Опубліковано Світлана Ляшко
Автор фото Василь Сосюк.
У центрі села Люхча розташований магазин
продовольчих і промислових товарів, що належить Стрільському споживчому
товариству. Будівля зведена ще за радянських часів, тож особливою архітектурою
не вирізняється: типове приміщення тодішніх торговельних закладів. Нині ж
приваблює зір сонячним теплим кольором (такий мають усі магазини
райспоживспілки). А всередині від розмаїття виставлених товарів розбігаються
очі. Зустрічаєшся поглядом з продавцем, і її щира посмішка ніби запрошує до
розмови. Привітно, спокійно цікавиться, чим допомогти, який потрібен товар.
Це – завідуюча Галина Круглик. Їй під стать і
продавці Ніна Денисюк і Лариса Мізюрко. Разом у Стрільському СТ трудяться вже
понад два десятиліття. За цей час були й успіхи, й проблеми. Та повсякчас разом
вирішували їх, дорожили одна одною, допомагали. Отак і пережили складний період
перебудови, коли брак товарів позначався на зарплатні. Важко було, та минали
роки. Ніби все стало налагоджуватися, як знову криза. Але завдяки їх
наполегливій праці, вмінню організувати процес голови правління товариства,
Заслуженого працівника сфери послуг України Івана Левчака, зуміли втриматись у
вирі ринкової економіки, досягти неабияких успіхів. От і йдуть сюди за
покупками не тільки односельці. І керівник повсякчас ставить колектив закладу в
приклад іншим, адже дуже дорожить кваліфікованими кадрами, професіоналами, які
дбають, щоб покупець залишився задоволений і вибором товару, і його якістю, і
ціною, а головне – уважним ставленням до себе продавців. Асортимент же товарів
тут величезний, ціни доступні, тож, незважаючи на зростаючу конкуренцію, завідуюча
сподівається, що їх заклад не здасть позицій і надалі.
Галина Круглик віддала галузі 28 років.
Прийняла магазин у рідному селі, де народилася й виросла, відразу після
закінчення Рівненського кооперативного училища й жодного разу про це не
пожалкувала. Торгівля стала справою її життя. Ще зі шкільної парти приглянувся
їй статний парубок Іван з сусіднього села, який тоді вже вчителював, закохалась
відразу. Ось так зустріла свою долю - раз і на все життя. Незабаром в їх родині
на світ з’явились трійко діточок, які нині торують свою власну стежину в
доросле життя. Іван Васильович уже очолює педагогічний колектив Люхчанської ЗОШ
І-ІІІ ст. Батьки вкладають у дітей усе найкраще, власним прикладом вчать
родинним стосункам, вмінню знаходити спільну мову з людьми, співпереживанню… З
гордістю й теплом розповідала мама про синів і донечку, свою радість і втіху.
Сергій закінчив Міжнародний економіко-гуманітарний університет в Рівному,
Віталій заочно навчається у Львівському автодорожньому інституті, а Ірина
здобула фінансову освіту в Тернопільському вищому навчальному закладі, працює
економістом у відділі культури й туризму РДА. Сподівається Галина Василівна, що
все в них буде добре.
Розмовляючи, вона раз у раз поглядала у
відчинені двері. «Чекаємо на товар», - зізналась. Тож роботи вистачить допізна.
Адже завозять його сюди немало, а потрібно все прийняти, розкласти на полицях,
навести лад у магазині (цим теж займаються самі) і щоб уже зранку односельці та
гості села змогли купити тут все, що їм потрібно.