Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Якщо Олена КРАСНОВА потрапляє в незнайоме товариство чи на громадський захід, не може з упевненістю сказати, що почуває себе, як риба у воді.
А на своєму робочому місці провізора міжклінічної аптеки КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» молода жінка не просто продає необхідні ліки. Доволі часто одинокі люди похилого віку, які відчувають брак спілкування й стурбованість власним здоров’ям, приходять до неї просто за порадою чи порозмовляти. Розповісти про дітей, онуків, що інколи навідуються, господарство, яке тримають і здужають за ним доглядати. А вона завжди вислухає - толерантно, ввічливо та уважно.
Олена Віталіївна, як фахівець, досконально знається на лікарських препаратах, їх застосуванні, складі та дозуваннях, прекрасно знає фармакологію та хімію. Щаслива випадковість допомогла їй зробити свідомий вибір професії.
Після школи вступила до Київського політехнічного інституту. Але провчившись два курси на хіміко-технологічному факультеті, зрозуміла, що це не її покликання, й залишила заклад. Деякий час працювала у військовій частині. А потім, через 5 років після школи, потрапила випадково до Львова. Місто дівчині так сподобалося, що для себе вирішила: обов’язково тут навчатиметься. І знову стала студенткою, тільки вже Львівського фармацевтичного інституту.
Розповідає, що професія фармацевта за останні 15 років, впродовж яких вона працює, значно змінилася. Пов'язано це з перетвореннями, що відбулися в системі охорони здоров'я та галузі. Якщо раніше аптека забезпечувала населення й лікувальні установи лікарськими засобами та виробами медичного призначення, то тепер - це повноцінна установа. А різноманітні дослідження й опитування лише підтверджують зростання довіри громадян до рекомендацій провізорів і фармацевтів. На працівників сучасної фармації лягає щораз більше навантаження, і фізичне зокрема. Вони відпускають товари споживачам, перебуваючи весь робочий день на ногах і в русі, контактуючи з різними категоріями людей, часто зовсім непростими в спілкуванні.
До відвідувачів, які приходять до аптеки за ліками, можна ставитись по-різному. Як до пацієнтів, або клієнтів. Можливо, не варто було б дискутувати з цього приводу. Але першим необхідно надати якісну фармацевтичну допомогу (відпустити лікарський засіб з інформаційним забезпеченням його раціонального застосування відповідно до індивідуальних потреб, з профілактикою небажаних взаємодій з іншими препаратами та акцентуванням уваги на побічних ефектах і можливостях їх попередження, усунення проявів). І саме так поводяться з хворими в міжлікарняній аптеці, де трудиться Олена Краснова.
Ті, кому доводиться користуватися послугами закладів охорони здоров’я не один раз, розповідають, що бувають випадки, коли, звернувшись, скажімо, за цитрамоном, отримують пропозицію додатково придбати спазмалгон. Аргументуючи це тим, що останній діє на причину головного болю, а цитрамон - на симптоми.
Провізор, безперечно, каже Олена Краснова, може порекомендувати пацієнту другий препарат, але братиме до уваги при цьому не фактор ціни (чим дорожче, тим краще), а, насамперед, необхідність зменшення побічних ефектів основного лікарського засобу або клінічно обґрунтованого покращання його терапевтичної ефективності з урахуванням супутньої патології чи станів (наприклад, вагітність) та інших лікарських засобів, які хворий уже застосовує на момент звернення до аптеки.
Незважаючи на всі труднощі, Олена Віталіївна хотіла б, аби її донечки також стали фармацевтами. 15-літня Аксинія й третьокласниця Варвара навчаються в Сарненському НВК «Школа-колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Дівчатка з милозвучними російськими іменами, з мамою, яка закінчила міську російськомовну середню школу № 4, розмовляють українською, прекрасно розуміючи один одного. «Вважаю, каже Олена Краснова, що кожна річ повинна мати свого господаря. Так і мова. Державна – одна. А розмовляти кожен має тою, якою володіє бездоганно, а не «калічити» ту, яку не знає». Разом із чоловіком, приватним підприємцем Юрієм Царуком, хотіли б, аби і Варвара, й Аксинія знайшли своє місце в житті й реалізували себе, як особистості.
Напередодні професійного свята Олена Краснова сердечно бажає провізору Ользі Корчик, фармацевту Юлії Хомич, санітаркам Ніні Мелещук і Наталії Пінчук, усім, хто пов’язує своє життя із фармацією, злагоди й родинного щастя, міцного здоров’я, добра, благополуччя. Хай це свято сповнює серця гордістю за нашу фармацію, здійснюються ваші мрії та надії.
Марія КУЗЬМИЧ.