Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Певно, добре всім відомий вислів, що нове – призабуте старе, можна адаптувати не лише до моди, а й до людини.
Вочевидь, аналогічно розмірковувало й керівництво управління Міністерства внутрішніх справ у Рівненській області, коли минулої середи представляло першого міліціонера району – місцевого уродженця, колишнього багаторічного працівника Сарненського райвідділу Павла ШКОДИЧА.
- Павле Олексійовичу, свого часу Ви очолювали відділення Державної служби боротьби з економічними злочинами. Зважаючи на таку обставину, чи не стане цей напрямок пріоритетним у роботі райвідділу?
- Дійсно, упродовж 14 років працював у ВДСБЕЗ. До речі, боротьба з економічними злочинами завжди була пріоритетним напрямком роботи, адже передбачає захист бюджетних коштів від злочинних зазіхань. До того ж, як начальник райвідділу, я є куратором сектора ДСБЕЗ, тому виявлення й розкриття економічних злочинів завжди буде в числі інших пріоритетів.
- Яких саме?
- Нагадаю, що основна функція правоохоронних органів – це профілактика злочинів, їх розкриття, охорона громадського порядку. Виходячи з цієї доктрини, вимагатиму неухильного дотримання дисципліни особовим складом, толерантного ставлення до людей. Тому пріоритет номер один звучить так: усі звернення щодо кримінальних та адміністративних правопорушень підлягають невідкладній реєстрації. Звісна річ, не всі їх можна, хоч як прикро, розкрити, але неухильно реагувати на них ми зобов’язані. Зі свого боку даю слово, що не допущу приховування кримінальних правопорушень і взагалі маю намір запровадити таку форму роботи, як виїзні прийоми громадян за місцем проживання. Гадаю, це допоможе завоювати більшу довіру в населення.
- Громадські формування, на Вашу думку, полегшують працю міліціонерам?
- У такому стані, як на Сарненщині (маю на увазі формальний підхід), - навряд чи. Проаналізувавши роботу громадського об’єднання з охорони громадського порядку «Районна варта», дійшов висновку, що перспективи воно не має. Підтвердженням цьому – і нарада, проведення якої скасували через те, що прибуло дуже мало «районновартівців». З чого роблю висновки: об’єднання практично не діяло. До речі, у Дубровиці, де очолював райвідділ УМВС України в Рівненській області, громадське формування працює при міській раді, командир отримує зарплатню з міського бюджету. Вважаю, що саме такий аспект себе виправдав, отож доцільно було б створити в районі громадське формування саме за ідентичною схемою.
- Яких заходів збираєтесь вжити на виконання Указу Президента України щодо заборони відвідування після 22.00 розважальних закладів дітьми до 16 років?
- Це проблема скоріше соціальна. І щоб вирішити її, потрібна співпраця з усіма підрозділами, які опікуються дітьми. Тобто зі службою в справах молоді райдержадміністрації, головами сільських і селищних рад: у сільській місцевості подекуди дискотеки лише об одинадцятій вечора розпочинаються, отож знадобляться рішення виконкомів. Тим часом наші служби: сектор дільничних інспекторів міліції, відділення кримінальної міліції в справах дітей – зроблять усе від них залежне, аби вплинути на ситуацію. Гадаю, акцент потрібно ставити на залучення молоді до спорту. І взагалі більше уваги приділити профілактиці та роз’яснюванню. Каральні методи не завжди дають жаданий результат.
- Ви ж не збираєтеся потурати порушникам?
- Звісно, ні. Мав на увазі дітей. Що ж стосується неправомірної роботи торгівельних закладів: продаж тютюнових виробів, алкогольних напоїв тощо неповнолітнім – тут стоятимемо на жорсткій позиції. У межах закону, звичайно. Якщо звернень до приватних підприємців, власників торгових точок буде недостатньо – клопотатимемо перед ліцензіатом про позбавлення порушників ліцензійних прав.
- Вам, як місцевому жителю й досвідченому міліціонерові, відомо, що злі язики охрестили Сарни бурштиновою столицею Полісся. Чи маєте намір активізувати боротьбу з незаконним видобутком цієї копалини?
- Незаконне видобування органолептичного каміння – це, як і дитяча злочинність, проблема насамперед соціальна. Скажімо, у Дубровиці, де кількість незайнятого населення сягає 92%(!), її вивчала комісія з п’яти міністерств. Отож, поки це злободенне питання не врегулюють на законодавчому рівні, будемо нагромаджувати показники: затримувати підпільних старателів, відкривати кримінальні провадження тощо. Безперечно, боротьба з незаконними діяннями, як-от видобуванням бурштину-сирцю, порубкою в лісових масивах, заготовленням металобрухту і, повторюся, економічною злочинністю – пріоритетні напрямки роботи Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області.
- Ви обійняли керівну посаду. Ваше призначення не викличе ротацію кадрів у райвідділі?
- Усі кандидатури, які були заявлені ще до мого призначення, підтримую. Для працівників створю відповідні умови. Проте й вимагатиму відповідного ставлення до виконання службових обов’язків.
- Мабуть, недоречно запитувати в міліціонера, якому завжди бракує вільного часу, про хобі…
- Ну чому ж? Багато років захоплююсь футболом. До речі, у Стрільську, де живу, треную місцеву футбольну команду. Упевнений, в майбутньому сарненські міліціонери братимуть активну участь у спортивно-масовій роботі в районі.
- Дякую за інтерв’ю. Нехай Вам щастить.
Розмовляла
Зоя ТИМЦУНІК.
Досьє
Павло Олексійович Шкодич народився 20 березня 1967 року в с. Карасин Сарненського району.
Після закінчення місцевої восьмирічки навчався в Мирогощанському радгосп-технікумі. Відтак проходив строкову військову службу в Угорщині, у Південній групі військ. Затим працював агрономом у Стрільському колгоспі «Дружба».
З 1995 по 1998 працював оперуповноваженим, з 1998 по 2005 рік – старшим оперуповноваженим ВДСБЕЗ Сарненського райвідділу міліції, а з 2005 по 2006 очолював це відділення.
У 2009-2011 роках обіймав посаду першого заступника начальника Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області, начальника кримінальної міліції.
З грудня 2011 по даний час перебував на посаді начальника Дубровицького райвідділу міліції.
Одружений. Виховує двох синів.