Опубліковано СН
Микола ДРАГАНЧУК свого часу здобув освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «журналістика».
Відтоді працював за фахом практично увесь час у районній газеті «Сарненські новини» на різних посадах, згодом очолив «районку». За журналістським покликанням побував у всіх куточках краю, спілкувався з людьми, цікавився їхніми досягненнями й переймався проблемами. З-під його пера вийшло чимало цікавих, актуальних і злободенних статей, журналістських досліджень, інтерв’ю з посадовими особами й простими мешканцями району. Відкритість, щирість журналіста імпонували сарненцям, і вони довірили йому представляти їх інтереси, обравши депутатом районної ради. Ось уже два роки поспіль Микола Миколайович очолює Сарненську районну раду.
Напередодні професійного свята Дня місцевого самоврядування він поділився думками про досягнення й проблеми, а також окреслив перспективи розвитку Сарненщини.
– Миколо Миколайовичу, уже два роки обіймаєте посаду голови райради. Час достатній, щоб ознайомитись, вникнути в роботу. Скажіть, що головне у Вашій діяльності?
– Щодо ознайомлення, то специфіка роботи органу самоврядування для мене не нова. Я та багато моїх колег були депутатами районної ради попереднього скликання, брали безпосередню участь у вирішенні тих чи інших злободенних проблемних питань, яких вистачало в територіальних громадах краю, крім того очолював і постійну комісію райради. Отож, ні мені, ні моїм однодумцям не потрібно було витрачати часу на «розкачку». За справу взялися відразу й дружно, що й забезпечило позитивні результати вже впродовж першого року спільної роботи.
– Спільної з ким?
– З органами виконавчої влади, депутатами різних рівнів, керівниками підприємств і установ, політичними й громадськими організаціями, територіальними громадами. Якщо коротко, то з усіма, хто нас розуміє й підтримує, щиро вболіває за розвиток Сарненщини й робить усе можливе, щоб досягти визначеної мети. У нас ділові й взаємодовірливі стосунки з районною державною адміністрацією, особисто з головою Анатолієм Остапчуком і його заступниками, двоє з яких є також депутатами районної ради. Ми не ділимо владу, а відпрацьовуємо плани, вживаємо заходів для їх виконання, спільно вирішуємо назрілі проблеми й разом відповідаємо за стан справ у районі.
А головним для мене є розвиток регіону, робота на людей, задля них. Якщо вдається щось добре, потрібне зробити громаді чи окремій сім’ї, то, звісно, є почуття задоволення. І дуже важливо, що районна рада та райдержадміністрація працюють в унісон.
– Приємно чути, що є таке порозуміння, адже Ви, хоч і позапартійний, але є представником БЮТу, тоді як Анатолій Остапчук – регіонал. Яким чином вдалося досягти такої співпраці двох гілок влади?
– Давно переконався: єдиною командою можна багато чого досягти, тоді як протистояння вносить сум’яття й заважає конструктивізму. Ми об’єдналися задля відстоювання інтересів виборців, пов’язаних із вирішенням назрілих життєвих проблем територіальних громад району, налагодили взаєморозуміння та співпрацю насамперед у питаннях економічного й соціального розвитку краю. В основу роботи лягли принципи законності, відкритості, прозорості, зрозумілі для кожного громадянина. Думаю, за цей час довели виборцям, що коли постає вибір між політикою та добробутом краю, то обираємо благополуччя людей, яке покликані захищати й відстоювати.
– Пройшли чергові вибори до Верховної Ради України. Як відомо, в районній раді є представники різних політичних сил, інтереси яких вони підтримували. Що Ви, як керівник найвищого органу місцевого самоврядування району, можете сказати з цього приводу?
– Так, районна рада – орган, до складу якого входять представники різних політичних сил. За логікою, вони зобов’язані виконувати статутні вимоги своєї партії, реалізовувати рішення, прийняті на партійних форумах. Але ми відразу задекларували: політика повинна бути поза сесійною залою. Так і намагаємось працювати. Звичайно, не обходиться і без внесення політичних звернень, заяв від депутатських фракцій, до речі, не завжди популістських, а нерідко виважених. Але все – і заяви, і запропоновані для розгляду проекти рішень – обговорюються попередньо в усіх фракціях, а їх у нас сім, і на засіданнях профільних постійних комісій, а тоді вже виносяться на голосування.
– Взагалі обходитесь без баталій?
– Чому ж, певні суперечки ні-ні, та й виникають, але всі питання вирішуємо толерантно, так, щоб не зашкодити району. Найголовніше те, що сесійна зала районної ради не стала трибуною для агітації за ту чи іншу політичну силу, а баталії перенесли в спортивну залу.
– Це як?
– Можна з упевненістю сказати, що в районі відродилась одна добра традиція – проведення Спартакіади до Дня місцевого самоврядування. Цього року вона була вже восьмою за ліком. У спортивних поєдинках з нагоди професійного свята зустрічаються команди районної, міської рад, голови, працівники місцевого самоврядування, депутати місцевих рад району та представники структур районної державної адміністрації. Такі зустрічі важливі як для депутатів, так і посадових осіб усіх рівнів. У ході змагань учасники мають можливість продемонструвати і рівень майстерності, і спортивну впертість, і справжню єдність. Повірте, що коли на майданчику пліч-о-пліч у ході боротьби виборюєш для своєї команди рейтинговий бал, не важливо від якої партії твій колега по команді. Дійсно, спорт – за межами політики, і після змагань уже ні в кого не виникає бажання вести баталії в сесійній залі.
Крім того, депутати райради активно беруть участь у масових заходах, спортивних змаганнях на теренах Сарненщини й за її межами, таким чином зміцнюють зв’язки зі своїми колегами – обранцями громад різних рівнів, держслужбовцями й посадовими особами місцевого самоврядування. Так, представники депутатського корпусу Сарненської районної ради за результатами зональних змагань два роки поспіль входили до збірної області й брали участь у Всеукраїнській спартакіаді серед депутатів Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (міст обласного підпорядкування), сільських і селищних рад від Рівненщини. Ці змагання відбувалися в м. Алушта.
– Як налагоджуєте співпрацю з міською, сільськими, селищними радами?
– Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачена вертикаль підпорядкування однієї ради іншій, і це є базисом місцевого самоврядування. На перший план виходять спільні інтереси територіальних громад та їх представницьких органів різних рівнів. Тому і співпрацю будуємо на взаєморозумінні, спільних інтересах, обов'язках і відповідальності перед виборцями. Апарат районної ради проводить цілеспрямовану роботу щодо взаємодії з місцевими органами самоврядування. Систематично узагальнює графіки сесійної діяльності міської, селищних i сільських рад, надає організаційну, консультативно-методичну й інформаційну допомогу.
На виконання спільного розпорядження голів обласних державної адміністрації та ради прийнято спільне розпорядження голів районних державної адміністрації та ради від 5 липня 2012 року № 249/30 «Про утворення робочої групи для впровадження Стратегії сталого розвитку територіальних громад у Сарненському районі». Робочій групі доручено розробити поетапний план написання Стратегії для кожної сільської, селищної ради з урахуванням пропозицій, внесених ними. У липні проведено нараду з цього питання, надано консультативну, методичну та практичну допомогу сільським і селищним головам. На цей час усі сільські й селищні ради району прийняли рішення про розробку стратегії збалансованого розвитку підвідомчої території, утворили відповідні робочі групи. Робота в цьому напрямку продовжується й перебуває на постійному контролі районної ради й райдержадміністрації.
– На Вашу думку, якою є робота депутатського корпусу районної ради VІ скликання?
– Нинішній склад районної ради працює плідно. Про це говорять не тільки результати роботи, а й той факт, що окрім 11 чергових провели 5 позачергових сесій, на яких прийняли термінові й необхідні для повноцінної життєдіяльності району рішення. Усього за два роки прийняли 470 рішень, у тому числі затвердили 52 районні програми, з них 8 – у 2012 році.
Приємно відзначити, що депутати районної ради шостого скликання є надзвичайно активними й ініціативними. Лише за період з січня по вересень цього року на сесіях було підтримано 39 депутатських запитів. Багато проблемних питань, які обранці громад порушують у них, спільними зусиллями вдалося вирішити позитивно. Зокрема встановлено систему електричного опалення в приміщенні Будинку культури села Карпилівка, проведено заміну вікон на енергозберігаючі в дитячому садочку цього ж села (запит депутата Н.І. Жилки), новий шкільний автобус отримала Немовицька ЗОШ І-ІІІ ст. (запит В.М. Савчина) і т.д.
З першого дня знайшли спільну мову з головами постійних комісій, керівниками депутатських фракцій, що дає змогу працювати конструктивно. Тепер можу сказати впевнено: районна рада – це команда професіоналів та однодумців, якій під силу великі справи. Для нас стало добрим правилом чути один одного, радитися з колегами, вірити й довіряти, спільно будувати плани.
– 9 травня 2011 року набув чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації». Миколо Миколайовичу, які кроки зробила районна рада для виконання вимог цього законодавчого акту?
– Відповідно до частини 3 статті 15 цього закону проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Тому після набрання чинності вказаного закону внесли відповідні зміни до Регламенту районної ради в частині термінів подання матеріалів і проектів рішень з питань, що пропонуються для розгляду на сесії. Крім того, видані розпорядження голови ради від 11 травня 2011 року № 29 «Про заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в Сарненській районній раді»; від 27 липня 2011 № 51 «Про затвердження норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію»; від 15 березня 2012 року № 12 «Про затвердження переліку відомостей, які містять службову й публічну інформацію». Є відповідна система обліку документів, що містять публічну інформацію і які перебувають у володінні районної ради. На офіційному веб-сайті за 20 робочих днів, як уже наголошував, оприлюднюються всі проекти рішень районної ради, які пропонуються для розгляду на черговій сесії, розміщені прийняті рішення, постійно оновлюється інформація про діяльність депутатського корпусу, анонсуються заплановані нею заходи.
Особливу увагу приділяю відкритості, прозорості в роботі районної ради. Тому організаційний, загальний відділи постійно через засоби масової інформації інформують населення про діяльність ради, прийняті нею рішення та про хід їх виконання. На сторінках газети «Сарненські новини» у визначені чинним законодавством строки друкуються розпорядження про скликання пленарних засідань сесій, публікуються статті про сесійну діяльність.
– Працюючи на посаді головного редактора, Ви постійно спілкувались із людьми, переймалися їхніми проблемами. Що змінилося нині?
– Спілкуюсь з людьми не менше, тільки характер звернень дещо змінився. Раніше люди прагнули, щоб доніс їхні болі до чиновників, нині сам став для них уособленням влади. Люди думають, якщо ти при владі, – можеш усе. Насправді це зовсім не так, можливості щодо надання матеріальної допомоги, працевлаштування, а це найбільш болючі питання, з якими звертаються, досить обмежені. Багато підприємств позакривалося, компенсувати втрачені робочі місця поки що нічим, а відтак і зменшились надходження до бюджету всіх рівнів, адже основним джерелом його наповнення є податок на доходи фізичних осіб.
Проте прагну, щоб жодне з порушених питань не залишилося поза увагою. Ефективним методом роботи є і, вважаю, дає позитивний результат для кожного населеного пункту особистий прийом громадян за місцем проживання керівництвом ради із залученням представників депутатського корпусу й виконавчого апарату. У 2012 році провів такий прийом у 9 місцевих радах, а з початку скликання – у 17. Мешканці населених пунктів в основному порушували питання, що стосуються соціального захисту й пенсійного забезпечення населення, працевлаштування, функціонування закладів охорони здоров’я, освіти й культури, земельних відносин, ремонту доріг, газифікації, електрифікації вулиць, ліквідації наслідків підтоплення населених пунктів, ремонту ліній електропередач та ін. За наслідками прийому працівники виконавчого апарату районної ради підготували й відправили листи в різні установи, надали письмові відповіді всім громадянам, які зверталися.
– На вирішення проблем територіальних громад значною мірою впливають підприємці-інвестори, орендарі земель. Які напрацювання в районі з цього питання?
– Районна рада постійно працює над розглядом питань щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, погодження лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійсненні побічних лісових користувань та ін.
Прийняття таких рішень слугує на користь територіальним громадам, сприяє створенню в районі сприятливого інвестиційного й підприємницького клімату. Адже сьогодні розробка родовищ гранітів, базальту, піску є однією з найбільш привабливих сфер діяльності для залучення інвесторів, у результаті розвивається промисловість і підприємництво, люди мають робочі місця, у бюджети різних рівнів сплачуються податки та збори. Внаслідок укладання й виконання угод про соціально-економічне співробітництво з суб’єктами господарювання територіальні громади можуть вирішувати низку соціальних питань. Затвердження відповідної нормативної грошової оцінки земельних ділянок також дає можливість суттєво збільшити надходження до місцевих бюджетів.
– Над якими ще проблемними питаннями працюєте?
– Однією із суттєвих проблем, яка вийшла за межі району, стали набіги на сільськогосподарські ділянки диких кабанів, що набрали масового характеру. Ці тварини не тільки завдають значних збитків городині, риють картопляні поля, знищують посіви вівса й кукурудзи, вони вже заходять у двори, чим лякають населення, особливо дітей. Депутати районної ради неодноразово порушували це питання на сесії, оскільки почастішали звернення населення про допомогу. Натомість чинним законодавством досі не врегульовано питання відшкодування збитків селянам, завданих мисливськими тваринами. Ситуація, що склалася, викликає небезпідставне занепокоєння в громадськості Сарненщини. Оскільки дикі тварини є власністю держави, вбачається правомірною і відповідальність держави за створення та функціонування системи відшкодування завданих ними збитків.
З огляду на це прийняли рішення районної ради «Про вжиття заходів, спрямованих на припинення набігів диких кабанів на приватні сільськогосподарські ділянки мешканців району», яким зокрема ініціювали підготовку звернення до Кабінету Міністрів України щодо розробки механізму надання компенсації на відшкодування збитків, спричинених дикими тваринами.
Також є багато нарікань громадян на завищені тарифи на газ для населення. Крім того, споживачі під час опалювального сезону стикаються з проблемою подання неякісного природного газу, що призводить до перебільшення норм його витрат за одними цінами та перерахунку оплати за збільшеними. Враховуючи цю проблему, з метою надійного забезпечення населення природним газом і послугами з опалення, посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення, виконавчий апарат підготував відповідне звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України щодо встановлення справедливої оплати за природний газ для населення та здійснення контролю за його якістю, яке буде розглянуто на найближчій сесії районної ради і, думаю, знайде підтримку в депутатів.
– Які ще позитивні напрацювання можете назвати?
– Значним досягненням для району, на мою думку, є газифікація сільських населених пунктів за сприяння народних депутатів України. Тільки цьогоріч побував на відкритті газопроводів у селах Чемерне, Одринки, Поляна. Підведено газопровід до села Кричильськ. У році, що минає, робилося все можливе для забезпечення надійного функціонування галузей освіти, охорони здоров’я та культури, зміцнення матеріально-технічної бази їх закладів.
Наразі в державі зроблені перші кроки щодо реформування медичної галузі. Сарненщина також не стоїть осторонь цих процесів. Торік усі заклади охорони здоров’я первинної ланки прийняли в спільну власність територіальних громад району та передали на баланс відділу охорони здоров’я. Напрацьовані й успішно функціонують механізми призначення керівників закладів медицини, передачі в оренду майна та порядок його списання. Майже на кожній сесії ради розглядаємо питання, що стосуються медичної галузі, затверджено й перебувають на постійному контролі 11 районних програм з питань охорони здоров’я.
Особлива увага приділяється питанню ефективного використання комунального майна, посиленню контролю за його збереженням. З цією метою розробили та подали на затвердження сесії районної ради Положення про порядок управління об’єктами спільної власності територіальних громад району. Цим положенням більш широко визначено повноваження суб’єктів. Рішенням районної ради від 30 травня 2012 року № 405 затверджено Положення про порядок передачі в оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад району, та порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди. Це положення регулює організаційні та майнові відносини між орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем щодо господарського використання майна.
Відрадно й те, що за період з січня по листопад 2012 року до районного бюджету надійшло 117 595 грн. орендної плати за майно комунальної власності, в той же час аналогічна сума коштів залишилась в орендодавців, яку вони використають на утримання майна, виготовлення правовстановлюючих документів.
– Яку галузь чи галузі в районі вбачаєте пріоритетними?
– Навіть не беруся визначати пріоритетну, для мене всі сфери є пріоритетними й першочерговими, адже вони стосуються жителів району, про яких покликані дбати: газ, тепло, світло, дитячі садки, школи, медичні установи, заклади культури, спортивні майданчики…
– А що з бюджетом?
– На жаль, за 9 місяців поточного року районний бюджет виконано на 97 відсотків, найбільше не забезпечено виконання плану по податку на доходи фізичних осіб. Одним із чинників такого стану є те, що підприємства залізничної галузі, які «традиційно» сплачували податки до місцевого бюджету, віднедавна це роблять за місцем своєї реєстрації – у Рівному, Здолбунові, Ковелі, Тернополі, Львові… Така ж ситуація з окремими банківськими установами, автозаправними станціями, зв’язківцями… Але варто сказати, що впродовж 9 місяців кошти, що надходили до районного бюджету, першочергово направляли на фінансування захищених статей видатків, і за станом на 1.10.2012 року кредиторської заборгованості по заробітній платі працівникам бюджетних установ немає.
Ще один позитив: у районному бюджеті на поточний рік були передбачені кошти в сумі 253 234 грн. на поточний ремонт приміщень шкіл сіл Тріскині, Цепцевичі, Костянтинівка й на капітальний ремонт даху Тинненської дільничної лікарні в рамках співфінансування ІІ фази проекту міжнародної технічної допомоги ПРООН і ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».
– Які головні орієнтири на майбутнє?
– Планів багато, але можливості, на жаль, невеликі. Усе залежить від фінансування. Усі добре усвідомлюємо, що реальне самоуправління ґрунтується не на гарних словах і обіцянках, а на міцному економічному та правовому фундаменті. Досягнення збалансованості між фінансовими можливостями територіальних громад і реальними потребами – це завдання на сьогодні й на перспективу. Саме тому пошук альтернативних джерел фінансування, залучення інвестицій є одними з важливих завдань для органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, вирішення яких не лише допоможе в розв’язанні соціальних питань, але й сприятиме підвищенню конкурентоспроможності громад і району.
Назву головні орієнтири на наступний рік. Це в першу чергу, добудова Тинненської школи, відкриття дитячих дошкільних закладів у селах Костянтинівка, Ремчиці, забезпечення належного теплового режиму в закладах освіти й охорони здоров’я, подальше зміцнення їх матеріально-технічної бази. Є також намір збудувати в Сарнах сучасний спортивний комплекс на тисячу місць. Це далеко не повний перелік тих ключових питань, які потребують першочергового вирішення. Але переконаний, спільними зусиллями все, що намітили, виконаємо.
– І традиційно, Ваші побажання та привітання з нагоди свята.
– Напередодні Дня місцевого самоврядування, яке є святом народовладдя, а тому стосується кожного мешканця району, хочу подякувати депутатам районної ради, які за цей період розглянули сотні питань і прийняли виважені рішення, плідно працювали в постійних комісіях, депутатських фракціях. Слова вдячності адресую людям, які раніше працювали в радах, немало корисного зробили для громад, віддаючи роботі свої знання та вміння. А ще – виконавчому апарату районної ради за злагоджену й ефективну роботу. Але найбільше хотів би подякувати громаді району, яка з розумінням ставиться до проблем, підтримує всі добрі починання, допомагає в роботі владним структурам, зосереджує увагу на актуальних питаннях місцевих громад.
Сердечно бажаю всім міцного здоров’я, щастя, наснаги, добра, радості, порозуміння й злагоди, мудрості в прийнятті відповідальних рішень, віри в щасливе майбутнє незалежної України.
Інтерв’ю підготувала
Наталія МАЛЕЙЧИК.