Пам'ять

Щороку наприкінці серпня тихою лісовою стежкою маленька групка людей приходить туди, де були безневинно розстріляні (кажуть, від 13 до 18 тисяч єврейського населення).

На жаль, як повідала старший науковий працівник Сарненського історико-етнографічного музею Людмила Стоян, поіменного списку загиблих досі не існує. На місця поховань представників єврейської національності, циган, поляків, українців, аби вшанувати їх пам’ять, прийшли голова райдержадміністрації Ярослав Яковчук, заступник голови районної ради Микола Костецький, міський голова Світлана Усик, голови районної організації ветеранів...

Київ. Майдан. 20 лютого 2014 р. Горе і смерть прийшли в українські родини. Того дня, здається, весь світ здригнувся від побаченого: беззбройних протестувальників, які прикривалися лише дерев’яними щитами, безжально розстріляли снайпери.

Кулі, випущені руками холоднокровних убивць, вирвали з життя ще зовсім юних і вже сивочолих воїнів світла. Вони були різного віку, професій, але їх об’єднала безмежна любов до України, прагнення змінити життя народу на краще. Вони за нашу свободу й оновлення країни, в якій не буде корупції, свавілля чиновників, а пануватимуть справедливість, рівність усіх...

Події минулого року ввійдуть в історію держави як взірець патріотизму, ціни свободи, демократії, самопожертви. У період з листопада 2013 р. по лютий 2014 р. під час масових акцій громадянського протесту в Києві загинули понад сто осіб, яких у народі назвали Небесною сотнею.

Героїв не повернути, але маємо пам’ятати тих, хто здійснив подвиг ціною власного життя, відстоюючи право своєї країни, усього народу на достойне майбутнє.
Згадаймо ті трагічні дні. 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення Уряду про призупинення процесу підготовки підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, люди...

Навіть вчорашній день не може залишатися безликим. Таке, здавалося б, недалеке минуле по-різному творимо ми - люди, постаті, особистості… Червоними буквами тисячі героїв пишуть сьогодні свою історію для України. Власними силами, ціною свободи та життя. Цьогорічні революційні події в Україні, мільйонний Майдан і велика кількість людських жертв ввійдуть у світову історію як зразок ціни свободи, демократії та власне самого людського життя. На жаль, загиблих не повернути, але можемо закарбувати кожного з них у своїй пам’яті, щоб більше не допустити повторення жахливої історії.
На Сарненщині...

Будівлю, в якій розмістилися редакція районної газети «Сарненські новини» та районна друкарня, сарненці та й гості міста знають добре. Адже цьогоріч виповнюється вже 75 років, як газетярі саме звідси несуть людям слово правди, надії, віри в добро й милосердя…

Здається, тут і стіни дихають історією.
…Ніби все буденно, а переступаєш поріг якогось із кабінетів і мимоволі подумаєш про тих, хто років 10, 20 чи 50 тому тут трудився, і не на сучасних комп’ютерах, а ручкою на папері писав історію краю, не редакційним автомобілем, а попутним транспортом добирався до віддалених сіл району, аби...

Йдучи тихою лісовою стежкою, що простяглася між соснами на околиці райцентру, неподалік спорткомплексу «Мрія», неможливо уявити, що 72 роки тому багатотисячна колона громадян єврейської та циганської національностей ішли нею на вірну смерть. Їхнім катам було все одно, що серед арештантів є маленькі діти, жінки, літні й хворі громадяни, бо вони їх людьми не вважали…

Їх душі відлетіли в трагічні часи, а серед них багато діточок! Вони не побачили більше земної краси, не пізнали кохання, не пройшлися вже цим лісом, полем… Голокост знищив їх життя й сподівання…
Традиційно щороку 27 серпня на...

Минулої п’ятниці Сарненщина прощалася з мужнім героєм, який загинув у битві під Донецьком у зоні АТО під час виконання бойових завдань, захищаючи рідну країну.

Ярослав КУРИШКО був стрілком 30 окремої механізованої бригади з Новоград-Волинського, де з 2013 року служив за контрактом. Йому виповнилося лише 20. За такий короткий період свого життя юнак уже встиг пройти строкову військову службу, перед тим закінчивши школу міліції.
Востаннє віддати шану герою та оборонцю Батьківщини у Свято-Покровському кафедральному соборі Сарн зібралися минулої п’ятниці рідні, друзі та зовсім незнайомі люди,...

Як би не змінювалось із часом історичне осмислення минулого СРСР, 9 Травня назавжди залишиться святою датою в серці кожного з нащадків цієї держави, незалежно від національності. Велика Вітчизняна війна об’єднала весь народ величезної країни, адже тільки разом можна було вистояти. І багато в чому успіх перемоги залежав від злагодженої роботи військово-медичної та служби охорони здоров’я як у тилу, так і на фронті.

У воєнні роки на озброєння взяли найпередовішу систему лікувально-евакуаційного забезпечення військ. На відміну від попередніх воєн, в котрих, керуючись принципом евакуації, будь-...

Жителі міста й сіл району урочисто вшанували учасників бойових дій на територіях інших держав, 25 річницю виведення радянських військ із Республіки Афганістан

Із самісінького ранку на меморіалі Солдатської слави пливли гомін, мелодії пісень, що подеколи навіть здіймалися набатом. Бо ці тривожні мелодії народжені афганською війною. Її відгомін – далекий і болючий, жорстокий, водночас близький, адже і нашим землякам довелося відчути пекельний подих смерті. Тридцять п’ять років з початку тої борні навічно вкарбуються в пам’ять співвітчизників, адже кожен четвертий український юнак віддав...

Гортаю сторінку за сторінкою унікального, на мою думку, видання авторства Раїси Бричкової, яка зібрала на Сарненщині спомини рідних про своїх синів, які не повернулися з війни в Афганістані.

Кожен спогад чи розповідь, інтерв’ю пронизані пам’яттю про ті болісні, але незабутні дні, місяці, а для декого навіть роки перебування в чужій країні. Хоча для всіх дороги туди були чимось схожими.
Вчитуюся в болючі рядки скупих біографій юнаків, які повернулися додому в цинкових домовинах, за якими й донині плачуть рідні та близькі: матері, сестри, дружини-вдовиці, діти. Розглядаю світлини тих, хто...

Афганська війна. З часу, коли вона завершилася для жителів колишнього Радянського Союзу, минуло вже 25 років.

Добре, що ціле покоління громадян України не знають тих жахіть. Та юнаки, яким довелося пройти смертельними стежками чужої далекої держави, в яку їх послали для виконання інтернаціонального обов’язку, ніколи не забудуть страшні часи.
Минулого понеділка на території Сарненського ВПУ-22 відбулася урочиста лінійка, присвячена відкриттю пам’ятника колишньому випускнику навчального закладу Ярославу Губені, який повернувся з тієї війни. Участь у заході, крім учнів і педагогічного колективу...

У селі Тинне народився славний воїн, який воював не за свою Батьківщину, а поліг у чужій землі.

Ніколи не зів’яне на цвинтарі «чорний тюльпан» - лиха звістка про загублене молоде життя… Юрій ГРЕЧАН ріс у хорошій багатодітній родині, тепло якої, здається, грітиме все життя, мов затишне гніздечко. Хлопець був п’ятою дитиною з дев’яти, дуже спокійним, чуйним і добрим, допомагав батькам по господарству, любив грати у футбол, мав багато друзів.
Коли настав час іти на службу в армію, провели, як годиться. Згодом з нетерпінням чекали першого листа. Він прийшов із Прибалтики. Молодий солдат з...

Мою душу полонив сум, защеміло серце, коли почула слова: «Загиблий воїн-інтернаціоналіст Олександр Кичан».

Ще зі шкільної парти пам'ятаю це прізвище. Він мій земляк, який трагічно загинув у кровожерливій афганській війні. Разом із ним тоді призвали ще 19 односельців, які потрапили в горнило афганського пекла. Сашко загинув. Щороку в день виводу радянських військ з Афганістану у школі вшановують його пам'ять хвилиною мовчання, молитвами, учні та побратими несуть на могилку покійного солдата квіти. Сашко загинув у розквіті літ, лише 19 років накувала зозуля. Так мало, ще б жити й жити....

«Ми живемо в піснях, ми ідемо у бій за Вітчизну, не ради кар'єри! І за це нагород не чекають собі офіцери, бойові офіцери!»

. Слова пісні якнайповніше відкривають суть звання, хто вони – військові офіцери. Це люди, які повсякчас стоять на захисті Батьківщини, забезпечують оборону й безпеку держави. Найголовніше - це патріотизм, мужність і шляхетність. Ці слова стосуються й нашого земляка, бойового офіцера, який у роки Великої Вітчизняної війни гордо проніс це звання, а в післявоєнні оселився в Сарнах, залишивши гідний слід в історії міста.
Олексій Анікін народився в Тулі в 1924 році. Там...

а сільські діти не бігали, не гралися, а сиділи попід тинами з попухлими ногами, складеними в калачик»

Це свідчення очевидців, які пережили Голодомор. Тоді за період з квітня 1932 по листопад 1933 року в Україні загинули мільйони людей. Пік його був весною 1933-го, коли щохвилини від голоду вмирало 17 людей, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч – щодня… Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

...