Опубліковано СН
Турбота про здоров’я дітей, їхню освіту й виховання, охорона материнства й дитинства органічно ввійшли в наш побут і життя. Важливою складовою виховного процесу є статеве виховання. Мета його -прищеплення дівчатам-підліткам правильних уявлень про здоров’я, розуміння фізіологічних, со-ціальних і етичних аспектів взаємин між юнаками та дівчатами, засвоєння гігієнічних навичок. Наше завдання - навчити підлітків володіти інстинктами, що пробуджуються, формування усвідомлення високого призначення людини, відповідальність за інших, здоров’я майбутньої сім’ї.
Досягнення статевого виховання можливе при методично правильній, комплексній та узгодженій роботі батьків, педагогів, лікарів, юристів, психологів. Батьки в сім’ї мають розв’язувати всі питання в індивідуальній роботі з дітьми, помічати нюанси їхнього настрою та стану і водночас, при по-стійному спілкуванні, підносити їх до рівня вимог моралі, прийнятому в суспільстві. Учителі шкіл також повинні постійно проводити цю дуже важливу роботу. Медичні працівники мають роз’яснювати дівчаткам і дівчатам-підліткам значення гігієнічних звичок, розповідати про особливості життєдіяльності організму в різні вікові періоди, зокрема під час статевого дозрівання, вказувати на згубний вплив шкідливих звичок, раннього та безладного статевого життя, можливість захворювання на венеричні хвороби та СНІД, небезпеку близьких взаємин, не обумовлених справжнім почуттям кохання, на моральні та фізичні страждання внас-лідок сексуальної близькості в підлітковому віці. Засвоєння сексуальної інформації починається з 6-річного віку й триває впродовж усіх наступних років. Більшість їх уже досить поінформовані з цього приводу в 11-12 років, часто й раніше.
Добрий контакт дітей з батьками, педагогами є надійним джерелом різноманітної інформації для них. Не одержавши вичерпних відповідей на питання, які їх хвилюють, з літератури або бесід з компетентними людьми, вони звертаються до ровесників або старших товаришів, які часто займаються «освітою» в грубій, цинічній формі. Такий спосіб пізнання може завдати непоправної шкоди моральному вихованню юні. Звичайно, усіх каналів цієї інформації не можна закрити. Однак наше завдання - закладати стійкі поняття моралі, імунітет проти сприймання вульгарності, показати силу людського розуму й інтелекту.
Форми статевого виховання молоді в деяких країнах докорінно відрізняються від застосовуваних у нас. Основну увагу там приділяють фізіології, пропаганді різних методів запобігання вагітності, розпізнаванню венеричних хвороб, навчанню способів, як уникнути зараження. Усе це є наслідком способу життя, який проповідує свободу, передусім сексуальну. Секс став джерелом прибутку, він експлуатується в усіх можливих формах. Діти й підлітки потерпають найбільше. Сексуальні подразнення обумовлені наркотиками, алкогольними напоями, нічними розважальними закладами, проституцією, порнографічними кінофільмами, літературою та ін., призводять до раннього пробудження статевого почуття, розбещеності в статевому житті, поширення венеричних захворювань.
Моральне падіння юні дехто намагається приховати, виправдати твердженням про духовне й моральне виродження сучасної молоді. Але наше покоління здорове, працелюбне, високоморальне. Творча праця, заняття спортом, почуття колективізму - усе це підносить культуру, розширює коло інтересів, спрямовує енергію молоді в здорове русло.
Виходячи з підліткового віку, дівчата повинні мати тверді моральні принципи, що орієнтують їх на таку життєву установку, за якою сексуальна близькість може бути виправдана тільки коханням. Наша мораль дає підстави твердити, що кохання - це багатогранне почуття з надзвичайно сильним емоційним зарядом, в якому фізіологічне підпорядковане духовному. Моральне й аморальне формується не на основі анатомії та фізіології, а на ґрунті суспільних принципів. Фізіологія та соціальна зрілість не настають одночасно. Соціальна приходить пізніше.
Під час статевого дозрівання пробуджується статеве почуття до осіб протилежної статі, яке до цього не мало конкретних форм. Статевий потяг виникає в людини значно раніше, ніж закінчується фізичний і статевий розвиток, і ще раніше, ніж настає соціальна зрілість. Незалежність юнаків і дівчат, недостатність контролю за їхньою поведінкою поза школою з боку батьків через зайнятість на роботі, поліпшення квартирних умов, що дає змогу спілкуватися в замкнутих групах і в будь-який час, відокремленість і відсутність тісних контактів навіть серед мешканців одного міського будинку ведуть до певної ізоляції. Їх моральний інфантилізм, як наслідок недоліків у виховній роботі, може призвести до того, що вони неправильно й на шкоду собі користуватимуться відносною свободою та умовами, наданими їм нині.Ми повинні підняти підлітка до такого рівня, коли поняття «хочу» і «треба» узгоджуються в його свідомості, виховувати в нього здатність оцінювати свої бажання з погляду моралі.