Ллються горілчані ріки, забираючи життя земляків

Упродовж минулого року у вирі пожеж на Сарненщині загинуло 7 громадян. Цей показник на 40% перевищує позаторішню цифру. Як стверджує статистика, найбільша кількість пожеж і загорянь (96,6%) виникла в житловому секторі. А люди здебільшого загинули через необачність під час куріння в нетверезому стані. Саме любов до оковитої найчастіше стає каталізатором вогняних трагедій, коли й без того не надто обласкані достатком родини вмить залишаються ще й без даху над головою, а дехто подекуди й прощається із життям.

Не став винятком і нинішній рік. За три з половиною місяця під час пожеж у районі загинуло 5 громадян (в області - 27, з них - 3 дітей). Для запобігання надзвичайним подіям у житловому секторі та надання допомоги сільським радам, а також перевірки їхньої роботи в цьому напрямку працівники райвідділу ГУ МНС спільно з працівниками райвідділу УМВС України в Рівненській області та засобів масової інформації організовують пожежно-профілактичне відпрацювання територій. Нещодавно дорога рейдової бригади пролягла в Стрільськ. З початку року тут виникло 2 пожежі, в яких загинуло 3 особи. Одна - в Стрільську, дві - в Маслопущі. Територія ради чималенька, налічується 710 дворів і мешкає 2312 жителів.

Під час подвірних обходів помешкань громадян зауважили, що порушень на обійстях не злічити. Це - неочищені горища й подвір'я, несправні й неправильно влаштовані електропроводка, опалювальні печі та димоходи, копиці сіна та скирти соломи стоять у пожежонебезпечних місцях, упритул до осель. Але найбільше вразили членів рейдової групи помешкання та спосіб життя шанувальників "зеленого змія". Про дотримання якихось норм чи правил безпеки говорити не доводиться. Чорні від кіптяви стіни та стеля будинку Людмили К. по вулиці Комсомольській, такі ж постіль і одяг, в якому й сплять мешканці, не роздягаючись, справляють враження житла дореволюційних часів. З продуктів харчування майже нічого немає. Зате порожні пляшки та недопалки цигарок і сірників "вдало" доповнюють оселю. 23-річний син Микола навіть не зміг пояснити, чому живе в таких умовах, чому не хоче працювати, а сім'я із трьох чоловік не розлучається з чаркою? В іншому обійсті по вулиці Гребля, де мешкає багатодітна родина Олександра Ц., побачили те ж саме. У маленькій дерев'яній хатині знайшли прихисток чимало людей. Дорослі та старші діти нібито й звикли до таких умов, де завжди запах спиртного й тютюновий дим. Але як бути зовсім маленькому внуку господаря, який ще й ходити не навчився?

Ще важче зрозуміти поведінку вже зовсім літніх людей, для яких чарка як подруга. Не краще від своїх сусідів живе пенсіонерка, 68-річна Варвара К. Незважаючи на похилий вік, жінка не втратила звички заглядати в чарчину. Тільки з Божою милістю ще стоїть будинок, в якому дві опалювальні печі давно потребують капітального ремонту. А от присутнім на цей час в оселі любителям почаркувати та самій господині, видно, це байдуже. Вогник горить у топці печі, тепло з димом йде через дірки та щілини й увсім добре. Головне, що на столі є випивка та ще й свіжина. Членам рейдової групи вдалось більш-менш поспілкуватись з двома братами Василем і Олександром Б. Правда, діалог з паном Василем був лаконічним. Той зауважив: "Пив, п'ю і буду пити". Коштів на цигарки немає, тож крутять самокрутки з тютюну та ще з якогось листя, що повсюди розкидане.

Цей перелік відвідин можна продовжувати. Саме такий контингент людей разом із "бомжами" влаштовують час від часу "феєрверки" з трагічними наслідками. У ході відпрацювання обстежили 269 житлових помешкань громадян, проінструктували 760 чоловік. Аналіз умов, що сприяли загибелі людей на пожежах, свідчить, що за соціальним станом вони належали до групи підвищеного ризику, проявляли недбалість і безпечність, зловживаючи спиртними напоями. І при цьому необережно поводилися з вогнем при палінні.

Забезпечення пожежної безпеки є не лише проблемою пожежно-рятувальної служби. Бо від вогню потерпають як держава загалом, так і кожна людина зокрема. І тільки привернення до неї суспільної уваги спроможне зупинити біду. Соціальні негаразди в суспільстві, на жаль, поглиблюються, збільшується чисельність окремих соціальних груп підвищеного ризику. Профілактичну роботу з населенням у цьому напрямку сільської ради, проводять поверхово. У бюджетах не передбачають коштів на виготовлення та придбання матеріалів наочної протипожежної пропаганди та пам'яток з правил безпеки. Годі й казати, що якісь гроші спрямовують на реабілітацію горе-випивох у спеціальних лікувально-виправних закладах.

Ветерани пожежної охорони стверджують, що раніше такої масової загибелі людей на пожежах не було. І одна з причин - надмірне вживання алкоголю. В Україні ніколи не існувало цивілізованої програми боротьби з цим лихом. Ллються горілчані ріки, затоплюючи сотні тисяч громадян. І нікому до цього немає діла. Бізнес передусім. Чому так? Чому немає дієвої програми боротьби з пияцтвом? Адже у світі існує досвід роботи з його профілактики. Скажімо, в сусідній Польщі такій категорії населення надають можливість через відповідні спілки та кооперативи реабілітуватися через працю в них. Можна заробити на життя і разом з тим реалізувати свої можливості, а не бути покинутим і жити аби як. У всякому випадку, під лежачий камінь вода не тече, і, мабуть, настав час бити у дзвони, щоб попередити виникнення пожеж і загибель людей у вогні.

Члени рейдової групи:
Володимир ШЕВЧУК,
начальник Сарненського райвідділу ГУ МНС;
Сергій МОСІЙЧУК,
заступник начальника з питань наглядово-профілактичної діяльності;
Роман ПСАЛТИРА,
старший інспектор райвідділу ГУ МНС
Світлана ЛЯШКО,
працівник редакції газети "Сарненські новини".