Виконали обіцянку, але не ту...

Переймаючись чистотою довкілля, станом здоров’я cарненців, а особливо своїх народжених і ненароджених дітей, у серпні 2007 року став учасником мітингу-протесту проти будівництва цеху термічної обробки металевих конструкцій цинком на базі ВАТ «СЗМТК». Депутат обласної, а нині Верховної Ради Юрій Прокопчук перед усіма громадянами тоді запевнив: «Ми зупинимо це лихо. Цеху гарячого цинкування в Сарнах не буде!!!». Це було якраз перед виборами, точніше перевиборами. І що ж?..

Читаю статтю «Уряд дав відповідь…», що надрукована в «Сарненських новинах» від 27 березня ц.р. «Фракція БЮТ... звернулась до Прем’єр-міністра щодо законності робіт з реконструкції цеху». І міністр оперативно надав відповідь. Вибачте, але не треба мати юридичної освіти, щоб зрозуміти, що запит, навіть в ООН, не зупиняє будь-яких дій узагалі, тим більше будівництва чи переобладнання цеху. І що ж цей міністр вам, БЮТівці, відповів:

«Державна екологічна інспекція провела перевірку та склала відповідний акт...». Як страшно майбутнім власникам цього проекту! Тим більше, що винесено рішення про тимчасову заборону реконструкції цеху (що логічно передбачає відновлення робіт, від чого, звичайно, нам, сарненцям, не легше), а виконавчого директора притягнули до адмінвідповідальності за ст. 188-5... Відкриваємо Кодекс про адміністративні правопорушення та читаємо: «Ст.188-5 передбачає накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Тобто, простою мовою від 85 до 255 гривень. Серйозна перешкода при багатомільйонних інвестиціях у доларах!

О!?. «А про результати перевірки проінформовано прокуратуру Рівненської області». І що ж прокурор: може, порушив кримінальну справу? Чи вже й закрив «у зв’язку з відсутністю складу злочину»? Виходить, намір отруїти тещу – це злочин, а намір отруїти цинком 30-тисячне місто – злочину немає. «Інспекція Державного архітектурно–будівельного контролю... зобов’язала узгодити відповідну документацію». Це вже серйозно, і надовго? Ні, до 1 січня 2008 року. «А відділ Державної інспекції цивільного захисту й техногенної безпеки ГУ МНС (і таке є, тож нашим бідним підприємцям, мабуть, треба платити) видав припис щодо виконання заходів у сфері цивільного захисту... до введення об’єкта в експлуатацію». Та від ваших заходів сміятися хочеться власникам майбутнього цеху і плакати нам, сарненцям!

Читаючи статтю, можна зробити один висновок, що після бюрократичної тяганини, з якою зустрічається будь-який підприємець, цех буде працювати і травити наше мальовниче місто.

Ще за текстом: «остаточне вирішення питання буде здійснено... з урахуванням інтересів громадян, які проживають у прилеглому мікрорайоні». Із 100-відсотковою впевненістю скажу: «Інтереси більшості громадян міста зводяться до одного – припинити будь-які роботи чи дії з реконструкції механічного цеху термічної обробки металевих конструкцій цинком ВАТ «Сарненський завод високовольтних опор» і не допустити на ньому виробництво в будь-яких обсягах».

Шановні БЮТівці, коли ви йшли до влади, то були настільки впевнені у своїх силах і перемозі! А зараз займаєтесь відписками. Що вам заважає зупинити це лихо?! Бо вже в цех і на роботу приймають, і зарплату вказують: спочатку, і як будуть цинкувати. Влада в районі у ваших руках, у державі - теж (Юлія Тимошенко – Прем’єр-міністр), закон - на вашому боці, народ - за вами. Що ж тоді вам, шановні, ще треба? Чи, можливо, усе то фальш, ще одна гра з народом?

Звертаюсь до вас, «багатії». Чому ж мовчите? Збудували хороми в три поверхи, басейни по 30 метрів довжиною... Для кого? Чи думаєте через років три-чотири, як будуть помічені перші наслідки (хвороби) вмісту цинку в навколишньому середовищі, продати свою нерухомість? Кому вона буде потрібна? Гляньте на ціни трикімнатної квартири в екологічно небезпечних районах Донбасу – 3-4 тис. у.о. Ніхто не хоче жити з постійним головним болем, хронічними недугами і затьмареною свідомістю – наслідками завищеного вмісту тяжких металів (у т.ч. і цинку).

Михайло Сулятицький каже, що багато туди (в цех) уже вклали інвестицій. І хто Вам їх поверне в разі нашої (сарненців) перемоги? Вибачте, а що, хтось із нас сказав на початку Вашого задуму: «Давайте, будуйте, будуть нові робочі місця, надходження в державну скарбницю!». Ні. Це лише Ваші слова. Чи, може, який посадовець (читай зрадник) у темній кімнаті, пошепки, отримуючи тремтячими, пухленькими руками ордер на квартиру в Києві, Вам цей дозвіл і дав? Тож хай Вам збитки компенсує страхова компанія... Ви ще щось казали за надходження в бюджет. Згадайте, коли ВАТ «СЗМТК» останній раз самостійно заплатило податок на прибуток. Можливо, це підкажуть у МДПІ? Чи Ви, при мільйонних обсягах виробництва, експорті в країни СНД, Середньої Азії та Західної Європи (інформація із статті «Виробництво має розвиватись»), працюєте неприбутково?.. Мовчали б краще.

Звертаюсь до земляків. Що можемо зробити? У кожного свої турботи про хліб насущний, а тут ще й ціни ростуть. Добре, що піст надворі. Бо м’ясо вже по 50 грн. за кілограм. А БЮТівці вибрали, щоб вони не сиділи, а займались і організовували все, що потрібно для недопущення пуску цеху з цинкування. А ми повинні підтримувати будь-які їхні дії з проведення референдуму з цього питання відповідно до Закону України «Про всеукраїнський і місцевий референдуми», будь-які інші акції, мітинги, протести, слухання різних політичних сил чи громадських організацій. Не бути зрадниками. Не йти працювати в серце цього пекла. А хто вже зарахований до «кадрового резерву», написати заяву на звільнення... завтра. Звичайно, це легко говорити людині, яка має роботу й не сидить без куска хліба. Але, думаєте, що через років три-чотири заробите при обіцяній зарплаті 100 тисяч гривень, поїдете в Трускавець, поп’єте водички і цинк, як камені з нирок, «полізе» з вашого організму? Не обманюйте себе. Цинк належить до тяжких металів. А вони не виводяться з організму, а акумулюються впродовж усього життя. Відкладаються в суглобах, сполучній тканині, мозку. Ваші гроші підуть не на добробут родин, а на ліки та карманні витрати лікарів, які будуть хотіти, та не зможуть вам допомогти.

Власникам, керівникам підприємств, організацій і установ порадив би прийняти на роботу звільнених із заводу за власним бажанням людей. Повірте, у кого перед очима не лише гроші, а й часточка совісті та турботи про власне здоров’я, в того буде більша продуктивність праці, відповідно буде більше користі й прибутку.

Ніколи не писав в газети. Можливо, дуже різко чи грубо. Але я батько півторарічного сина, якому при народженні ніхто з лікарів не давав шансів вижити. Проте, слава Богу, і завдяки молитвам праведних людей він вижив, пізнає світ, грається й росте. А під час росту, як губка, втягує в себе все, що навколо. Білки, жири, вуглеводи, інформацію, весь оточуючий світ. І буде втягувати в себе цинк, якщо ви, БЮТівці, не зупините це лихо або я не покину рідне місто.

Ярослав МІРКОВЕЦЬ,
житель м. Сарни.