Опубліковано Анатолій Кардаш
Автор фото Василь Сосюк.
Сарненський педагогічний коледж РДГУ готує кваліфіковані кадри для загальноосвітніх і дошкільних закладів України. За 18 років понад 2500 його випускників поповнили освітянські колективи, нинішнє покоління вихованців живе цікавим насиченим життям. Детальніше про студентське сьогодення розповіла голова профкому, четвертокурсниця групи А-41 Марія ХОМЕНЮК.
- Маріє, чому вирішила
піти педагогічною стежкою, вибравши саме цей заклад?
- Для кожної людини в
житті настає час вибору професії, був він і в мене після закінчення 9 класу
Оснинської школи на Рокитнівщині. У дитинстві мріяла стати хореографом,
дизайнером, навіть міліціонером, але зрештою вирішила присвятити себе
вчительському фаху. Відчувала, що то одна з найважливіших професій у світі. А
Сарненський педколедж - відомий і авторитетний освітянський заклад. Провчившись
тут чотири роки, відкрила для себе нове, більш глибоке розуміння вчительського
покликання і впевнилась, що не помилилася з вибором. Здобуваю спеціальність учителя
початкового навчання з викладанням англійської мови.
- Чи важко було звикати
до нової системи навчання?
- Звичайно, навчатись у коледжі
непросто, особливо на першому курсі, коли адаптуєшся в доросле самостійне
життя. Вчити доводиться доволі багато матеріалу, а крім того, відвідувати різні
секції, гуртки, хор тощо. Але добре, що з часом звикаєш до напруженого ритму
навчання, вимог викладачів, бачиш у них розуміння та підтримку. Головне ж –
переконуєшся: то все не для когось, а для себе.
- Які традиції закладу
тобі подобаються?
- У нас багато гарних
традицій. Приємно й урочисто, коли виконують гімн коледжу, з якого починається
святкування знаменних дат держави. Слова й музику до нього написав відомий
сарненський митець Петро Мацков.
Подобається відзначення великим колективом Дня студента, Дня святого Валентина, Міжнародного жіночого
дня, Дня працівників освіти. Особливо цікаво проходить у нас презентація
першого курсу. Під час цього заходу декілька років тому мене знайомили з коледжем, історичними пам’ятками
Сарн тощо, а нещодавно вже я, в числі четвертокурсників, брала участь у такому захоплюючому
дійстві цьогорічного студентського поповнення.
- Окрім навчання,
займаєшся й громадською роботою?
- Так, нині очолюю
студентський профспілковий комітету, раніше виконувала різні громадські
доручення. Профком тримає в полі зору питання соціального захисту студентів.
Зокрема часто проводимо огляди гуртожитків, конкурси на кращу кімнату, різні
масові акції: «Весняна толока» - з благоустрою
території, «Допоможи дитині» - благодійну тощо. А ще беремо участь в
організації подорожей в інші міста. Нещодавно їздили на екскурсію в містечко
Олеськ, до старовинного середньовічного
замку, побували в Бродівському педколеджі. Раніше відвідали навіть Вроцлав у Польщі,
де обмінювались досвідом роботи з однолітками тамтешньої гімназії імені
Європейського Союзу. Не стоїмо осторонь подій спортивного життя: у закладі
активно діє спілка з організації змагань з футболу, баскетболу, волейболу,
тенісу, «Козацьких забав».
- А який твій улюблений вид
спорту?
- Щороку беру участь у Спартакіаді
коледжу, граючи в баскетбольній команді курсу. Студенти чекають цих змагань з
нетерпінням, бо кожен хоче помірятись силами, перевірити рівень фізичної
підготовки. Ще захоплююсь легкою атлетикою, бігаю на середні дистанції (400-
досягнення.
- Де ще можна проявити
себе студенту під час дозвілля?
- Для спритних,
енергійних, бажаючих розвинути силу діють секції з тієї ж легкої атлетики,
вільної боротьби, футболу й інших видів. Для любителів співу, музики діють
академічний і народний хори, ансамблі «Калинка», «Соколоньки». Педагоги та
студенти активно прагнуть організувати змістовне дозвілля молоді, і це нам
вдається.
- Хто з наставників
найбільше допоміг тобі в студентському становленні?
- За досягнення в
навчанні, громадській роботі щиро завдячую всім педагогічним працівникам. З
часом усе більше розумію, яку велику роботу з любов’ю до своєї копіткої справи вони
роблять щодня. Другом, добрим порадником стала
для мене класний керівник Олена Яринич. Хочу подякувати за науку й
сприяння добрим починанням заступнику директора з виховної роботи Наталії
Симончук, завідувачці шкільним відділенням Галині Мариніній, очільнику закладу
Петру Горкуненку. Вони завжди вислухають, підтримають ідеї, направлять на
вірний шлях. Спасибі й товаришам по групі за довіру й допомогу в організації численних
заходів. У закладі працюють, навчаються багато людей, всіх їх можна назвати
однією дружною сім’єю. Адже навкруг лунає тепле слово, дружні погляди, усмішки…
Сюди на навчання приходять за покликанням душі, тут нелегко, але радісно.
- Твої хобі і плани на
майбутнє?
- Люблю співати,
малювати, читати художню літературу, особливо про долі видатних мислителів, педагогів. Пробую
свої сили в поезії, інколи пишу вірші. Мрію здобути вищу освіту в університеті
й викладати в школі іноземну мову.
- Хай тобі щастить!
- Дякую.