Back to top

Майбутнє за об’єднаними громадами

Автор фото Василь Сосюк.

Адміністративно-територіальна реформа має як своїх прихильників, так і противників. Особливо багато невдоволених об’єднанням громад.

Ведуться в районах дискусії з приводу їх кількості, де має бути центр, а деякі взагалі хочуть жити самостійно. От і кроять ще донині карту області. А от клесівський селищний голова Віктор Буйний на реформу дивиться з оптимізмом. Упевнений, вона вкрай необхідна Україні. І хоча мали свій варіант об’єднання, навіть вважає, що він кращий запропонованого районними чиновниками, їх рішення не оспорював, адже, каже, час поставить все на місце. Так, до Клесова приєднають Карпилівську й Карасинську сільські ради. А варто було б, додав Віктор Павлович, ще й Чудельську, Кам’яне-Случанську, Зносицьку, Селищенську й Вирівську. До речі, навіть жителі Сихів і Томашгорода Рокитнівського району прагнуть ввійти саме в Клесівську об’єднану громаду.
Розробляючи план формування територій громад, зазначає, враховували історичні цінності регіонів, співпрацю певних рад, національні та ментальні особливості й багато інших чинників. Саме на цьому акцентували під час засідання асоціації сільських і селищних рад, що відбулося ще восени торік. І так має бути.
- У Клесові добре розвинута інфраструктура (нехай і з проблемами). Маємо 2 школи, лікарню, комунальне підприємство, 4 садочки, музичну школу, бібліотеки, будинки культури, місцеву пожежну команду, яку утримувати теж непросто, - додав очільник громади. - І це при тому, що бюджет донедавна був 10 млн. грн., нині – 2 млн. 650 тис. грн. Це серйозно вдарило по благополуччю ради.
- Чому так знизився бюджет?
- Забрали багато податків і зборів, наприклад, плату за надра, ПДФО нині залишається в районі…
- Але ж із децентралізацією кошти навпаки мали б залишатися саме в місцевих бюджетах?
- Те, що нині кажуть, ніби дали кошти на місця, поки що не зовсім так. Дали тільки повноваження, а фінанси будуть тоді, коли завершать об’єднання громад, коли дійсно відбудеться децентралізація. Тобто, в нас зараз виходить так, що воза поперед пхають, а коні ззаду йдуть…
Віктор Буйний наголошує, що Верховна Рада України нинішньої каденції має прийняти напрацьовані закони й зміни до тих законодавчих актів, що стосуються саме адміністративно-територіальної реформи, аби стимулювати вже розвиток об’єднаних територіальних громад.
Звичайно, багато ще є запитань до розробників реформи, чимало незрозумілого, як-от, наприклад: хто утримуватиме заклади освіти, медицини, обслуговуватиме місцеві дороги? Адже стверджують, що держава виділятиме кошти тільки на державні. На місцях же фінансового ресурсу для обслуговування місцевих шляхів немає. Навіть об’єднані громади не матимуть з чого це робити. З тих коштів, що повинні йти на благоустрій населених пунктів? Так не повинно бути.
- Орган місцевого самоврядування – це орган, який повинен дійсно перейматися тільки благоустроєм населеного пункту, - зазначив Віктор Буйний. - А освіту, медицину повинна фінансувати держава. І вона це робитиме. Але на яких партнерських відносинах? Як власники такого майна, в майбутніх об’єднаних громадах зможемо зміцнювати їх матеріальну базу. Адже люди не покидатимуть тих сіл і селищ, де є ФАП, школа, клуб. Та треба до всього підходити по-господарському. Не може працювати школа, в якій 3 учні, а 18 вчителів… Вчитися ж повинні всі без винятку, - наголосив Віктор Павлович. – Бо чим краще розвинута освіта, тим суспільство освіченіше. Адже і в Європі нас добре приймають і чекають тільки за знання і вміння, бо вміємо не тільки говорити, а й добре працювати.
- Чому ж тоді в себе в країні так живемо, чому процвітає корупція?
- Парадокс у тому, що, як і колись при радянській владі, вважаємо, що якщо колгоспне, державне, то можна брати. При появі приватної власності – теж шукаємо можливості поцупити щось. А от у розвинутому суспільстві все по-іншому, маємо поважати і приватну, і колективну власність, берегти майно тієї ж школи, лікарні й навіть лавочки на вулиці.
До здобуття освіти теж має бути рівний підхід для всіх. Добре, якщо батьки можуть найняти репетитора своєму чаду, а інші-ні, а дитя хоче вчитися. От і маємо створити для цього всі умови. Щоб навести лад у своїй громаді, потрібно почати насамперед із себе. Нині знаємо всі закони, свої права, а от про обов’язки перед суспільством, громадою забули. А треба брати на себе відповідальність за все, що діється в селі, селищі, країні. Адже ми всі до того причетні.
- Так може бути тільки в ідеальному суспільстві…
- Повторюся, що ідеал починається із себе. І реформа теж. Я за те, щоб була справедливість. Якщо сусід на сусіда свариться, то має знати й усвідомлювати за що. А не просто так, бо щось не сподобалося. Щоб усі дружно і вулицю прибирали, були разом у радості, підтримували в лиху годину. А очільник громади повинен показувати приклад в усьому, вести за собою. Хочу, щоб наша потужна клесівська громада жила заможно. І перспектива в неї є. Відрадно, що зросла активність громадян, люди вже не байдужі і до благоустрою, і до інших справ, що робимо на території ради, активно включились і до обговорення реформи, зросли відповідальність і бережне ставлення до громадського майна…
- А як все-таки вони поставилися до об’єднання громад, адже серед них є набагато слабші Клесівської?
- Коли провели перші громадські слухання, був дуже радий, що люди обізнані з адміністративно-територіальною реформою, читають, знають, про що йдеться. Клесів – це промислове селище, в якому живуть вихідці з усіх навколишніх сіл нашого й сусідніх районів. У радянський час тут мешкало понад 40 національностей громадян, а зараз – більше 20. Це завдяки потужній промисловій базі. І нині підприємства, що на території ради, нарощують виробництво. Думаю, що це дасть поштовх до подальшого розвитку вже об’єднаної громади. Тому місцеві жителі дуже скоро переконаються в її перевагах. Щодо слабших… Ми всі є платниками податку. Тож повинні дружно жити. Не можна триматися за крісло, в якому сидиш, тим більше, коли посада виборна. Маєш захищати інтереси громади, а не свої особисті. Доведеться, звичайно, комусь звільнитися, когось оберуть головою чи старостою, а когось ні. Це вирішувати громаді.
Усе ж криза торкнулася й Клесова. Як зауважив селищний голова, цьогоріч скоротили 4 працівники апарату ради. Серед них і пожежника. Хоча вважає це неправильним. У місцевої ж команди є все: і спецодяг, і техніка. Зараз у ній працюють два фахівці. Але за першої можливості, зауважив Віктор Буйний, штат поповнять. Адже навіть у найвіддаленішому селі обов’язково повинна бути пожежна служба.
Щодо коштів об’єднаної громади, то їх треба витрачати з розумом, каже клесівський селищний голова. Приймати виважені, обдумані рішення, зважаючи на актуальність і доцільність залучення фінансів на той чи інший проект. Якщо ж займатися марнотратством, то й жодного поступу вперед не буде.
А планів і задумів у Віктора Буйного та його однодумців дуже багато. Він береться навіть за, здавалося б, безнадійну справу, що не вирішувалась роками, і поступово, крок за кроком втілює задумане в життя. Багато чого доброго вдалося вже зробити очільнику клесівської громади. Але це тема іншої публікації. Насамкінець поцікавилась долею вулиці Леніна у світлі прийнятого закону про декомунізацію.
- Незабаром це буде вулиця Свободи, рішення депутати вже прийняли. Хоча під час обговорення думки людей розділилися навпіл. Зрозуміти їх можна, зміна назви тягне за собою переоформлення всіх документів на право власності квартир, будинків, земельних ділянок, особистих документів, а це затратно й часу займе багато. Але закон є, і його треба виконувати.

Схожі матеріали

Вивезення побутових відходів у місті було основним серед п’яти питань, розглянутих на черговому засіданні міськвиконкому. Збирання та вивезення...
Члени виконавчого комітету міської ради, які зібрались на чергове засідання минулої середи, обговорили хід і результати виконання міського бюджету за...
Обравши секретаря в особі Зенона Гадевича, депутати затвердили порядок і регламент роботи ХІХ позачергової сесії міської ради, основна причина...
На розгляд останньої цьогоріч ХХ сесії міської ради винесли низку важливих для життєдіяльності громади питань. У роботі взяли участь 23 депутати із...
Минулого тижня люхчанський сільський голова Олександр Сосюк разом зі своїми працівниками вийшли на суботник, аби прибрати територію. Тож його із...