Опубліковано Антон Петрук
Автор фото Василь Сосюк.
Шістдесятилітній ювілей відзначив минулої зими лікар ЦРЛ Микола Литвинчук, а його захопленню бджільництвом немає й десяти років. Зате напрацювань щодо лікування продуктами з вуликів у Миколи Федоровича найбільше серед колег-медиків району і всього Полісся. До того ж, досвідчений ветеран залучив до практики медового зцілення обох синів: Миколу й Тараса - які пішли фаховою стежкою батька та матері Галини Михайлівни. Усі вони випускники одного вузу - Тернопільського медичного інституту.
Микола Литвинчук-старший на перше запитання про медичний стаж та увагу до бджільництва охоче розповів:
- Понад три десятиліття працюю в Сарненській центральній районній лікарні. Як приїхав сюди за направленням на роботу після закінчення медінституту в 1979-оу, і до сьогодні. Тож маю тільки один запис у трудовій книжці. Саме під час повсякденної лікарської діяльності, вивчаючи ефективність тих чи інших препаратів, зацікавився продуктами з пасіки. Познайомився з відомим сарненським пасічником Данилом Шабаком, від нього й отримав перший вулик і поради щодо належного утримання крилатих трудівниць. Наступного року придбав ще одну хатку, згодом ще, і тепер у мене їх сорок. Частина розташована в рідному селі на Острожчині, інша – в Углах, на дачі під опікою сина та добрих сусідів, які живуть там постійно.
Та головне, про що захоплено розказує Микола Федорович, - не просто збір меду, дуже корисного самого по собі, а виготовлення та застосування на практиці широкого спектру бджолопродуктів з унікальними цілющими властивостями. Сукупність різноманітних методів лікування ними, завдяки чому ефективно відбуваються процеси відновлення людського організму, називають апітерапією (від латинського «апіт» - бджола). Благотворну дію мають мед і квітковий пилок, прополіс і маточне молоко, віск і перга тощо. На їх основі виготовляють мазі, настойки, таблетки. Лікар дістає з шафи чималий ящик зі зразками таких препаратів, пояснює, як потрібно вживати окремі з них, долаючи хворобу чи для профілактики.
- Ось прополісний мед, - показує баночку. – У перші дні після операції хворому їсти не можна, тож тільки такий натуральний препарат показаний для вживання й підтримує сили. Його застосовують як всередину, так і назовні, для інгаляцій. Він сприяє загоюванню ран, опіків, згубно діє на патогенні мікроорганізми та грибки, помічний при інфекційних захворюваннях ротової порожнини, стоматитів, запалень ясен і виразок. Взагалі важко навіть перелічити недуги, які виліковує апітерапія.
З власної практики наводить численні випадки одужання після вживання продуктів з меду. Перший був, коли одна з жительок райцентру довго лікувала безпліддя. Так би й не відчула радості материнства, якби не звернулась до Миколи Федоровича. Той порекомендував бджолопродукти, і через певний час їх регулярного вживання завагітніла. Перебуваючи в поїздці на Володимиреччині, зустрілась з жінкою, в якої була така ж проблема, порадила приїхати на прийом до апітерапевта в Сарни. І знову лікування було успішним.
Таких та інших колишніх пацієнтів у земляка нині є чимало по всьому Поліссі. Для кожної з палат гінекологічного відділення медик підготував довідковий матеріал у папках про види та застосування широкого спектру медпрепаратів. І то не випадково, бо в основі рекомендацій Миколи Литвинчука – великий досвід, всебічні знання, здобуті самостійно та в співпраці з відомими ученими. Адже проштудіював багато спе-ціальної літератури, закінчив курси апітерапевтів у Києві. Плідно співпрацює з науковцями Національного центру «Інститут бджільництва імені Петра Прокоповича», де одним з основних напрямків досліджень є розробка та виготовлення нових видів лікувально-профілактичних препаратів і харчових композицій. Їх випуск налагодило спеціалізоване підприємство «Апіпродукт» у Києві.
Сина Миколу батько направив на стажування в Одесу, до відомого ученого, апітерапевта з сорокарічним досвідом Юрія Соловйова. Саме до нього звертаються за допомогою в складних випадках до півсотні хворих щодня, серед яких бізнесмени, майстри спорту, естрадні зірки. Наш молодий земляк побачив, переконався в цілющій силі природних засобів – продуктів з пасіки. У них немає побічних ефектів, при вживанні засвоюються організмом у потрібній мірі. Нині Микола Миколайович - лікар-невролог, теж успішно використовує методи апітерапії, зокрема апітоксинотерапію (бджоловжалення) у відділенні ЦРЛ, розташованому на Розвилці, у Дубках. Тарас Литвинчук працює разом з батьком, гідно продовжуючи династію медиків.
Микола Федорович розгортає номер газети «Здоров’я з вулика», де описані основні види продуктів бджільництва, їх застосування, показання, а в кінці – адреси аптек, де реалізовують ці ліки в Україні. Серед них – «Сарнифарм», у центральній районній лікарні міста, заснована Миколою Федоровичем. Усі препарати, що пропонуються відвідувачам в аптеці, сертифіковані на якість.
Якщо на початку ХХ століття апі-терапія, ввібравши народний досвід століть, в Україні, як і по всій Російській імперії, мала статус галузі медицини, розвивалась, то в радянські часи її просто офіційно не визнавали. За кордоном бережуть і примножують знання про зцілення продуктами з пасіки. В Японії, наприклад, саме ними лікували уражене радіацією населення Хіросіми, Нагасакі й досягли вражаючих позитивних результатів. В Україні все більше уваги надають унікальним методам зцілення та профілактики, особливо в роки незалежності. Так, у 1989-ому засновано Науково-дослідний технологічний інститут бджільництва, через три роки його перейменували на Інститут бджільництва імені Петра Прокоповича, а п’ятирічку тому Указом Президента України надали статус Національного наукового центру. Микола Литвинчук консультується з його співробітниками, бере участь у заходах Спілки пасічників й Асоці-ації апітерапевтів України. Зокрема буває на ярмарках у столиці двічі на рік, а 22 вересня планує поїхати на черговий з’їзд апітерапевтів України. Наука зцілення бджолопродуктами доступна більшості лікарів, однак опанувати її давні, перевірені століттями секрети, поставити на службу людям прагнуть тільки ентузіасти охорони здоров’я, такі, як батько й сини Литвинчуки. Спасибі їм за це!