Пам'ять

Людина живе доти, поки її пам’ятають. У Сарненському ВПУ-22 щороку проходить відкритий турнір з боксу пам’яті воїна-інтернаціоналіста Ярослава Губені.
Цьогоріч помірятися силами зібралися 12 команд: СК «Гладіатор», ДЮСШ відділу освіти РДА м. Сарни, ДЮСШ імені В. Яндали м. Рівне, обласна комплексна ДЮСШ «Спартак», Луцький дитячо-юнацький боксерський клуб «Золота рукавичка», Володимирецька ДЮСШ, боксери Кузнецовська, м. Дубровиця, Рокитнівського та Здолбунівського районів, м. Дубно й району. Загалом понад 70 спортсменів 1994-2000 років народження боролися за нагороди. В урочистостях взяв участь...

Коли молоді люди отримали атестат зрілості 21 червня 1941 року, і щасливі гуляли до ранку, ніхто не думав, що завтра буде війна.

Її ніхто не чекав і не хотів. Вона прийшла без попередження і забрала мільйони життів за чотири виснажливі роки. Не обминула Велика Вітчизняна і село, де я народилась і живу. Мої посивілі земляки пам’ятають, як це було.

Храмове свято 1944-го…
Немовичани завжди шанували церкву, Бога і храмове свято св. Параскеви. 28 жовтня 1944-го (другий день престольного празнику) стало останнім для двох хлопчаків – Романа Кишенка та Івана Баранова. Вони знайшли у копиці сіна...

Якось одразу настала весна. І день 26 квітня видався таким же спекотним, як і 25 років тому.

Саме тоді ми почали жити в атомній ері. Атомні електростанції виявились зручними й надійними в експлуатації. Атомні реактори готувались узяти на себе теплофікацію міст країни. Для Чорнобильської АЕС завершальний рік одинадцятої п’ятирічки був надзвичайним – тут діяли на повну потужність всі енергоблоки одразу. Подібного ще не було за всю експлуатацію атомного велетня. Але ніхто не звернув увагу на одкровення святого Іоанна Богослова: «Третій ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горіла...

Афганістан - о скільки материнських сліз!
Афганістан, о скільки горя ти приніс.
Афганістан - горять на кладовищі вогні,
Афганістан… І не повернешся вже ти…
Не забути фронтові нам будні,
Марш-кидки, і засідки в горах,
І палюче сонце до полудня,
І скрипучий пісок на зубах.

Афганська війна… Брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі материнських сердець. У війни холодні очі, у неї свій рахунок, своя безжальна арифметика.
15 лютого минає 22-й рік з часу виведення військ колишнього Радянського Союзу з Афганістану. Але ця війна завжди...

Геннадій Радько часто замовкав. Подумки, напевно, перебирав у пам’яті незабутні сторінки своїх молодих років, що ніколи не зітруться.
Помічені афганським подихом смерті, ці роки багатьом його ровесникам настільки закарбувалися, що навряд чи коли пережите загладить забуття.
Пережите… Шкільні роки в міській середній школі № 5, навчання в тодішньому ПТУ-2 (нині ВПУ-22) залишили найкращі згадки в житті сарненця Геннадія Радька. Подальша стежина повела так несподівано й непередбачливо круто, що й подумати не міг.
Призвали на службу в Збройні сили колишнього СРСР восени 1982-го. Разом із земляками...

дні, коли визволяли Сарни від німецько-фашистських загарбників, місцевий старожил Федір Потапович

Вісімдесятидворічному Федору Потаповичу не спиться, напевно, декілька ночей підряд після нашої з ним розмови про незабутні січневі дні 1944-го. Коли гітлерівський чобіт зачовгав по рідній землі, йому було тринадцять. Разом з ровесниками пас худобу і бачив, як чужинці, щось гелгочучи по-своєму, на велосипедах, мотоциклах з автоматами на грудях, колонами, групами їхали і їхали на Схід. А червоноармійці без бою відступали… Ніяк не могла переповнена болем і неясністю душа зрозуміти, чому так… І досі...

Минулої неділі в с. Вирка
на землю, окроплену не тільки святою водою, а й кров’ю та людськими слізьми, приїхало
понад сотня поляків, щоб вшанувати пам’ять тих, хто жив і помер тут. Спочатку
відслужили літургію на парафіяльному кладовищі. Гості поклали квіти до могил
своїх родичів, помолились за упокій їх душ. Пізніше навідалися до одного з
п’яти хрестів, які встановили на території Великовербченської сільської ради. Єпископ-ординарій
Луцький Маркіян Трофимяк і отець Олександр Кокора з місцевого храму УПЦ освятили
місце, де в 1934-1943 роках стояв римо-католицький костел Воздвиження...

Минулої п’ятниці біля братської могили Січових стрільців, що на кладовищі по вул. Ковельській у Сарнах, зібралися представники влади, духовенства, громадськості. Вони прийшли сюди, щоб вшанувати 245 воїнів, які загинули за волю України в 1918-1919 рр.

То були нестабільні часи, влада часто змінювалась, тривали тяжкі бої, особливо на залізницях. Поблизу Сарн деякий час стояв бронепоїзд, в якому перебували члени центральної ради на чолі з першим Президентом України Михайлом Грушевським… У 1927 році могилу, де поховані Січові стрільці, упорядкували. Тут неодноразово ставили хрести. Але їх...

25 грудня 1979 року перші підрозділи радянських військ перетнули кордон Афганістану. В їх числі був житель села Корост Віталій Коротчук. Здавалося б, парубок, який у свої 18 навчався в Березному в лісному технікумі і навіть, мав, так би мовити, «броню», за покликом серця й душі відправився на військову службу.

- Хотів в армію, бо служити тоді було почесно й гордо, - згадує Віталій Андрійович. - 2 липня 1979 року мене призвали, а 28 грудня разом із ще 125 хлопцями із Сарненського району перетнули кордон Афганістану. До того пройшли навчання в спецшколі в м. Іолотань, що в Туркменістані.
На...

1933 рік. Голод… Страшна сторінка історії нашого народу, коли в країні з багатими чорноземами, хлібниці Європи від голоду помирали люди. Скільки їх тоді загинуло - достеменно невідомо й досі.

Та цифри ці вражають: від 5 до 10 мільйонів. І цей страшний злочин тодішньої влади проти власних громадян визнали геноцидом уже тринадцять країн світу. Ще живі очевидці тих подій. Хоча вони були дітьми, та пережите закарбувалось у пам’яті й свідомості назавжди, адже втратили найрідніших, найближчих людей. Вимирали сім’ями, селами, бувало, хоронили ще живими… Хіба можна таке забути?!Минулої суботи в...

Поліський край завжди славився мальовничими краєвидами, історичними місцевостями, цінними пам’ятками архітектури. Саме тому щороку тисячі юних мандрівників долають кілометри туристичних стежин, вивчаючи його минуле.

Нещодавно відділи в справах сім’ї, молоді та спорту, культури й туризму РДА організували похід молоді району в Кам’яне-Случанське та його околиці. Участь у цій захоплюючій подорожі взяли студенти Сарненського педагогічного коледжу РДГУ, ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», ВПУ-22. Турпохід мав два основні етапи – екскурсію та спортивні змагання в наметовому таборі....

На території Тинного у вересні 1939-го року пройшли запеклі бої, внаслідок яких загинули як радянські, так і польські вояки. Польські солдати поблизу православного храму та на «Лисій горі» після тривалої облоги підірвали себе всередині дотів. До тридцяти офіцерів розстріляли тоді «червоні визволителі». За спогадами старожилів, уже з мертвих познімали одяг і взуття, а тіла покидали в одну яму.

Так історично склалося, що Польща зазнала чотири поділи, внаслідок яких зникала з політичної карти світу. Останній такий процес стався у вересні 1939-го за таємною змовою Сталіна та Гітлера в Пакті...

У рамках підготовки до відзначення в районі річниці створення УПА позавчора відбулось освячення пам’ятних знаків на могилах загиблих вояків у Тутовичах й урочищі «Лиса гора» неподалік Костянтинівки.

Обряд і панахиду здійснили настоятелі храмів УПЦ КП й УАПЦ міста Сарни о. Петро й о. Юрій. У заходах взяли участь голова ГО «Товариство політв’язнів і репресованих» Іван Магрело, керівник управи РО УНП Віктор Босий, представники райдержадміністрації та сільської влади.
За словами старожилів, у Тутовичах захоронені декілька десятків повстанців, а в лісі біля Костянтинівки, де розміщувалися штаб,...

Височіє на міському цвинтарі, що по вул. Ковельській, пам’ятник з чорного граніту у формі хреста. Встановлений знак на братській могилі Січовим стрільцям, які загинули в боях під Сарнами в 1919 році…

Після підписання четвертого Універсалу 22 січня 1918 року Українська народна республіка проголосила про розрив зв’язків з більшовицькою Росією. Україна стала вільною самостійною державою. Непростий тоді був час. Під охороною Січових стрільців Уряд відступав зі столиці в Житомир, але згодом назріла потреба пробиватися на Сарни. У Коростень прибув стрілецький полк. А перша сотня Січових стрільців...