Опубліковано СН
Віртуально-реальні історії про це… і не тільки:
Наталка увімкнула ноутбук. «Мабуть стаю залежною від тебе, - звернулась подумки до свого Інтернет-друга, - знову нові повідомлення від Джахана. Зазвичай знайомилась перша з тими, хто їй подобався. Це було легко робити у віртуальному світі.
Джахан був чоловіком не її типу, але «купив» дівчину своєю відвертістю й щирістю. Вже багато років підряд приїжджав із Швеції в Україну, щоб допомогти дітям, які навчались у школі–інтернаті. «Якось навіть одружився, - писав він, - з леді з Миколаєва». Але вже три роки минуло, як розлучився. Через два тижні знову мав приїхати в Україну.
- Мені пише багато молодих дівчат, - повідомив Джахан, - але не шукаю розваг на сайті…
Наталці відлягло від серця. Так, вони будуть лише друзями. А далі час покаже. Через кілька днів, подолавши відстань від Стокгольму до Гданська на паромі разом зі своїм автомобілем, Джахан зателефонував і попросив його зустріти. Це було неважко, допомагав мобільний зв’язок, та й знання англійської, на якій спілкувались, теж не завадили. У свої 65 Джахан гарно виглядав, як на чоловіка свого віку. Згодом зрозуміла секрет. Він харчувався виключно тим, що готував сам: риба, гриби, овочі, ніякого жиру, крім невеликої кількості оливкової олії. «Справа не в тому, що ти їси, - говорив він, - а в тому, як ти все це готуєш. Я навчу тебе готувати правильно. І ти не будеш більше хворіти».
Йому не подобалось, як була умебльована кухня. Був дуже здивований не стільки кількістю взуття, як тим, що воно все було на підборах, бо переконаний, що на роботу треба носити зручне, а підбори – на дискотеку.
Спочатку Джахан багато жартував, а потім заговорив дуже серйозно:
- Для мене важливо не те, що ти така гарна. Душа твоя, відвертість, доброта - ось твоє неоціненне багатство. Не розумію, чому, маючи все це ще й красу зовнішню, ти сама? Повір, моє серце відкрите для тебе, я готовий віддати його тобі. Хочу бути з тобою разом, і щоб ти почувала себе щасливою. А не бути поряд з тобою і почуватися самотнім. А я відчуваю це. Не хочу бути старшим братом, а другою половинкою.
Наталка мовчала. Кожне промовлене Джаханом слово було правдою. Вони – абсолютно різні. І до нього в неї лише дружні почуття. Вона не збиралася прикидатися і мала сказати йому правду. Але Джахан заговорив сам:
- Розумію, що тобі зараз важко. Але будь-яке твоє рішення прийму. Хочеш, залишусь у тебе сьогодні. Хочеш, можеш поїхати зі мною, познайомитись з моїми друзями, краще пізнати мене. Якщо скажеш, щоб їхав, поїду.
Джахан чекав відповіді. Підійшов, узяв за руки. Вона підняла на нього очі й промовила одне слово: «Їдь». Джахан повільно опустився на стілець. Довго мовчав, потім сказав:
- Добре, я поїду. А тобі на роздуми – один рік. Обдумай усе. Якщо ти згодом скажеш, що в тебе хтось є і ти його любиш, прийму і таку відповідь. Головне, будь чесною зі мною. А зараз зроблю так, як ти хочеш. Я поїду.
Ми – різні, - подумала Наталка. Вона знала напевне, що цілого року для відповіді їй не знадобиться.
Марія КУЗЬМИЧ.
P.S Повертаючись черговий раз із Швеції в Україну Джахан потрапив в автомобільну аварію. Сталося це пізно вночі під Черкасами. Слава Богу, сам сильно не постраждав, а от машина не підлягає ремонту. Поки був у Стокгольмі, хтось проникнув у миколаївську квартиру, зламавши замок. Зловмисники забрали великий телевізор, комп’ютер та багато інших речей. Тепер у нього подвійні проблеми з міліцією. Нещодавно Наталка отримала від нього повідомлення: «В Україні живуть хороші люди. Відвідав усі курортні місця Криму від Очакова до Рибакова і Складовська, повсюди мене гостинно зустрічали. Друзі у Швеції, які приїхали до мене на море, не могли повірити, що у світі є така краса. Але прикро, що Україна не навчилась робити бізнес на європейських туристах і цим покращити власну економіку. Так, як роблять Іспанія й Турція, які мають мільйони туристів щороку. Сподіваюсь, що одного дня ситуація зміниться на краще. Джахан».