Back to top

Один день із життя степанців

Автор фото Василь Сосюк.

Минулої п’ятниці завітали до Степанської селищної ради.

На подвір’ї вправно працював садовими ножицями працівник районного центру зайнятості Іван Одарчук. Зелена ділянка в літній період часу вимагає особливого догляду, сказав Іван Олександрович. А щоб знаряддя довго служило і його можна було використовувати для обрізання дерев і кущів, порадив після закінчення роботи інструмент чистити й насухо витирати.
Найпершим у кабінеті селищного голови Марії Гоч побачили настоятеля Свято-Троїцького храму протоієрея Стефана. Від нього дізнались, що церковна громада своїми силами відбудовує зруйнований у 1961 році Преображенський храм. За пожертви, зібрані від хати до хати, колядування під час новорічно-різдвяних свят купують необхідні матеріали. Парафіяни підтримують бажання Його Високопреосвященства владики Анатолія, і з усіх сил намагаються виконати будівництво з його благословення, аби воно велося швидшими темпами й скоріше відбулося освячення храму. Але, як каже отець Стефан, своїх сил недостатньо. Тож сподіваються й на поміч спонсорів і меценатів.
Степанські храми завжди вирізнялися своєю неповторною красою, вибудувані в українсько- волинському архітектурному стилі, славилися оригінальністю, приваблювали до себе чисельних прочан, які приходили з найвіддаленіших місцевостей, щоб помолитися в них Господові. Але впродовж століть церкви постійно руйнувалися, і, на жаль, до наших днів майже в первозданному вигляді збереглася лише одна Свято-Троїцька.

5 років колядували на огорожу
Попросили селищного голову провести для нас пішу екскурсію по містечку. Біля Свято-Миколаївського храму працювали люди. Степан Катюха, член церковної «двадцятки», який трудився поряд з іншими, відзначив велику заслугу подружжя Романа й Валентини Псалтирів, під керівництвом яких проходили роботи. 40 метрів огорожі поставили за два тижні. А колядували церковні хористи, щоб заробити на неї, упродовж 5 років. Звісно, не обійшлося й без внеску жителів селища, які також допомогли власними коштами.
Приваблюють погляд елементи художньої ковки (приватний підприємець Віктор Ярема) та позолочений купол, на який також зібрали всім миром 140 тис. грн.

Щоб підсолодити одиноке життя
Випадково можна стати свідком розмови одиноких людей похилого віку, які хочуть потрапити до стаціонарного відділення Сарненського районного територіального центру соціального обслуговування малозахищених верств населення, що в Степані. «Бо там добре», - мотивують своє бажання. Те, що в закладі справді цим людям комфортно, підтвердив і Василь Линка, який його очолює. Нині тут перебувають 24 мешканці, переважно самотні. І можна розмістити ще 4-5. Узимку їх більше потребують тепла (враховуючи надзвичайно холодні останніми роками) і даху над головою, розповів Василь Степанович.
Основні причини, через які сюди потрапляють, - немає рідних. Хоча не завжди. Бувають випадки, що є сім’ї, але діти роз’їхались далеко по всьому світові, а батько чи мати в такому віці не дуже й хочуть залишати край, де народилися. В цьому випадку родичі можуть оплатити перебування стареньких у відділенні. Собівартість утримання, що може змінюватися, становить 2-2,5 тис. грн. на місяць. У закладі, який в народі називають будинком для престарілих, триразове харчування й додатково - полудень, солодощі. А ще – догляд, якого самотні так потребують.

У спеку хочеться пити
Степанське споживче товариство під головуванням Олени Шустик забезпечує товарами першої необхідності 11 магазинів і 3 кафе та дошкільні навчальні заклади на території Степанської селищної та Кузьмівської сільської рад. Найманим транспортом розвозять овочі, крупи, ковбасні вироби, щоденно – хліб і газовані безалкогольні напої, що користуються найбільшим попитом у спекотну літню пору, повідомила Олена Петрівна. Ціни прийнятні для населення. Скажімо, вартість 1 кілограма помідорів – 8 грн., огірків - 3, картоплі - 2, капусти - 6-6,50 грн.
Дистриб’ютори ж, які доставляють морозиво, самі встановлюють і морозильні камери для його збереження.

Закінчився 2-й заїзд
Туристичних об’єктів у селищі чимало. Спаська, Свято-Троїцька та Миколаївська церкви, братські могили радянських воїнів і льотчиків, пам’ятник воїнам повстанського руху, земляні вали замку, джерело мінеральної води, «Мурованик», пам’ятні знаки, народний музей у дитячому садку «Калинка», музей картин Степана Чуприни в Степанській ЗОШ І-ІІІ ступенів, могила першого голови сільської ради І. Линки, склеп графів Ворцелів, єврейське кладовище, санаторій «Горинь».
В останньому саме закінчився другий заїзд школярів, які тут оздоровлюються. Поцікавились у лікаря-педіатра Лариси Ходан, скільки вже тут їх відпочило. Якщо на початку літа сюди приїхали 127, повідала, то зараз від’їжджають додому 205. Прибувають із Рокитнівського, Дубровицького, Сарненського, Зарічненського районів діти, які мають гастроентерологічні проблеми. Щоденно вони не лише отримують оздоровчі процедури відповідно до призначень лікаря, а й беруть участь у різноманітних культурно-розважальних і спортивних заходах. І допомагають їм у цьому студенти-практиканти Сарненського педагогічного коледжу РДГУ.
В їдальні, де харчуються відпочиваючі, переважає дієта № 5. Кожна дитина, під час обстеження лікарем, отримує також рекомендації щодо прийому мінеральної води. Живуть по двоє-троє в обладнаних (душ, туалет) кімнатах. Прикро, звісно, що оздоровчий заклад не працює взимку, пожалкувала Лариса Федорівна. Тоді можна було б прослідкувати, чи відбувається покращання здоров’я дітлашні після перебування в санаторії.

28 дошкільнят «Калинки» стануть першокласниками
Вчора почались ремонтні роботи в ДНЗ «Калинка», найчисельнішому із садочків селища, де перебувають 100 дітей. 28 у вересні стануть першокласниками. Замість них прийдуть 18, які стоять на черзі. Завідувачка Євгенія Старко показала зроблені для малечі павільйони. Розповіла про співпрацю із селищним головою і про контроль з боку Марії Гоч над харчуванням. Слова вдячності сказала на адресу приватного підприємця Петра Римовського, який постачає здешевлені овочі для вихованців дошкільного закладу.

За тиждень зареєстрували 15 телят
Знають степанці й про впровадження програми щодо виплат державних компенсацій за збереження та утримання молодняку великої рогатої худоби, повідомила секретар сільської ради Майя Карпець. Про позитивні її результати в селищі говорить той факт, що за тиждень ідентифікували 15 голів молодняка(додатково до 16, яких нараховували на 1 липня).
За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, дотація, що спонукає залишати телят, зніме питання надлишкового молока на ринку за рахунок того, що частина його піде на випоювання телят. Це призведе, на його думку, до зниження обсягів пропозиції молока та сприятиме підвищенню цін на нього. Запевнив, що програма дотування селян за збереження поголів’я молодняку до року діятиме постійно. Зазначив, що, окрім нарощення поголів’я дійного стада та збільшення обсягів виробництва молока, вона дасть можливість робити кроки для розбудови сімейних ферм.
Залишаючи Степань, який його мешканці називають не селище, а княже місто, з понад тисячолітньою історією, побачили, як трудяться будівельники, що зводять сучасне приміщення аптеки. Почувши запитання, коли відкриватимуть нове приміщення, жартома відповіли власним: «А коли потрібно?». Отож, все буде вчасно.
Запам’ятається нам Степань чудовими літніми природними краєвидами, історичним минулим, а також зустрічами з цікавими людьми, які захоплюються бісероплетінням, вишивкою, виготовленням скрипок, різьбою по дереву, флористикою, бджолярством та іншими ремеслами. А про одну з майстринь, чиї руки завжди пахнуть хлібом, прочитаєте розповідь, шановні читачі, в одному з найближчих номерів «Сарненських новин».
Марія КУЗЬМИЧ.

Новини: 

Схожі матеріали

Якщо в минулому році Катеринівська виправна колонія відзначала 60-річний ювілей від дня створення, то в нинішньому – знаменну віху діяльності всієї...
Упродовж минулого року у вирі пожеж на Сарненщині загинуло 7 громадян. Цей показник на 40% перевищує позаторішню цифру. Як стверджує статистика,...
Пенсіонерка Олена Жигадло, тамуючи біль у нозі, прямувала до кафе «Міраж», що в райцентрі. Тут традиційно щорічно в Міжнародний день інвалідів...
- згадує багатодітна мати Надія Голишева з м. Сарни після чергового перебування з сім’єю в далекій скандинавській країні День за днем, хвилинка за...
«Приидите ко мне вси труждающиеся и обремененнии, и аз упокою Вы, иго бо мое благо, и бремя мое легко есть» - такими словами зустрічає нас Господь з...