Пам'ять

У Нью-Йорку 6-7 листопада проходила конференція «Вимірюючи наслідки Голодомору: 80 років потому». У ній взяли участь відомі дослідники Голодомору, зокрема й українські історики Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Юрій Шаповал, Володимир В’ятрович, Владислав Гриневич, Геннадій Іванущенко та ін.

За словами її організаторів з Центру американсько-українських відносин (Нью-Йорк, США), конференція мала на меті висвітлити найновіші результати досліджень смерті мільйонів українців під радянським режимом.
Завідувачка Сарненським історико-етнографічним музеєм Раїса Тишкевич і науковий працівник...

І досі тяжко згадувати часи Другої світової війни, коли на території Сарненщини, як і, зрештою, по всій країні, фашистська Німеччина масово знищувала євреїв і циган, що стало одним із найстрашніших уроків історії, позначивши в наших календарях чорною дату 27 серпня…

Щороку в цей день у бік кладовища, розташованого в лісовому масиві за спорткомплексом «Мрія», поспішають члени єврейської общини, їх рідні, близькі, знайомі, мешканці району, аби покласти квіти й згадати про невинні душі, які загинули в страшних муках від рук фашистських катів, поплатившись життям за свою національність.
Уже з...

Оцінюючий погляд досвідченого лісничого Івана Сергійчука обвів стрункі стовбури сосон, затримався на запорошених снігом смарагдових кронах, піднявся вгору, до блакиті неба… Нахлинули непрохані спогади.

Там теж було небо, але чуже й лиховісне, нещадно палило сонце, схоже на розпечений сталевий диск, а замість засніжених дерев – сліпучо-білі вершини ворожих гір. Там – це в Демократичній Республіці Афганістан, де виконував військовий обов’язок чорнявий юнак зі Стрільська.
Заступникові командира взводу аеродромно-технічної роти в Кабулі, сержантові Сергійчуку стали в пригоді знання, отримані в...

Національна спілка журналістів України у 2006 році започаткувала День пам’яті померлих і загиблих журналістів.

Третя п’ятниця вересня вважається днем вшанування померлих колег. Вибір дати був не випадковим, адже 12 років тому у вересні зник український журналіст Георгій Гонгадзе. У місті Сарни журналісти, представники органів влади, громадськість кожного року також долучаються до цієї акції.
Минулого тижня сама погода віддавала шану померлим майстрам пера, бо під час події безперестанку плакав дощ, а вітер змушував усе живе тремтіти від його подиху. Захід розпочав ветеран журналістської...

Пам'ять – священна. І тому щороку наприкінці серпня кличе туди, де за різними даними були безневинно розстріляні від 13 до 18 тисяч єврейського населення.

Так само можна сказати - 20 тисяч. Мине багато років, поки назвуть справжню кількість убієнних.
Живі, які цього дня вшанували загиблих, пройшли лісовою стежиною і тим шляхом, який 70 років тому став останнім для євреїв, циган, поляків, українців. На місця поховань, що в лісі поблизу спорткомплексу «Мрія», представників єврейської національності прийшли вшанувати перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Хомич, заступник голови...

22 червня щороку жалобою і болем проходить через серця українців, адже в цю сумну для всіх нас дату 1941 року почалась страшна війна, яка зачепила своїм чорним крилом кожну сім’ю держави.

У цей скорботний день чітко усвідомлюємо свою відповідальність перед нащадками за мирне небо над головою. Саме тому нинішня влада робить усе можливе, щоб трагедія сорокових років не повторилась.
Зранку йшов дощ, немов би небо плакало за невинно убієнними жертвами кривавої війни, та, незважаючи на примхи погоди, біля Меморіалу Солдатської слави зібрались представники влади, трудових колективів, громадськість...

Розповідає і плаче, згадуючи її, майже 90-літній інвалід війни Іван Зубчинський. З рук не випускає інгалятор, через хронічне обструктивне захворювання легень.

Хворобу привіз із війни, на яку забрали сарненського хлопця в 1944-ому. Вдома на його очах розстріляли в ліжку старшого брата Миколу. Батьки хворіли, молодих людей вивозили вороги до Німеччини. Івана ж, разом із іншими, привезли у Чкалов, видали обмундирування й відправили в Японію. По радянській землі їхали поїздом, а далі – пішки, на ослах, - хто що міг здобути. Хлопцю пощастило - у нього був кінь, яким часто возив і командира. Ще...

Перед війною Дмитрій Хобтовий жив у селі з назвою Зелене, що в Тернопільській області. У сорок першому служив на кордоні біля Чорткова.

Як завжди перед ранком, стояла незвичайна тиша, лиш коники сюрчали в траві. І раптом почали бомбити, шум, стрілянина. Втікали хто куди, босі й голі. Так хлопець потрапив у полон. Разом з іншими його погнали до Німеччини. Але за Львовом пощастило втекти. Довго блукав незнайомими дорогами, аж поки натрапив на одну хатину. Чоловік заховав його в льоху, годував. А в той час полонені, які їли сирі буряки, яких били та над якими знущалися, гинули один за одним.
...

Афганістан! Твоя війна – це сльози братів, сестер і ледь живих батьків. Жахлива спека та страшні морози навіки залишились у пам’яті відважних юнаків. За що боролись? Що там здобули? Хто відповість за знівечені долі?

– запитували старшокласниці Сарненської ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів, які прологом розпочали мітинг минулого тижня в День ушанування учасників бойових дій на території інших держав. Їх змінили ведучі Тетяна Юрцевіч і Віктор Яцута. Багаточисельні учасники мітингу уважно слухали розповідь про юнаків, які йшли в чужу країну не за орденами й медалями. Вони свято вірили, що виконують свій...

Цікаве дійство відбулося в селі Корост. Тільки звечоріло, молодь та старші люди вишикувались у колону на початку села (зі степанського напрямку) та пішли смолоскиповою ходою, приуроченою до Дня Соборності України, щоб вшанувати пам'ять героїв Крут.
Попереду - рій УПА в одностроях, зі зброєю часів визвольних змагань 1942-1955 рр. Після маршу відбувся мітинг, у якому взяли участь коростський сільський голова Олександр Климець і представники сільської й районної рад. Пам'ять полеглих під Крутами вшанували хвилиною мовчання. Представники Рівненського ГО «Пам'ять» виконали історичну реконструкцію...

Мітинг-реквієм, приурочений голодомору в Україні, що відбувся минулої п’ятниці, зібрав велелюддя біля пам’ятного знака жертвам голодоморів і політичних репресій у м. Сарни. Громадськість, вчителі, духовенство, влада, молодь, школярі – всі запалили свічки пам’яті мільйонам безневинних жертв, що були закатовані голодною смертю в 1932-1933 роках.

Тоді голод з особливою жорстокістю пройшовся здебільшого по східній і центральній частині України, західна ж відчула на собі його страшні тіні в 1946-1947 рр.
Відкрив мітинг голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук. «Це не просто історична...

Людно було минулої п’ятниці на меморіалі Солдатської слави в м. Сарни, де зібралися представники місцевої влади, громадськості, засобів масової інформації, аби долучитися до Всеукраїнського дня пам’яті загиблих і померлих журналістів і вшанувати спомин про них.

Місцеві журналісти солідарні з вимогами Національної спілки журналістів України щодо прискорення й розкриття всіх злочинів, учинених проти життя своїх колег, покарання замовників і виконавців убивств, встановлення на державному рівні календарного дня вшанування пам’яті загиблих і померлих солдатів слова. Як свідчить статистика, тільки...

Нинішні серпневі дні не можна порівняти зі спекою 1942-го, від якої тріскалась земля. Здавалось, від гарячого повітря, яке потрапляло в легені, закипить кров. Мабуть, природа вирішила подарувати все своє тепло людям, яких фашисти зігнали з усього району.

26-28 серпня 1942 року були останніми в житті понад 13 тисяч земляків: євреїв, циган, поляків, українців. Про події тих днів багато може повідати завідувачка Сарненським історико-етнографічним музеєм Раїса Тишкевич, яка присвятила життя музейній справі та дослідницькій роботі. Мороз ішов по шкірі, коли слухала її розповідь: «Біля...

Нещодавно в місті побували туристи з Ізраїля - Белогуські Гитель із двома синами. Приїхали поклонитись останкам своїх рідних, які лежать в Сарненській землі.

Один з синів живе в Ізраїлі, а його молодший брат – в Австрії, де працює в посольстві. Пані Белоргуські народилася в Дубровиці, а до війни певний час жила в Сарнах. Тут ходила в школу, яка була розташована на колишній вулиці Березовій (тепер це клуб «Юність»). Незважаючи на вік, а їй уже виповнилось 85 років, дуже хотіла ще раз приїхати в Україну, щоб поклонитись праху рідних. У них була велика родина як з боку батьків п. Гитель,...

Серед багатьох трагічних сторінок української історії тема масових політичних репресій 1937-1938 років лишається однією з найдраматичніших.
Сталінська репресивна машина знищувала всіх, хто намагався протистояти їй. Фізична розправа над співгромадянами, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, зачепила як середовище видатних українських діячів, так і категорію простого населення. Україна зазнала тяжких втрат. Жертвою міг стати будь-хто: селянин чи інтелігент, учитель чи інженер, робітник або науковець.

Кривава тінь сталінського терору покрила й Сарненщину. З кінця червня до початку липня...