Опубліковано СН
Фото Василя Сосюка.
«Дайте направлення на денний стаціонар…» - з
таким проханням часто звертаються до лікаря відвідувачі, яких зненацька
підкосила підступна недуга. <!--break--> А ще хворі, яким випадало двічі на рік
пролікуватися, щоб поліпшити здоров’я, поспішають переступити поріг затишного,
прикрашеного екзотичними рослинами кабінету, де їх гостинно приймає завідувачка
відділенням денного стаціонару центральної районної лікарні, лікар вищої
категорії Ганна Романюк. Вона теплом огортає пацієнта, щойно відпустивши
одного, переймається іншим. Такою вже є ця турботлива, як мати, жінка. Де бере
сили, терпіння, коли за день доводиться приймати, консультувати, призначати
лікування до тридцяти відвідувачам? А за рік, як свідчать статистичні дані, у
відділенні лікується понад 1800 громадян. Контингент досить різноманітний, тут
є люди з серцево-судинними, травматологічними, неврологічними,
офтальмологічними захворюваннями, з дерматологічними симптомами, навіть
онкохворі…
- Останнім часом, - каже Ганна Іванівна, -збільшилась
кількість пацієнтів з алергічними недугами, гіпертонічними кризами. Подекуди 40
ліжок бракує, та медсестри Валентина Ониськовець і Любов Савчик по декілька
разів підходять до кожного, спостерігають, як капають ліки з крапельниць, як
вена їх приймає.
Тихо в обох спарених кабінетах, від
легенького подиху літнього вітерця колишуться тільки листочки розкішного
лимона… Ганна Романюк, в якої після закінчення Тернопільського державного
медичного інституту за плечима понад 25 років лікарської практики дільничним
лікарем на одній з найбільших дільниць райцентру в колишньому селі Доротичі, з
вдячністю і водночас присмаком суму згадує: «Саме той час став для мене найціннішою
школою накопичення досвіду. Любила своїх пацієнтів, багато з них і досі приходять
до мене за звичкою. Повірте, це радує: люди не забувають, а шанують…».
Вочевидь, у Ганни Іванівни запозичили те
турботливо-бентежне ставлення до відвідувачів її підлеглі. Тож з любов’ю і
гордістю говорить про них:
- Вони мої надійні помічники: обидві випускниці
Рокитнівського медучилища, мають вищу категорію. Валентина – ветеран
відділення, майже 30 років трудової діяльності віддала медицині. Працювала в
неврологічному відділенні ЦРЛ під керівництвом відомих неврологів Романа Середюка,
Лідії Мельникової. Любов хоч і має менший стаж, та вправності їй не позичати.
Обидві кваліфіковано справляються з обов’язками.
Пацієнтка Жанна Шевня, яка того дня
«капалася», з глибокою приязню говорила про лікаря та медсестер: «Це люди, які
на своєму місці, їх ставлення до хворих якнайкраще». До щирих слів пошани й
вдячності колективу приєдналася й Галина Бартош. Ці жінки регулярно підтримують
здоров’я, бо напади недуги раз у раз нагадують, змушуючи, як мінімум, двічі на
рік звертатися в денне відділення.
Пацієнтам Ганна Романюк організовує
консультації з провідними досвідченими спеціалістами різних профілів, зокрема
завідувачкою центральною районною поліклінікою Світланою Сацик, неврологами
Юрієм Протасовим, Миколою Литвинчуком та ін. І цілком закономірна й заслужена,
від душі складена подяка в книзі відгуків від подружжя Маковецьких із Сарн: «Щиро
вдячні медсестрам Валентині Петрівні, Любові Миколаївні на чолі з Ганною Романюк
за добрі серця, високу кваліфікацію - вони своїм ставленням, увагою виліковують
хворого краще, ніж ліки. А ще - масажистам Олені Миколаївні та Любові Іванівні,
які своїми вмілими й ніжними дотиками рук допомагають одужувати… А також
лікарям Людмилі Семенюк, Ірині Яруті, Ларисі Ковальчук, Світлані Кухтій,
Людмилі Шах… Завжди чекаємо вас у гості, наші рятівниці». Такі слова – найкраща
нагорода для людей у білих халатах, які працюють на денному стаціонарі.
До слова, у відділенні, крім внутрівенних
вливань, роблять фізпроцедури, масажі, озокеритні аплікації, ультразвукове дослідження
тощо. Десять ліжок відведено для послуг гінекологічних хворих у центральній райлікарні.
Усім, хто звертається, надають висококваліфіковану допомогу. Скажімо, нещодавно
прийшла жінка. Поспішала на роботу, як раптом вжалила бджола. Це призвело до анафілактичного
шоку: обличчя почервоніло, очі посиніли, набряк гортані затруднив дихання,
тиск, як кажуть, по нулях. Ганна Романюк діагностувала набряк Квінке. Ввели
відповідні серцеві та гормональні препарати. Дві години спостерігали за
самопочуттям відвідувачки, допоки їй полегшало.
Тільки в І кварталі спеціалісти денного
стаціонару обслужили понад 600 чоловік не лише з райцентру, а й сіл району. За
сухими цифрами - напружені будні людей у білих халатах, які свої знання,
досвід, любов і тепло віддають задля продовження сонячних днів сотням земляків.
До речі, два сини Ганни Іванівни йдуть її та чоловіковою, Ярослава Романовича,
стежкою. Родина Романюків віддана благородній клятві Гіппократа.
Раїса БРИЧКОВА.