Чи буде крапка в наболілій проблемі сарненської громади

Тема реконструкції гальванічного відділення механічного цеху під цех термічної обробки цинком металевих конструкцій у ВАТ «Сарненський завод високовольтних опор» обговорюється в місті вже декілька місяців поспіль. Сарненці занепокоєні: чи не призведе це виробництво до погіршення екологічної ситуації в Сарнах, адже зовсім поруч із заводом розміщені житлові будинки, дільниця водопостачання? Обговорювали проблему і на громадських слуханнях, засіданнях сесій, а минулого четверга відбувся «круглий» стіл, в якому взяли участь автор громадсько-екологічної експертизи проекту реконструкції, завідуючий кафедрою екології Української академії водного господарства, академік Микола Клименко, доцент Юрій Стаднік, голова райдержадміністрації Петро Рухер, заступник голови районної ради Олексій Прозапас, депутати обласної районної, міської рад, представники інвестора заводу, політичних партій і громадських організацій, державних установ і засобів масової інформації…

Розпочав засідання міський голова Леонтій Ніколайчук:

- Дбаючи про день завтрашній, маємо зважено підходити до всього, що робимо сьогодні. 24 лютого ц.р. під час роботи 14 сесії міської ради прийняли рішення провести в березні засідання «круглого» столу за участю всіх зацікавлених сторін щодо реконструкції гальванічного відділення під цех термічної обробки цинком металевих конструкцій. Відсутність висновків екологічних експертиз, недостатня поінформованість громади щодо безпеки нового виробництва створили напругу в громаді міста. Навіть проведений виїзний день депутата безпосередньо на цьому підприємстві, громадські слухання, вивчення проблеми на аналогічному виробництві в м. Запоріжжя не розвіяли сумнівів сарненців і зініціювали теперішній «круглий» стіл, який повинен дати вичерпну відповідь на наболіле питання: що здобуде місто, одержавши цех термічної обробки цинком металевих конструкцій?

Леонтій Сергійович закликав усіх присутніх до дотримання програми та регламенту роботи засідання, вести ділову, конструктивну розмову без образливих слів на адресу опонентів і передав слово керівнику фракції БЮТ у міській раді Сергію Євтушку.

- У громадські приймальні блоку Юлії Тимошенко надійшли численні звернення від жителів міста стосовно згаданої реконструкції. Тож, враховуючи це, депутатська фракція БЮТ у міській раді звернулась у Верховну Раду та безпосередньо до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко щодо законності робіт на підприємстві. І от нещодавно надійшов лист від міністра охорони навколишнього природного середовища Григорія Філіпчука, в останньому абзаці якого вказано: «Враховуючи соціальну напругу, що виникла серед населення міста у зв’язку з реконструкцією зазначеного механічного цеху, остаточне вирішення питання буде здійснено після проведення державної екологічної експертизи, проведення громадських слухань з урахуванням інтересів громадян, які проживають у прилеглому мікрорайоні, виконанням приписів, виданих компетентними органами, та дотриманням вимог природно-охоронного законодавства, що має бути підтверджено відповідними документами». Тому на своєму засіданні фракція БЮТ ухвалила рішення та зареєструвала в секретаріаті міської ради проект рішення про проведення місцевого референдуму. На нашу думку, саме громада повинна вирішити, чи дати дозвіл на введення в експлуатацію цього підприємства. Керувались при цьому Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».

Президент Сарненського заводу високовольтних опор Михайло Сулятицький погодився з тим, що реконструкцію цеху розпочали, не маючи всіх дозволів і погоджень проекту. На сьогоднішній день, наголосив, завдяки тому, що є занепокоєння громади, депутатів рад, змушені були звернутися в усі інстанції, відповідні служби й інститути, провести комплексну експертизу проекту. Висновки фахівців інституту екології та гігієни, академії водного господарства, головного санітарного лікаря України й ін. – позитивні. Є відповідні документи, що підтверджують це. Михайло Михайлович укотре запевнив у безпечності виробництва, на якому запроваджують новітні німецькі технології, при яких не буде скидів у каналізацію, крім побутових, а відпрацьовані матеріали вивозитимуть на спеціалізовані підприємства в Дніпропетровську область для подальшої переробки.

За його словами, зменшується і кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Сьогодні на підприємстві змонтовані найсучасніші системи захисту, новітні фільтри, розроблена низка додаткових заходів, якщо при переході виробництва на повну потужність, можливо, збільшиться кількість шкідливих викидів. Тому проводитимуть постійні експертизи санітарних служб, публікуватимуть їх висновки в засобах масової інформації. Крім того, 75-90% у виробництві все ж посідатиме механічна обробка деталей, тільки частину яких покриватимуть цинком. Тож із 250-300 працівників заводу будуть задіяні в цеху гарячого цинкування лише 35-40. Для робітників створюють належні умови праці, гарантують заробітну плату на рівні 2500 грн., безкоштовне харчування та ін. Керівництво заводу звернулось також у міську раду з проханням виділити земельну ділянку для будівництва 45-50 квартирного будинку для молодих спеціалістів. А ще будуть, звичайно, вагомі відрахування в місцевий бюджет.

Ознайомивши учасників засідання «круглого» столу з висновками експертиз і дозволами відповідних служб, Леонтій Ніколайчук запропонував переглянути відеоматеріали про перебування делегації м. Сарни на аналогічному виробництві в м. Запоріжжя, які прокоментував представник інвестора Сергій Ткаченко.

Голова райдержадміністрації Петро Рухер у своєму виступі зауважив, що позитивом у розгляду наболілого питання є те, що обговорення його відбувається відкрито й об’єктивно. Свого часу і на адресу виконавчої влади звучали зауваження про невживання заходів для усунення порушень законодавства при реконструкції цеху. Отож за ініціативи РДА було видано 60 приписів відповідними контролюючими службами. І вони мали місце, це визнало й керівництво заводу. І до того часу, поки не було висновків комплексної екологічної експертизи, кожен з нас мав право сумніватися в безпеці виробництва. Зараз же, зауважив голова РДА, вважаю, у багатьох ці сумніви розвіються. І все ж, за 50 млн. грн. інвестицій, передбачених проектом, обіцяними робочими місцями та високою заробітною платою, не маємо права забувати про екологію, довкілля, безпеку життя сарненців. Проте, не хотів би, щоб сьогодні ставили під сумнів фаховість, професіоналізм і порядність людей, які підписали всі ці документи, згідно з якими виробництво може існувати та не призведе до погіршення екологічної ситуації, наголосив Петро Рухер. Завдяки зусиллям політичних сил, громадськості керівництво підприємства змушене було чітко дотримувати законодавства, думаю, що й надалі відчуватиме таку ж увагу. З боку ж виконавчої влади на будь-яке порушення будуть відповідні санкції в межах, визначених повноважень районної, обласної державних адміністрацій… Приємно, що міська влада зробила весь процес обговорення проблеми максимально прозорим, враховує думки всіх зацікавлених сторін. Я за таку співпрацю, за те, щоб підприємства будувались, інвестувались кошти в економіку району, що дасть можливість вирішувати багато назрілих питань.

Сергій Ткаченко на запитання депутата райради Сергія Лоскутова про економічний ефект для Сарн підприємства, відповів, що, наприклад, минулого місяця СЗМТК тільки на одній лінії випустив 350 т продукції. Коли ж буде зроблене повне переоснащення, завод зможе виробляти до 3000 т металовиробів. Цинкування – останній штрих, що дозволяє розкрити основні виробничі потужності. А це – робочі місця майже тисячі сарненців, відповідно й значні відрахування в міський бюджет… СЗМТК і завод високовольтних опор, усе-таки, основні бюджетоутворюючі підприємства міста, і від їх процвітання Сарни тільки виграють. Відповів і на запитання депутата районної ради Миколи Костецького про порушення технології фарбування ванн у зимовий період при температурі -20ºС. Зауважив, що ванни використовують двох типів, жоден з яких не фарбується, хіба що каркаси, які встановлювали наприкінці літа чи на початку осені, коли такої низької температури бути просто не могло.

Депутата міської ради Віктора Кузьмича цікавило, чи сертифіковане обладнання, що встановлюють у цеху з шкідливим виробництвом. На що отримав ствердну відповідь: є пакет документів, що це підтверджують. Міського голову турбували також соціальні проблеми міста, у вирішенні яких обіцяли посприяти керівники підприємства. Зокрема, у ремонті покрівлі дитячого садочка, що колись належав СЗМТК. На жаль, сказав Сергій Ткаченко, у цьому році інвестиційних подарунків місту не передбачають. Адже головне зараз, щоб завод почав працювати на повну потужність, в іншому випадку, в інвесторів будуть серйозні проблеми. Ми робимо соціально направлений бізнес, наголосив представник інвестора, не для того, щоб згодом продати, а прийшли сюди надовго, а значить, максимально сприятимемо розвитку міста, де живуть і наші працівники.

Депутат міської ради від фракції БЮТ Ніна Ткаленко зауважила, що бізнес є бізнес, і якщо дійсно є всі документи, що підтверджують законність і безпечність виробництва, то це треба врахувати. Про дотримання законодавства та виконання всіх приписів, говорив Олексій Прозапас. А Олексій Маслак, начальник дільниці водопостачання, цікавився, чи врахували в проекті реконструкції розташування поблизу заводу станції знезалізнення води? Бо практично 90% її подає місту і має повітряні фільтри. А у випадку якоїсь надзвичайної події завод може створити загрозу забруднення питної води шкідливими речовинами, адже роза вітрів дме саме на станцію?

- Після пуску підприємства екологічна експертиза визначатиме фон, вплив на навколишнє середовище, - відповів С. Ткаченко. – Якщо будуть негативні зміни, що можуть вплинути на якість питної води, гарантую, що виконаємо всі роботи з встановлення додаткових фільтрів.

Директор районного центру зайнятості Віктор Пацьола до відкриття підприємства ставиться схвально. Адже на обліку ЦЗ перебуває 3,5 тис. безробітних і будь-яке робоче місце – на вагу золота. Звичайно, не можна відкидати екологічні питання. Проте ніхто не задумується скільки шкідливих речовин перевозить залізниця, викидають у повітря м’ясокомбінат, маслозавод…

Микола Костецький зауважив, що згідно з рішенням і постановою уряду питання про відкриття підприємства, що погіршує екологічний стан міста, повинне розглядатись на громадських слуханнях. Однак, на жаль, усе пішло не так. Варто задуматися про кількість онкохворих у Сарнах, про інші захворювання. І якщо такий стан усіх це влаштовує, то, на думку депутата райради, зарплата, яку обіцяють, буде достойна для того, щоб поховати людей.

А ось що думають учасники «круглого» столу стосовно причин виникнення напруги серед громадськості міста щодо розміщення цеху термічної обробки цинком металевих конструкцій. Віктор Кузьмич: «Свого часу саме я подав депутатський запит про законність реконструкції цеху. Адже живу поблизу заводу. Крім того, до мене, як до депутата міської ради, звертались жителі цього мікрорайону. Провели й виїзний день, тоді прийняли відповідне рішення і багато питань було знято. У чому найбільша помилка? Поширювались чутки, а толком ніхто нічого не пояснював. Побільше б інформації, отоді, можливо, й цього «круглого» столу не було. Є документи, то що ще говорити? Тим більше, що вирішення проблеми не тільки політичне, а й економічне. Прикро, що саме політичне переважило минулого року. Не варто підігрівати невдоволення населення, бо це не призведе до добра. Звертаюсь до керівництва заводу: потрібно давати більше інформації для людей і тоді зніметься напруга, буде менше чуток».

Валентин Цупріян, депутат міської ради, керівник громадської організації «Наше місто»: «Прийшов до думки, що терміново потрібно подолати той інформаційний вакуум, що виник навколо цієї проблеми. Він породив два запитання. Перше до представників Блоку Юлії Тимошенко. Якщо стверджуєте, що це виробництво небезпечне, надайте інформацію, що саме шкідливо, в якій кількості та які наслідки очікують громаду від діяльності заводу. Можна вимальовувати все гарними словами й на цьому заробляти політичні дивіденди. І друге. Складається враження, що інвестори - дуже скромні люди, які майже 8 місяців, коли ця проблема була в усіх на слуху, мовчали, дуже мало було роз’яснень у пресі. А люди зневірились, що підприємство, навіть сучасне, буде працювати, дотримуючись технологій. Тому більше й частіше звертайтесь до населення, розповідайте про заходи з дотримання безпеки виробництва, про свою діяльність».

Ніна Ткаленко: «Не можу погодитись із депутатом Цупріяном. Це не піар, про що так модно сьогодні говорити. Це проблема, яка сьогодні на слуху в кожного жителя Сарн. І виникла вона не тому, що депутати цього хотіли, а, на жаль, через те, що населення не було вчасно та правильно поінформоване. Якби інвестор, не шкодуючи декілька тисяч гривень, у газеті, по радіо, а то й по телебаченню пояснив, що виробництво не таке шкідливе, що все робить все згідно із Законом, то й люди не сприйняли б це так гостро. Дійсно, сьогодні є дозволи всіх служб, але зробити це потрібно було вчасно. А ми захищаємо інтереси людей».

Із висновками громадсько-екологічної експертизи реконструкції гальванічного відділення механічного цеху в цех термічної обробки цинком металевих конструкцій ознайомив експерт Юрій Стаднік. Висновок позитивний за умови виконання певних зобов’язань. А Микола Клименко звернув увагу присутніх на більш реальні загрози, що, на його думку, є в місті в соціальній, культурній та економічній сферах. Їх подолання має бути першочерговим завданням місцевої влади. Це і безробіття, і занепад духовності, і низький рівень індексу людського розвитку, забруднення навколишнього середовища…

А на завершення засідання «круглого» столу Петро Рухер і депутат обласної ради Юрій Гульчук висловили сподівання, що подолання інформаційного голоду навколо наболілої проблеми, вирішення її демократичним шляхом призведе до появи в місті бюджетоутворюючого підприємства. А міський голова наголосив, що сучасні технології – єдиний засіб підтримання високого рівня життя в цивілізованих країнах.