Петро Рухер: «Перший рік моєї роботи на Сарненщині був успішним»

Незадовго до Дня Незалежності виповнився рік, як виконавчу гілку влади в районі очолив Петро Рухер. З цієї нагоди з головою РДА зустрілися та поспілкувалися кореспонденти «Сарненських новин».

- Петре Віталійовичу, яким був цей період для Вас, чи вдалося вирішити ті завдання, що ставили перед собою рік тому?

- 13 серпня минулого року розпорядженням Президента України мене призначили виконуючим обов’язки голови Сарненської РДА. Зізнаюсь, певний острах був перед роботою керівника такого великого перспективного району з потужним виробничим потенціалом. Думав, чи зможу ефективно розвивати цей потенціал разом з управлінською командою адміністрації, спільно з органами місцевого самоврядування та за підтримки всієї громади краю. Зроблене з того часу дає мені право говорити: рік був успішним. Доказом цього є підсумки соціально-економічного розвитку району. Якщо І півріччя 2007-го завершили, посівши 6 місце серед районів Рівненщини, то за такий же період нинішнього року вийшли на друге. Підвищення показників вдалось досягти практично з усіх 56 позицій.
Задоволений тим, що працюю з командою управлінців, однією з кращих в області. Кадровий склад адміністрації є досить потужним, здатним вирішувати як оперативні, так і стратегічні проблемні завдання. Розпочали напрацювання стратегії розвитку району на найближчі 10 років, як це роблять у європейських державах. Мудрі кажуть, щоб об’єктивно оцінити роботу керівника, потрібно три роки: перший - для вивчення ситуації та формування команди, другий – напрацювання нових напрямків роботи, ідей, а третій – їх реалізації. Тому на цей рік собі поставив завдання сформувати управлінську команду, вивчити всі проблеми, з них - вирішити поточні та визначити основні, стратегічні напрямки розвитку району. Все це виконано.

- Які позитивні зрушення є в розрізі основних галузей економіки та соціальної сфери району?

- Кожному громадянину зрозумілими та близькими є головні речі: його зарплата, рівень цін, доступ до управлінських, медичних, освітніх, культурних послуг тощо. Тож я і команда РДА прагнемо забезпечити, насамперед, підвищення якості життя мешканців району. Очевидно, ріст темпів промислового виробництва має адекватно впливати на підвищення рівня освітніх, медичних та інших послуг. Розширення мережі освітніх закладів, ФАПів, над чим працюємо, має поліпшити якість життя як у місті, селищах, так і у віддалених невеликих селах краю. У тісній співпраці з органами місцевого самоврядування, радячись з жителями ра-йону, проводячи виїзні колегії, намічали шляхи розв’язання болючих проблем. Приємно, що обсяги виробництва промислової продукції зросли на 29,9%, радує збільшення інвестицій в економіку району – маємо їх ріст в 11,1 раза в порівнянні з першим півріччям 2007 року. Зросли й обсяг виробництва сільгосппродукції – 100,8% до прогнозованих показників, тоді як по державі фіксують спад. Кризові явища в АПК району не такі болючі, як у цілому в регіоні. Домоглись ліквідації заборгованості із зарплати: якщо 1 серпня минулого року вона становила 238 тисяч гривень, то у квітні нинішнього – нуль. Робимо все, аби боргу не допустити. Приділяємо увагу і зростанню зарплати. Її темпи росту в області становили 39%, а в нас – 41%. Позитивні зрушення відбулись у зменшенні рівня безробіття – 4,9% у нас проти 3,5% в області.
Відрадно, що поступово зникають проблеми безробіття, низької зарплати. РДА відстежує, як керівники підприємств, зокрема приватних, забезпечують рівень мінімальної заробітної плати. Також боремося з випадками тіньової виплати заробленого «у конвертах». Щодо цін на товари, то в районі вони або нижче середніх по області, або ж рівняються їм. У галузі освіти завершуємо комп’ютеризацію шкіл, усі 46 закладів мають доступ до Інтернету. Забезпечили молодь у селах комплектами спортивного обладнання. Зазначу, що робили це спільно з районною радою, за підтримки її депутатів. У медицині розширюємо мережу лікувальних закладів. Скажімо, в Селищі скоро відкриємо амбулаторію, у Висовому збудуємо ФАП. Працюємо над підвищенням якості лікування, поповнюючи сучасним обладнанням лікарні та поліклініки. Особлива турбота - напрямку діагностування, раннього виявлення чи профілактики недуг.
У галузі культури триває ремонт клубів, будинків культури, насамперед їх дахів і відновлення теплопостачання. Будуються нові клуби в Рудні-Карпилівській, Довгому. Є чимала потреба в дитячих садочках, тому сконцентрували зусилля та кошти на їх розвиток. Так, у Любиковичах, Карпилівці вони відновлять роботу, відкриються нові групи в Катеринівському та Калинівському ДНЗ.

- Чи не спричинить подорожчання енергоносіїв нові проблеми в економіці району?

- Стратегічним напрямком роботи РДА є заходи з енергозбереження. Стимулом до економії енергоносіїв у районі стала зростаюча ціна на природний газ. Будемо сприяти диверсифікації видів джерел палива, тобто поряд з газом використовувати електроенергію, місцевий торф тощо, аби не збільшувати затрати з районного бюджету. Кроки в цьому напрямі вже зроблені. Так, з обласного бюджету отримали 204 тисячі гривень для фінансування заходів з енергозбереження, що дасть можливість зекономити кошти і краще фінансувати соціальні програми.

- Чи може вплинути на поліпшення енергозабезпечення району торфопідприємство в Чемерному?

- Будемо сприяти тому, щоб торф добувався в районі, зокрема в Чемерному. Але сьогодні собівартість не перекриває затрат для його видобутку, виробництво не приносить прибутку. У майбутньому, у зв’язку з підвищенням ціни на газ, використання цього виду палива стає перспективним. Сприятимемо розробці торфових родовищ на базі сучасних технологій, що забезпечують рентабельність виробництва. Поки що підприємство не працює, але піднімали цю проблему перед керівництвом області. На мій погляд, є перспектива його успішної роботи з добування торфу.

- Є позиції в обласному рейтингу, які Вас особливо непокоять і над якими треба працювати?

- Одна з основних проблем – низький рівень розрахунків за комунальні послуги населенням міста, насамперед за спожите тепло. Цей показник великої заборгованості «тягне» район назад. Аналіз, який провели, засвідчив покращання ситуації, заборгованість зменшується, але ще не такими темпами, які б задовольнили. Звертався через газету до сарненців із закликом погасити борги за теплопостачання, інші комунальні послуги, адже під загрозою початок опалювального сезону. Певні позитивні зрушення відбулись, але вони ще малі.

- Петре Віталійовичу, будівництво школи в Тинному, перенесення відділень ЦРЛ з Дубків – чи є якісь зрушення у вирішенні цих болючих і давніх проблем?

- Проблема побудови нової школи в Тинному існує дійсно давно. Ще вісім років тому її порушували селяни перед керівниками різних рівнів влади. Робив усе, щоб вона була в полі зору й обласних, і центральних органів влади. Є запевнення голови ОДА Віктора Матчука, що цю проблему він не забуває. На особистій співбесіді в Секретаріаті Президента також її озвучив, як, до речі, і голова ОДА на зустрічі з главою держави. Потребу в новій школі в Тинному знає Віктор Ющенко. Вірю, що в держбюджеті на наступний рік кошти на це будівництво передбачать. Неодноразово звертався з цією проблемою в різні інстанції, до народних депутатів України. Хотів би, щоб прагнення розв’язати її посилювалось у політичних сил краю, депутатів, усіх, хто небайдужий до умов навчання сотень сільських дітей.Стосовно перенесення лікарняних відділень з Дубків у Сарни, то отримали з обласного бюджету 2 мільйони гривень, виділили з ра-йонного свою частку співфінансування - 700 тисяч гривень. Уже відбувся тендер на виконання відповідних робіт, його переможець має їх незабаром розпочати. Однак цих коштів не вистачить, тож будемо просити фінансової допомоги в облдержадміністрації та Кабміні. Думаю, нинішнього року одне відділення ЦРЛ таки переведемо.

- Як відомо, передбачається приїзд Віктора Ющенка в район. Чи допоможе його візит розв’язанню гострих проблем, зокрема, наведенню порядку в добуванні бурштину?

- Хотів би, щоб Президент України відвідав район, бо тут йому є що показати - як здобутки, так і проблеми. Надіюсь на допомогу глави держави: будемо з ним говорити і про будівництво нової школи в Тинному, і про задавнену тему несанкціонованого добування бурштину на околицях Клесова. Суть останньої, на мій погляд, полягає в недостатньому законодавчому регулюванні. Треба прийняти у Верховній Раді відповідний Закон України, який спростив би процедуру отримання ліцензії і дозволив би артільний видобуток цінного мінералу на тих земельних ділянках, що не мають промислового значення. Без цього й далі триватиме боротьба з незаконним видобутком без переможців. Так, збільшується кількість затриманих старателів, вилучень у них обладнання, притягнень до відповідальності, але кардинально змінити ситуацію на краще може тільки законодавче регулювання.

- Не можемо не запитати про Ваші стосунки з керівництвом районної ради. Здається, нині налагоджена так потрібна всім співпраця двох гілок влади?

- На мій погляд, порозуміння та співпраця з районною радою є. Переміг здоровий глузд. Свої чіткі повноваження мають і РДА, і районна рада. Виконуючи їх, а також керуючись інтересами соціально-економічного розвитку району, ми закономірно прийшли до налагодження нормальної співпраці. Принаймні на 95 відсотків маємо спільне бачення розв’язання актуальних проблем краю. Маю на увазі апарат районної ради, її голову та депутатський корпус. Усі питання, з яких виникають розбіжності, спільно обговорюємо й приходимо до зваженого рішення. Упевнений, така співпраця має продовжуватись і надалі, вірю, що так воно і буде.

- Ви практикуєте виїзні засідання колегії РДА. Чи виправдовує себе така форма роботи з населенням?

- Абсолютно виправдовує. Перед проведенням колегії йде підготовка того чи іншого населеного пункту: готується сільська влада, громада, аналізується бюджет. Під час засідання вказуємо на недоліки, йде прийом людей, відвідуємо державні установи. Бесідуємо з їх керівниками, дізнаємося про проблеми, як кажуть, з перших уст. Приймаємо відповідні рішення, які виконують відразу чи в перспективі. Ще одним неоціненним моментом у проведенні виїзних засідань є спілкування з людьми, які висловлюють доречні думки, пропозиції, діляться наболілим. Намагаюсь обмежити коло осіб – учасників колегій, щоб побували в селі лише ті, хто вирішує конкретні проблеми. Щоб була нормальна робоча атмосфера, а не пошук винних чи якихось недопрацювань. Наша мета – виявити та вирішити актуальні питання поліпшення життєзабезпечення населеного пункту, потурбуватися про людей.

- А не трапляється на таких заходах відвертої показухи?

- Це проблема не членів колегії, а сільських голів, їх рівня виконання своїх обов’язків. Коли до нас приходять гості, звичайно, хочеться їх гарно зустріти, показати спочатку здобутки. Однак, якщо пішли вони не тією вулицею, то це не означає, що люди, які там живуть, не мають права на допомогу. Негативні моменти – виявлення, скажімо, занедбаних вулиць чи ділянок доріг – аж ніяк не перекреслюють очевидну користь виїзних засідань колегії РДА. До речі, останнім часом до участі в них залучаємо й голів постійних комісій районної ради. Вони є повноправними учасниками засідання, можуть висловлювати свої думки, зауваження. Нам важливо, не хто говорить, а які конкретні пропозиції вносять для покращання життя людей.

- У районі створено сприятливий інвестиційний клімат. Які об’єкти пропонуєте інвесторам?

- Приплив інвестицій не трапився випадково, без пошуку та зусиль влади. Повна інформація про район розміщена на нашому сайті в мережі Інтернет: про надра, підприємства, землі й багато іншого, куди пропонуємо інвестувати кошти. Сарненщина має досить потужну сировинну базу будівельних матеріалів – кар’єри з видобутку граніту. Робимо все, щоб бажаючі їх розробляти, створювати робочі місця, отримали таку можливість максимально швидко. Також пропонуємо інвесторам промислові майданчики, що є в районі, землі, що не обробляються, приміщення колишніх ферм. Тож, той факт, що в 11,1 раза наростили темпи залучення інвестицій, не випадковий.

- Які перспективи розвитку колись потужних, а нині «лежачих» підприємств, зокрема маслоробного комбінату? Ваше ставлення до Сарненського заводу високовольтних опор?

- Ці підприємства в різні роки були приватизовані й від власників залежить, коли вони випускатимуть ту чи іншу продукцію. Учора в райдержадміністрації побували інвестори маслоробного комбінату, які запевнили в тому, що інвестиції в підприємство будуть іти. Хоч не так швидко і не в таких об’ємах, які нас задовольняли б. Наразі триває реконструкція обладнання. Після її закінчення маслоробний комбінат буде працювати. Власники планують відродити повний цикл виробництва на підприємстві. Що стосується інших, то всіляко сприяємо пошуку та залученню інвесторів для відродження виробничих потужностей, створення робочих місць, наповнення бюджету.
Щодо Сарненського заводу високовольтних опор, то всі правові документи для його роботи є. Моїм розпорядженням створена робоча група, яка буде постійно вести моніторинг діяльності підприємства, регулярно інформувати владу та населення про ситуацію, в тому числі екологічну.

- Про майбутнє України люди нерідко висловлюються песимістично. Яку, на Ваш погляд, має перспективу держава і наш край, зокрема?

- До незалежності наша країна йшла тернистим шляхом випробувань упродовж століть, за це віддали життя тисячі й тисячі патріотів. Ми отримали незалежність мирним шляхом, без війни та крові, однак шлях розвитку України на початку епохи самостійного життя непростий. Можливо, є люди, які не сприймають це як позитив. Але подивіться на реальність: з року в рік життя в Україні не стає гіршим. Може позитивні перетворення йдуть не так швидко, як нам хочеться. Але вони є. Не закриваються, а будуються нові культурні, освітянські заклади, збільшується купівельна спроможність населення. Будьмо оптимістами, вірмо в те, що Україну чекає краще майбутнє, бо ми того варті.

- Дякуємо за інтерв’ю.