Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Афганістан! Твоя війна – це сльози братів, сестер і ледь живих батьків. Жахлива спека та страшні морози навіки залишились у пам’яті відважних юнаків. За що боролись? Що там здобули? Хто відповість за знівечені долі?
– запитували старшокласниці Сарненської ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів, які прологом розпочали мітинг минулого тижня в День ушанування учасників бойових дій на території інших держав. Їх змінили ведучі Тетяна Юрцевіч і Віктор Яцута. Багаточисельні учасники мітингу уважно слухали розповідь про юнаків, які йшли в чужу країну не за орденами й медалями. Вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, несуть визволення приниженому та поневоленому народові, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
В.о. голови райдержадміністрації Олексій Хомич урочисто відкриває захід. З болем у серці говорив про довгу, страшну своїми втратами війну, виконання обов’язку в якій стало одночасно і подвигом, і трагедією. Додому поверталися не за роками змужнілі й посивілі чоловіки, брати, сини, онуки, яким треба було адаптуватись у мирному житті. Але багато земляків так і не повернулись до рідних домівок. Олексій Максимович не забув і про тих, хто ніс військову службу в Єгипті, Югославії, Сирії, Іраку й інших країнах світу. Попросив пам’ятати живих свідків тих далеких подій. Це – наш обов’язок.
Учасники мітингу схилили голови у хвилині мовчання перед світлою пам’яттю тих, кому не судилося повернутися з війни. А Олексій Хомич від усієї громади району подякував воїнам-інтернаціоналістам за мужність і відданість військовому обов’язку.
Заступник голови районної ради Валентин Цупріян назвав 15 лютого не просто пам’ятною датою чи даниною минулого. Зібратись біля обеліску на меморіалі Солдатської слави покликала пам’ять про тих, хто віддав своє життя заради миру та стабільності у світі. 11 наших земляків не повернулися додому, а живим, які пройшли через афганське пекло, ще й досі сниться, як горіли небо й земля.
Перший заступник міського голови Світлана Усик назвала воїнів-інтернаціоналістів живим прикладом для своїх дітей, прикладом того, як бути побратимами, здійснювати подвиг в ім’я держави. У ветеранів війни Афганістану, учасників бойових дій залишаються побратимська дружба та священна пам’ять, яка щороку всіх збирає разом, аби пом’янути товаришів, зустрітися з живими. Від імені міськвиконкому й депутатського корпусу Світлана Усик привітала всіх із православним святом Стрітенням Господнім, побажала здоров’я та миру, спокою та всіляких гараздів.
23 роки, ніби один день, пролетіли й зникли за обрієм. Саме стільки часу минуло, коли пролунав останній постріл на афганській землі. А біль не вщухає, пам’ять береже афганські події 23-річної давності. Про це говорив, звертаючись до побратимів, воїн-афганець, голова Сарненської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Геннадій Радько. З приємністю відзначив, що люди не забувають цей день, що за минулий рік не втратили жодного з воїнів-інтернаціоналістів, яких майже 30 померли через рани, хвороби, байдужість уже після війни. Геннадій Григорович закликав побратимів триматися разом і вирішувати всі проблеми лише спільними зусиллями, допомагати один одному.
Не відчуваючи холоду, схиливши голови, зі сльозами на очах учасники мітингу слухали пісню про квіти в чорнім граніті як пам’ять серця, яку виконав Олександр Гузич, поклали гірлянди та червоні гвоздики до пам’ятників воїнів-афганців і солдатів Другої світової війни, віддавши шану героям. Одночасно зимову тишу порушив залп військовослужбовців військової частини А-0153 як символ міцності держави.
Урочистий мітинг, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 23-ій річниці з дня виведення радянських військ з Афганістану, завершився Державним гімном України. А його учасники зробили фото на згадку.
Марія КУЗЬМИЧ.