Екзотика на обійсті Дмитра Корзуна

Коли завітали на подвір’я сарненця Дмитра КОРЗУНА, наче в зоопарк потрапили, бо має стільки екзотичних птахів, що здивуванню не було меж.

Гордо, як наглядач, походжав садибою молодий павич, розпустивши злегка пишний хвіст-трофей. У пташиному вольєрі, ніби злякавшись нас, боязко метушились декілька фазанів. Воркували й тицяли дзьобиками крізь металеву решітку голуби. І особливо гармонійно доповнювали цю картину декілька молодих косуль, які, то сміливо вистрибували довкола нас, то згуртувавшись раптово бігли за будівлю. А ще сарненський ентузіаст тримає амадіни. Пташки ці надзвичайно красиві й дуже мініатюрні, їх можна сховати в руці.
Ще учнем Дмитро Корзун почав приручати диких голубів, яких біля їх обійстя завжди літало дуже багато. Звичайно, запроторити в клітку вільну пташку легко, та змусити її повернутись після чергового польоту назад – справа дуже копітка. Але Дмитро так полюбив цих сизокрилих красенів, що вони, ніби відчуваючи його щиру відданість, повертались знову й знову. І це було отим дитячий щастям, про яке нині згадує, ніби про гарну казку. І не дивно, що сьогодні вона має продовження, бо птахами парубок живе.
- Перших домашніх голубів мені подарував ще в п’ятому класі родич з Москви, - розповів Дмитро. – Це була молода пара породи миколаївські. Нині ж маю їх понад 30, а ще є один поштовий, якого презентував друг Микола із Сарн. Голубів називають птахами миру, люського єднання й гармонії, адже здатні заспокоїти людину, коли сумує. А щоб моральний стан покращився, досить лише поспостерігати за ними, коли, злетівши в небесну вись, кружляють у танку, або погодувати зерном, шматочками хліба.
Дивлячись щодня на ось цю красу, душа Дмитра прагнула нових звершень в улюбленій справі. Тож довго не думаючи, взявся скуповувати в Україні екзотичних птахів, яких міг знайти лише в таких любителів, як сам. Звичайно, щоб утримувати їх у свійських умовах, довелось перечитати десятки спеціалізованих видань, спілкуватися з фахівцями. Отож, першими були павичі - пройти повз пернатих на пташиній виставці просто не зміг. А коли зупинився, так захопився їх красою, що довго не думаючи, придбав. Віз у Сарни аж із Полтави, хвилювався, чи виживуть у домашніх умовах, а вони (сміється) ніби наші індики, добре пристосовуються до кліматичних перепадів, харчуються, як будь-яка домашня птиця.
Затим обзавівся фазанами видів мисливські та золоті. Останніх подарували друзі з Полтави. І це були надзвичайно чудові птахи, які мають велике коло прихильників серед людей. Утримати їх у власному господарстві довго Дмитру не вдалося, бо тільки-но їх бачили інші любителі пернатих, пропонували продати за будь-які гроші. І зрештою, знайшовся такий цінитель, що відмовити йому просто не зміг.
Довго мріяв придбати амадіни. Пташки ці оригінальні тим, що ростуть ще меншими від горобців, а пір’я мають різнокольорове, що гармонійно переливається, одно слово, розкішне. Спершу дістав за рекомендаціями друзів вид зебрових, які вже через два тижні дали перший приплід. Через рік купив 2 пари гульдових і 5 японських, яких зумів дістати аж у Донецьку. І хоч коштують не дешево, задоволений крихітними легкокрилими. Таких у Сарнах ще немає, хіба тільки в друзів, яким подарував. Поруч із ними мешкають декілька десятків канарейок, які дуже славляться мелодійним співом. Для птахів парубок спеціально замовив вольєр, добудував з дерева сарай, де також планує облаштувати «будиночки» для десятків видів інших екзотичних птахів.
А наміри Дмитра, якщо відверто, приємно здивували. Адже нещодавно взявся втілювати ідею з будівництва, можна сказати, приватного зоопарку, в якому будуть не лише птахи, а звірі й тварини на кшталт леопардів, рисаків, жираф. Перші кроки успішні, адже, коли маєш хороших партнерів, будь-яку справу вдасться втілити. Спілкуючись із Дмитром, не змогла не запитати про косуль.
- Ще з весни моє подвір’я стало для них домівкою, - відповів. – Мисливці застрелили їх маму, тож зовсім малими забрав додому, аби не загинули. У мене їм і безпечно, і сито. Знаю, що утримувати таких тварин вдома забороняється, та залишити їх у лісі напризволяще не зміг.
Дмитро Корзун – особистість неординарна. За спеціальністю він будівельник, а за покликом душі - поціновувач прекрасного та незвичайного. Нещодавно придбав на розплід ще декілька кролів породи обер, вага кожного понад 10 кг. Має намір купити унікальних папуг, горлиць і фазанів незвичайних видів. Парубок настільки розуміється в цій справі, що кожному порадить, як лікувати хвороби птахів, навіть свійських. Особливо важливу роль в їх утриманні, зауважив, відіграє харчування, що має бути якісним, корми забезпечені необхідними вітамінами та мінералами. Саме тому й купує лише стартові комбікорми, до яких часто додає яблука та моркву. А ще птахи дуже люблять пісок річковий крупнозернистий, а коли не отримують його скільки потрібно, можуть навіть прихворіти. Та головний секрет успіху – любити свою справу. І не варто переслідувати мету фінансового збагачення, бо особливий дохід вона не приносить. Хоча дехто брався утримувати птахів, тварин, щоб підзаробити, та дуже скоро розчаровувався. А все тому, що абияк до цього ставитись не можна. Адже за птахів потрібно вболівати душею, а тоді й годівнички завжди будуть повні, і умови належні, і бажання купувати нові види ніколи не зникне.