Ексклюзив від Тетяни Жук

Сьогодні в'язання спицями дозволяє розкрити свою індивідуальність, відійти від традиційних поглядів на моду як у костюмі, так і в домашньому інтер'єрі. А вироби - найстабільніші й можуть довго прикрашати гардероб. Вони задовольнять примхи найвибагливіших модниць.

Адже пуловер, який носила ваша мама, за фасоном і структурою візерунка може бути й тепер досить актуальним. Тому навіть старі журнали доречно використовувати для своєї творчості.
Заступник директора з виховної роботи Немовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Тетяна ЖУК, незважаючи на вчительську зайнятість, досить швидко виконає класичні речі: кофту, сукні, костюм, джемпер, светр, пуловер, шапочки… В'язання на спицях міцно захопило позиції навіть в її домашньому інтер'єрі.
У виставковому залі Сарненського історико–етнографічного музею під час проведення районної мистецької акції «Мистецтво одного села» шановані гості побачили лише маленьку частинку власної колекції в’язаних виробів, представлених майстринею. Плести вона почала ще навчаючись у школі. Тоді важко було придбати нитки, та й самі візерунки Тетяна переписувала від руки. Але труднощі ніколи не зупиняли дівчину, й від спиць перейшла до плетіння гачком. Одночасно навчалася. Спочатку в Пінську, в сусідній Білорусі, в м'ясо–молочному технікумі. Згодом закінчила факультет російської мови й літератури в Рівненському державному гуманітарному університеті. Мабуть, не могло бути інакше в родині, де всі були педагогами. До слова, на 4 курсі РДГУ навчається й одночасно працює старший син Вадим. Обрав для себе економічну кібернетику. Хлопець досить серйозно ставиться до життя, спорту й людей, які його оточують. У минулому році в обласних змаганнях із кікбоксингу юнак зайняв 3 місце. Вже другий рік поспіль у день Водохреща купається. Не відстає від нього тут і молодший, дев’ятикласник Едуард. Хоча характери в братів зовсім несхожі. Менший змалку цікавиться автомобілями, мотоциклами. Вміє не тільки ремонтувати їх, а й з декількох старих зібрати нову цікаву модель зі зміненим зовнішнім виглядом. Одно слово, кожен найкращий у своїй справі, якою захоплюється, як мама.
В’язання для Тетяни Сергіївни – величезне задоволення, без якого вона не уявляє свого життя. Про неї друзі й колеги кажуть, що народилась із в’язальним гачком у руці. Бо з’являються вироби швидше, ніж про них можна подумати. Здається, Тетяна Сергіївна їх плете, готуючи їжу чи наводячи порядок у господі. І ніщо не заважає її захопленню. Вона ніколи не намагалась порахувати свої витвори мистецтва. Саме так, я не обмовилась. Бо коли в магазинах важко було знайти бодай кольорові колготки для малечі (чомусь усі випускали коричневі), на дитячих светриках її синочків привертали погляд красені-лебеді чи веселі хмаринки. Переконана, вироби для дітей, виконані власноруч, оригінальні й у сьогоднішньому світі масового промислового виробництва одягу для малюків. А іграшки стають їх справжніми друзями, адже вони випромінюють тепло маминих рук.
Тепер молода жінка достеменно знає, що форма деталей у в'язанні на спицях досягається збільшенням і зменшенням петель, їх щільністю, й це можна зробити, змінюючи діаметр спиць і товщину пряжі відповідно до викрійки або розрахунку. Тоді, коли строго дотримувала розписаних у журналах інструкцій, доводилось іноді переробляти вироби по декілька разів. Бо речі виходили то надто широкі, то дуже вузькі. Зрозуміла — найкраще довіряти власній інтуїції та в'язати так, як відчуваєш. Відтоді кожна річ якраз ідеального розміру. А от найцікавішою роботою для неї є складне в’язання мотивами.
Чесно кажучи, улюблене заняття є також одним із ефективних методів боротьби зі стресом, розповідає Тетяна. Воно розслабляє й допомагає відійти від звичних земних турбот, заспокоює душу. Якщо щось не ладиться чи засмучена, в процесі в'язання забуваєш про всі проблеми. До того ж, це ще й гарний спосіб розвивати терпіння та увагу.
Незважаючи на те, що тепер є достатньо необхідної літератури, час від часу схеми для плетених виробів придумує сама. Моделі вимислює непрості. Й чим складніші, тим цікавіше над ними працювати. Це як у педагогів підвищення професійної майстерності. Тож кожну вільну хвилину присвячує створенню оригінального й ексклюзивного одягу. Буває, випадає багато святкових днів підряд. Тоді руки, що звикли працювати навіть під час перегляду телефільму, сумують за спицями. Петля за петлею, година за годиною… Ніби життя й уміння неподільні. Фільми, які вона дивиться під час плетення, позначаються на її роботі, а та, у свою чергу, диктує, яке кіно вибирати.
Для кожного з нас батьки — найбільший авторитет і приклад для наслідування. Таким взірцем стали вони й для Тетяни Жук. І вміє жінка не лише в'язати, а й керувати транспортом, господарювати в господі й на городі, й корову подоїть, і за квітами навколо оселі догляне. Діти кажуть, усе, зроблене мамою, має особливу силу та красу, бо виконане з любов'ю.
Майстриня продовжує вдосконалювати своє мистецтво, розвиває, збагачує його новими мотивами, композиційними прийомами, сучасними матеріалами. До слова, для виготовлення в’язаних виробів потрібні знання крою та шиття по трикотажу, які в неї є. Ручне в'язання вигідно різниться від інших видів рукоділля. Скажімо, практичний матеріал, пряжу використовують не один раз і без виняткових втрат, ділиться досвідом Тетяна Жук. Юним школяркам радить із дитинства освоїти техніку в’язання спицями та гачком, що в майбутньому завжди допоможе створити затишок у своїй домівці. За допомогою крючка виплести мережива, покривала, одяг, іграшки, прикраси тощо. А зручні, практичні в'язані вироби зроблять кожну жінку елегантною та неповторною.
Марія КУЗЬМИЧ.