Back to top

Відпочинок у Швеції - як казковий сон!»

000015.jpg

Фото з сімейного альбому.

- згадує багатодітна мати Надія Голишева з м. Сарни після чергового перебування з сім’єю в далекій скандинавській країні

День за днем, хвилинка за хвилинкою - так швидко промайнуло тепле літечко. І тепер, коли ранками в повітрі відчуваємо прохолодний подих осені, бесідую з енергійною привітною жінкою Надією Голишевою і мимоволі радію з нею від того, як щиро ділиться приємними спогадами про гостини в добрих людей аж у Швеції. Надія Анатоліївна каже: «Минуле літо для мене та дітей, мабуть, найкраще від усіх. Воно знаменне поїздкою на відпочинок у майбутнє, туди, де живуть заможно й по справедливості, де цінують людину та її працю. У споминах то немов казковий сон, про справжність якого засвідчують тільки альбом з фотографіями, віза, відмітки в паспорті та відеозаписи». Кожен з чималої сім’ї Голишевих на запитання, як ви провели літо, захоплено вигукував: «Ми знову були у Швеції!». Так, знову, бо для їхньої сім’ї це вже третя поїздка за кордон, у цю мальовничу країну. Тож попросила жінку детальніше розповісти про мандрівку:
- Нам пощастило в житті. Якось мої два сини, навчаючись у школі, познайомилися з добрими, щирими людьми старшого віку - шведами Віві й Аланом Андерсонами, які відвідують навчальні заклади в різних країнах, шукають бідних людей і надають їм благодійну допомогу. Дітям так сподобалось спілкуватися через перекладача з новими друзями, що після закінчення уроків запросили іноземців додому. Гостинно прийняли їх у скромній оселі. Андерсони запропонували нам усією сім’єю поїхати до них у Швецію на відпочинок. Не роздумуючи погодились. Сім’я багатодітна, дванадцять чоловік, доходи маємо невеликі. Тож не можемо собі дозволити розкіш відпочивати в Україні, навіть у санаторіях області, не те що за кордоном. Алан і Віві глибоко віруючі люди, які поставили собі мету допомагати нужденним, тож давно займаються благодійністю. Вони повністю оплатили наші дорожні витрати, оформили закордонні паспорти, візи. Цього літа Андерсони взяли до себе на відпочинок шістнадцять чоловік: нашу сім’ю та родину з чотирьох осіб з с. Тріскині.
Автобусом їхали з Сарн до порту Гданськ у Польщі. Там провели на борт сучасного великого пасажирського судна, поселили в красивих комфортних каютах. Під час рейсу познайомили з кораблем, представили іншим пасажирам й обслуговуючому персоналу, пропонували освіжаючі напої та смачну їжу. З цікавістю прогулювались палубою, милувалися Бал-тійським морем, насолоджувалися чистим повітрям і засмагали на сонці. Усе це було, немов у кіно. Увечері запросили на дискотеку, що тривала до ранку. Ді-джеї та ведучі вечірки тепло вітали нас, зичили гараздів, дарували пісні українською мовою. Гучна музика, ледь відчутне похитування корабля не завадили спати вночі.
Наступного ранку добралися до Швеції, там зустрічали рідні Андерсонів. Потім автобусом поїхали в містечко Вібо. Упродовж подорожі нас супроводжувала перекладач Яніна. Поселились у двоповерховому будинку в сім’ї благодійників. Дивувались, які у Швеції забезпечені та дивовижно щедрі люди. Друзі Алана та Віві залюбки знайомилися з нами, запрошували в гості, дарували красиві подарунки. Щодня отримували багато нових вражень, споглядаючи природні й історичні пам’ятки цієї місцевості. Кожен день був схожий на захоплюючу екскурсію: ходили в ліс; купались у басейні, джакузі, озері Стуршен, Балтійському морі, також відвідали церкву Флуда, побували в зоопарку з різними дикими екзотичними звірами та птицями, гуляли містом, ловили рибу, ходили в магазини, пригощались у макдональдах. Вразило, що у Швеції дуже доглянутий, чистий ліс, переповнений великими ягодами чорниці, суниці та грибами (переважають боровики й підберезовики). Чарівність цієї країни не має меж. Мріємо наступного літа продовжити екскурсії в ній. Хоча поїздка тривала трохи більше двох тижнів, але все одно вона залишилась у серцях на все життя. Дякую Богу за те, що такий милосердний до моєї сім’ї, знайомить з такими добрими людьми, які виконують благодійну місію в різних країнах. Зокрема Алану, Віві, Яніні, Імбріт, Ханні, Єт, Рут, Елізабет, Емелі, Софії, сім’ї Бергіти й іншим. Нехай благословить й охороняє їх Господь і щедрістю своєю віддячить.

Людмила ПОПЕНКО.

Новини: 

Схожі матеріали

Якщо в минулому році Катеринівська виправна колонія відзначала 60-річний ювілей від дня створення, то в нинішньому – знаменну віху діяльності всієї...
Упродовж минулого року у вирі пожеж на Сарненщині загинуло 7 громадян. Цей показник на 40% перевищує позаторішню цифру. Як стверджує статистика,...
Пенсіонерка Олена Жигадло, тамуючи біль у нозі, прямувала до кафе «Міраж», що в райцентрі. Тут традиційно щорічно в Міжнародний день інвалідів...
Успенський собор - головний храм і серце Києво-Печерської лаври. Ось уже впродовж багатьох століть це символ величі, покровительства та заступництва...
або Янтарній кімнаті в Сарнах - вже 9 років! Здається ж, все розпочалося буквально декілька років тому. Тоді підприємець Микола Андрюшин,...