Опубліковано СН
Традиційно пізньої осені, коли основні
польові роботи вже позаду, в Україні відзначають День працівників сільського
господарства.<!--break--> Професійне свято селян є справді всенародним, свідченням визнання
державою їх звитяжної праці на благо України, щирою хвалою мозолястим рукам
людей, що знають справжню ціну хлібу. Аграрний сектор економіки тому й
іменується базовим, бо разом з іншими становить основу життя країни, добробуту
її громадян. Сільські трудівники належать до особливої категорії. Починають роботу
з настанням ранньої весни, а результати отримують наприкінці літа й восени.
Якщо врожай видається багатим, радіє душа хлібороба, коли ж не вродить —
селянин теж не падає духом. Він знову береться за нелегку споконвічну працю,
аби закласти надійну основу вже майбутнього врожаю.
Отож, яким видався рік нинішній для трудівників
аграрної галузі, кореспондент «Сарненських новин» поцікавився в начальника управління
агропромислового розвитку райдержадміністрації Миколи ШЕРЕМЕТА.
— Миколо Петровичу, які результати нині мають аграрії району?
- Нинішній рік був одним із найскладніших для
аграріїв, але попри несприятливі погодні умови та брак матеріальних ресурсів ми
сьогодні з хлібом, поступово нарощуємо обсяги виробництва. За десять місяців всі категорії господарств
району виробили на 176,8 мільйона гривень валової продукції сільського господарства, що
на 2,9 відсотка більше, ніж торік. Серед кращих з них - ПОГ «Журавушка», СГПП
«Маяк» і «Случ».
- Кажуть, що хліб усьому голова, тож як
справи цьогоріч на хлібній ниві?
- Сарненщину не назвеш житницею, однак у краї
з діда-прадіда люди сіяли зернові, мали своє збіжжя, з якого випікали смачний і
запашний хліб. І нинішнього року теж вирощували колоскові як у колективних, так
і в індивідуальних господарствах.
Загалом сільськогосподарські
підприємства району зібрали 4695
тонн зерна, середня врожайність становила 13,3 центнера з гектара. На невисокі
показники вплинули несприятливі кліматичні умови минулорічної осені та небувала
літня спека. Хліб вродив нерясно, але хлібороби зібрали зерно вчасно й не
гаючись узялися закладати підвалини майбутнього врожаю. Нині завершується комплекс осінньо-польових робіт. Посіяли
них 1026 - пшениці, 1401 - жита й 55 -
ріпаку. Виорали на зяб
— Основною галуззю сільського господарства на
Поліссі є тваринництво, який стан справ у ньому?
- За 10 місяців сільгосппідприємства виробили
4097 тонн молока. Отримали його в розрахунку на
одну фуражну корову
кг
й у «Степанському», «Конов–агро». З початку року господарства району реалізували
400 тонн м’яса. Середньодобовий приріст
на відгодівлі ВРХ становить 376 грамів. Цьогоріч виробили 18,8 млн. яєць, що на
66 відсотків більше, ніж торік. Чисельність птиці зросла до 127 тисяч голів.
— Нині велика кількість землі та худоби
перебуває в населення. Чи сприяє влада в
розвитку його господарств?
- У районі працює 18 пунктів штучного
осіменіння худоби, у тому числі 13 - сервісного обслуговування тварин населення.
До кінця грудня плануємо відкрити ще два пункти в Тутовицькій і Люхчанській
сільських радах. Успішно діє сільськогосподарський обслуговуючий кооператив
«Добриця», який надає послуги з
обробітку землі, посіву зернових культур особистим підсобним господарствам
громадян Степанської селищної та Коростської сільської рад. Райдержадміністрація
та управління агропромислового розвитку всіляко сприяють створенню мережі таких
кооперативів у краї.
- Які проблеми найбільше дошкуляють
сільгоспвиробникам і як їх розв’язати?
- Головна - невідповідність вартості
продукції промислової та сільськогосподарської. Ціни на пальне поки що не
скачуть угору, а як буде далі - побачимо. Проте мінеральні добрива, хімічні
засоби захисту рослин завжди коштують надто дорого. Болюча проблема також з
отриманням селянами кредитів: необхідно багато документів, велика застава тощо.
Але попри ці труднощі (до речі, вони не сьогоднішні), сільгоспвиробники
працюють, годують себе й інших.
Зрозуміло, для того, щоб ефективніше
використовувати землю, а господарювання на ній було прибутковим, потрібні нові
техніка й технології, дешеві довгострокові позики й належна підтримка держави
та закони, покликані сприяти подальшому розвитку агропромислового комплексу.
— Кого з кращих хліборобів сьогодні хотіли б відзначити?
- Відомо, як нелегко нині працювати на землі.
Лише завдяки наполегливій праці й умілому господарюванню вдається досягти
приросту продукції в сільському господарстві. Нарощування обсягів виробництва
здобуто саме завдяки господарському хистові хліборобів, мозолистим рукам й
управлінському талантові керівників.
Такими вмілими управлінцями є директори сільгосппідприємств «Случ» – Олексій
Хомич, «Маяк» - Ігор Остапчук, «Мир» –
Михайло Чиж, ПОГ «Журавушка» – Сергій Жуков, які виявили не лише трудову
доблесть, а й стали передовиками в освоєнні ринкових методів господарювання. Досягнення
в сільськогосподарському виробництві залежать, насамперед, від злагодженої
висококваліфікованої роботи механізаторів. Чудовий господарський хист притаманний
керівнику тракторної бригади СГПП «Маяк» Івану Вєтрову, механізаторам Володимиру
Гамзі з СФГ «Тутовицьке», Андрію Мельнику (СГПП «Мир») й іншим. Треба відзначити
сумлінну працю тваринників, зокрема оператора машинного доїння СГПП «Маяк»
Людмили Федчук, Наталії Мельник (СГПП «Верес»), Лідії Гоч (СВК «Пастовник»). Добрим
словом згадуємо ветеранів хліборобської ниви, пенсіонерів, усіх тих, хто минулими
роками доклав немало зусиль для розбудови колективних господарств, щоденною
кропіткою працею створював добробут і достаток для майбутніх поколінь. Вони є яскравим прикладом для наслідування
молодому поколінню, взірцем служіння народу та державі. Засвідчуємо глибоку
шану та повагу їх мужності та самовідданій праці.
—
Миколо Петровичу, з нагоди професійного свята що хотіли б побажати
селянам?
- Справжній потужний розвиток держави починається
з відродження села. Вважаю, пощастило Україні мати найцінніше - людей працьовитих,
щирих, добрих. Мудрість, терпіння і працелюбність завжди були притаманні селянам, які свою віру й
оптимізм беруть від землі. Знаю, вони не люблять трудитись у півсили, бо так у
цій галузі працювати не можна – прибутку не матимеш. Вірю в те, що спільно ми
зробимо наступний хліборобський рік періодом високих показників і щедрих урожаїв,
часом здійснення мрій і сподівань.
Велика подяка вам, шановні хлібороби, за щире
сумління в почесній праці на ниві. Хай і надалі
рясно колосяться щедрими врожаями поля, втілюються в життя плани, задуми
та сподівання на радість рідним, на благо розквіту рідної України. Хай обходять
стороною природні стихії, а ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті,
благополуччі та доброму здоров’ї. Рясних вам ранкових рос, щедрих урожаїв і
світлої, щасливої долі!