Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Україна перебуває на етапі кардинальних змін у системі освіти. Це суттєво впливає на якість підготовки фахівців, рівень їх мовленнєвої компетенції. Мовна підготовка особистості є важливою характеристикою її розвитку, бо саме через мову людина висловлює свої думки, враження, розкриває багатство власної сутності й світогляд.
У світі немає жодного суспільства, яке б не знало рідної мови. Нею постійно користуються люди в професійній діяльності, без мови не може існувати будь-яке виробництво, розвиватися техніка, культура, наука, мистецтво. Як відомо, словом можна і вбити, й повернути до життя. Сьогоднішній стан сучасної української мови, розлад традиційних літературних норм, вульгаризація побутової галузі спілкування давно викликають занепокоєння як фахівців-філологів, так і представників інших наук, чия діяльність пов’язана зі спілкуванням. Зниження рівня мовленнєвої культури різних верств суспільства, в тому числі й інтелігенції, настільки очевидне й масштабне, що виникла необхідність відродження безперервної підготовки на всіх щаблях освіти - від початкової до вищої.
Саме актуальні проблеми культури української мови стали темою обговорення міжвузівської науково-практичної конференції, що відбулася в Сарненському районному ліцеї «Лідер». У пленарному засіданні взяли участь господарі закладу, заступник начальника відділу освіти РДА Геннадій Аврамишин, завідувач і методист КНМУ «Сарненський районний методичний кабінет» Тамара Яромчик і Світлана Гаврилюк, а також шановані гості-науковці. Серед них кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедрою методики змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Володимир Лавренчук, доктор педагогічних наук, професор, академік АН Вищої школи України, завідувач кафедрою української мови та літератури Національного університету «Острозька академія» Іван Хом’як, кандидат педагогічних наук, професор кафедри української мови та методики викладання Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка С. Дем’янчука Ганна Лещенко, кандидат філологічних наук, завідувач кафедрою української мови та методики викладання МЕГУ, докторант кафедри української мови Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Наталія Мединська, кандидати філологічних наук, доцент кафедри методики викладання і культури української мови Рівненського державного гуманітарного університету Неля Мандрик і завідувач Наталія Шульжук, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Тетяна Гавлітіна та кандидат філологічних наук, доцент кафедри методики змісту освіти РОІППО Олександра Пальчевська. Окрім того, в конференції взяли участь учителі української мови та літератури навчальних закладів району.
Гості ознайомилися з умовами проживання в гуртожитку учнів ліцею «Лідер» і, чесно кажучи, були в захваті від побаченого. Екскурсію провели директор Тамара Колоїз, її заступник з виховної роботи Олена Іщук і вчитель української мови та вихователь гуртожитку Алла Гавдьо. У закладі освіти наставники передали естафету вихованцям. Затамувавши подих, учасники конференції слухали розповідь сучасника з ліхтарем у руці (Юрія Охріменка), який вів усіх за собою з залу в зал. І ніби сама історія оживала перед очима – Нестор літописець (Олександр Долід), першодрукар Іван Федоров (Олесь Іщук), королева Франції Анна Ярославівна, донька Ярослава Мудрого (Каріна Хіноцька), Петро Яцик (Юрій Крат). І знову немовби машина часу повернула кожного в сьогодення піснею «Мова єднання» у виконанні Євгенії Гринник. Саму ж арт-перформанс підготувала Олена Іщук. Поважаючи авторське право Олени Романівни, не відкриватиму всіх секретів, а лишень скажу, що після публікації сценарію у фаховому журналі його зможуть використовувати всі.
Виконавське мистецтво ліцеїстів дуже вразило Івана Хом’яка, який сказав, що в дітей є шанс не тільки зіграти, а й стати справжніми студентами одного з класичних університетів України, що ввійшов у п’ятірку найкращих - Національного університету «Острозька академія». У доповіді Іван Миколайович акцентував увагу на мовленнєвій компетенції як особистісній характеристиці філолога. Так, особистість постає виразніше, повніше та яскравіше перед іншими людьми, коли вона досконало володіє рідною мовою. Мовленнєва компетенція є одним із основних факторів формування її професійного іміджу.
На жаль, сьогодні звичним для більшості з нас є часте повторення зайвих слів у мовленні, які не мають ніякої користі (так би мовити, практично, ось, це, взагалі й т.д.), неточне використання, не зовсім логічне висловлювання власних думок тощо. Мовлення людини повинно бути кришталево - чистим, треба уникати в ньому слів-паразитів, наголосив професор. Нині затребуваність фахівця на ринку праці, його конкурентоспроможність у значній мірі залежать від вільного володіння рідною мовою, вміння ефективно спілкуватися, знань, прийомів мовленнєвого впливу та переконання.
Мова - це не лише засіб спілкування між людьми, це, перш за все, показник багатства особистості. Як зазначив Олесь Гончар: «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе». Саме сьогодні інтерес до неї стає усвідомленою необхідністю для мільйонів молодих людей, які прагнуть досягти успіху в житті за допомогою професійних знань і навичок. Науковці знову й знову поверталися до джерел культури української мови, висловили думки з приводу посилення комунікативної спрямованості уроків розвитку мовлення, взаємозв’язку мови й етносу у формуванні мовознавчого світогляду, наголосили на особливостях аналізу художнього тексту та народної лексики, роботі з обдарованими дітьми. Активно працюють над реалізацією нових соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича щодо роботи з обдарованими дітьми Міністерство освіти і науки й освітянська громадськість. За словами міністра Дмитра Табачника, одним із найважливіших завдань є створення умов для охоплення різними формами позашкільної освіти не менше 70% дітей шкільного віку впродовж найближчих двох років. Окрім того, зауважив він, МОН планує започаткувати Президентську програму для найталановитіших дітей «Інтелектуальне майбутнє України».
Усього в розумових змаганнях різних рівнів упродовж року беруть участь майже 3 млн. 200 тис. школярів. Наймасовіші – всеукраїнські олімпіади (нині їх є 21), серед яких запроваджено низку нових: з астрономії, екології, інформаційних технологій, іспанської та російської мов і літератури, фізкультури та спорту, а також Інтернет-олімпіада. Українські школярі також є учасниками міжнародних конкурсів. Зокрема, в їх фінальній частині беруть участь майже 10 тисяч учнів щороку. Пропонується створити всеукраїнський банк інтелектуальних досягнень обдарованої юні, який стане базою для відбору претендентів для участі в Президентській програмі (з 10 тисяч - сто найкращих). Також намічають провести в 2014-2015 роках Національний турнір шкільних баскетбольних команд Євро-2015.
Насамкінець зауважу, що кількість українських переможців у міжнародних учнівських олімпіадах щороку зростає. Найрезультативнішим був 2012-ий. Адже 39 школярів України стали в них першими з географії, астрономії, біології, математики, інформатики й історії. На всесвітніх інтелектуальних змаганнях вибороли за останні п’ять років 108 медалей і входять у десятку найрозумніших учнівських команд світу.
З нагоди відзначення у 2014 році 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка та на виконання Указу Президента України, ХІІІ Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, що проходить під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!», присвячений Шевченківським дням, проводиться з 1 листопада 2013 року до 25 лютого 2014-го. У День української писемності та мови відбудеться урочисте його відкриття, повідомив офіційний веб-сайт Міністерства освіти й науки.
Завершуючи розповідь про науково-практичну конференцію в районному ліцеї «Лідер», хочу відзначити й учителів української мови та літератури: Сарненської гімназії - Ірину Зозюк, міських ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 - Надію Клеваку, № 2 - Наталію Канецьку, вчителя світової літератури Сарненської гімназії Олену Токарчук, які також виступили перед колегами.
Тож вітаємо всіх зі святом української мови та писемності. Любіть, поважайте й удосконалюйте нашу мову, адже вона, як і Україна, — в нашому серці, й починається з кожного з нас.
Марія КУЗЬМИЧ.