч роботи завершили. Для українських АЕС це новітня технологія фіксації коливань земної кори. А виконало роботи Приватне акціонерне товариство «Банкомзв’язок», яке виграло тендер. Його спеціалісти пробурили п’ять свердловин на території постів контролю АСКРО РАЕС, встановивши надчутливі сейсмодатчики британської фірми «Guralp». Так, один діятиме на центральному посту в Кузнецовську, решта – в радіусі 10 кілометрів від РАЕС: у селах Сопачів, Полиці, Старий Чорторийськ і Костюхнівка. Для цього потрібно було пробурити свердловини різної глибини: від 33 метрів у Сопачеві до 90 - у Чорторийську, адже бурили їх до твердих базальтових порід. Є ще один датчик, поверхневий, на промисловому майданчику самої станції. Тож за показами цих приладів сформують карту сейсмічності, що буде коригуватися, а отримані дані дозволять точніше розраховувати навантаження для будівель, що проектуються, та вже діючих.
Про втілення грандіозного проекту в дію журналістам розповіли й під час прес-брифінгу, в якому взяли участь генеральний директор ВП «РАЕС» Павло Павлишин, фахівці «Банкомзв’язку» й науковці Інституту геофізики ім. Суботіна НАН України. Зокрема Сергій Вербицький, завідувач відділом сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, який здійснює науковий супровід проекту, розповів, як обирали місця для розташування сейсмометрів та про їх роботу. Датчики вловлюють коливання ґрунтів і передають результати на операторський пульт. Центр збору, обробки й зберігання інформації розташований у приміщенні центрального поста контролю АСКРО. Фахівці відтак можуть визначати реальну сейсмічність на території розташування РАЕС, розробити заходи зниження ризиків, поліпшити захист інженерних об’єктів, розповсюдити досвід із попередження надзвичайних ситуацій на інші станції. Це значно підвищить рівень безпеки стратегічного об’єкта.
- Система повністю відповідає європейським стандартам і вимогам МАГАТЕ, – зазначив генеральний директор РАЕС Павло Павлишин, відповідаючи на запитання журналістів. – Сьогодні вона – у дослідній експлуатації. Але вже перші результати говорять на її користь: система настільки чутлива, що фіксує землетруси буквально по всьому світу. Щодо вартості, то суттєво здешевив проект і пришвидшив час введення в експлуатацію той факт, що датчики встановлювали на постах АСКРО.
А завідувач відділом сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. Суботіна НАНУ Сергій Вербицький додав, що абсолютно несейсмічних регіонів у природі не існує, адже земна кора постійно рухається. Тож енергія може в ній накопичуватися або відбуваються легкі землетруси, які людина не відчуває, але відчувають будівлі й обладнання.
Тому так важливо бути готовими до будь-якої ситуації, що здатна підкинути нам природа, адже від цього залежить безпека діяльності АЕС, а значить і наша. Такі сейсмографи незабаром з’являться й на Хмельницькій, Запорізькій і Південноукраїнській АЕС, що дозволить ще більше посилити їх безпеку.
Введення в експлуатацію системи сейсмічного моніторингу – це подія всеукраїнського масштабу. Її використання дозволить у майбутньому попередити надзвичайні ситуації, пов’язані з техногенними наслідками землетрусів в Україні. Впровадження її на РАЕС – це перший крок до створення єдиної системи сейсмоспостережень за об’єктами атомної галузі в Україні, наголосив Павло Павлишин. Провідні фахівці станції відповіли також на низку запитань журналістів, що стосувались собівартості електроенергії, можливості маневрування потужністю РАЕС і термінів введення в дію ЛЕП-750 кВ, про карстові явища та заходи, що проводили, аби усунути їх впли на безпечну роботу станції.