Опубліковано СН
Серед багатьох трагічних сторінок української історії тема масових політичних репресій 1937-1938 років лишається однією з найдраматичніших.
Сталінська репресивна машина знищувала всіх, хто намагався протистояти їй. Фізична розправа над співгромадянами, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, зачепила як середовище видатних українських діячів, так і категорію простого населення. Україна зазнала тяжких втрат. Жертвою міг стати будь-хто: селянин чи інтелігент, учитель чи інженер, робітник або науковець.
Кривава тінь сталінського терору покрила й Сарненщину. З кінця червня до початку липня 1941 року за спеціальним наказом Сталіна в підвалах НКВС відбувалися масові розстріли ув’язнених жителів району. Під варту попадали безневинні люди, які просто любили Україну, пропагували її мову та культуру. На початку липня 1941, перед наступом фашистів, військові НКВС, відступаючи, так і покинули вбитих там - у холодних підвалах, у морі крові… Про ті страшні події нині нам нагадують дві братських могили, що на міському кладовищі № 1 по вул. Ковельській, в яких покояться жертви тоталітарного режиму, кількість яких достеменно не знає ніхто.
Згідно з Указом Президента України 15 травня відзначаємо День вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Моральний борг і громадянський обов’язок кожного свідомого громадянина України – не забувати про трагічні сторінки нашої історії, утверджувати в суспільстві нетерпимість до будь-яких проявів насильства, пам’ятати тих, хто загинув або постраждав від тоталітарного режиму, щоб переосмислити національну історію, зробити все, щоб подібна трагедія ніколи не повторилася.
Цього скорботного дня перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Хомич, голова районної ради Микола Драганчук, перший заступник міського голови Світлана Усик, вшановуючи пам'ять жертв політичних репресій, поклали квіти до братських могил безневинно убієнних в 1941 році краян.
Інна КОВАЛЬЧУК