Back to top

«Мрія, втілена в мистецтво» –

Автор фото Василь Сосюк.

під таким девізом працюватиме об’єднання «Самоцвіти Сарненщини»

Погодьтесь, що не кожен із нас може робити те, що й інші. Хтось випікає смачніші паляниці, у когось вірші складаються наче самі собою, а комусь не вистачає фантазії, щоб узагалі хоч щось зліпити: на столі, в голові чи деінде. Часом люди нарікають на власну бездарність, але один відомий португальський письменник сказав, що в кожної людини є дар і життя дано для того, аби його в собі відшукати.
Деяким жителям Сарненщини вже вдалося віднайти свій талант, і тепер у них є достатньо часу, щоб його розвивати. Цьому сприятиме й любительське об’єднання районного Будинку культури «Самоцвіти Сарненщини». Ідея створення такого клубу за інтересами в начальника відділу культури й туризму райдержадміністрації Наталії Чорної та директора районного БК Любові Царук назріла після проведення районної акції «Мистецтво одного села», де були представлені вироби запрошених у лави «самоцвітів». Тож на Тетянин день, 25 січня, відбулося їх перше засідання. Любов Олексіївна представила всіх, хто завітав на зібрання, а згодом до присутніх звернулася Наталія Чорна: «Колоритність, доброту й чинність усього набутого поліщуками закладено в гордості їхнього краю – талановитих майстрах. Деяким умінням можна навчитися, але те, що роблять наші рукодільниці, дано ще з народження самим Господом». Наталія Володимирівна згадала у своєму виступі дуже стимулюючі слова російської балерини, яка сказала, що їй Бог дав талант, отже гріх його не використовувати.
Темою першої зустрічі «Самоцвітів Сарненщини» стали традиційні різдвяно-новорічні атрибути. Про них докладно розповіла завідуюча Сарненським історико-етнографічним музеєм Раїса Тишкевич. А далі три майстрині показали присутнім майстер-класи.
Спочатку секретами створення своїх виробів із соломи поділилася майстер виробничого навчання ВПУ-22 Тетяна Галах, до речі, персональну виставку якої планують відкрити в музеї міста Сарни в лютому. Вона повідала не лише про особливості плетіння дідухів і павуків, а й детально розповіла про ці національні надбання, які, незважаючи на тисячоліття існування християнства на території держави, залишилися від часів язичництва й досі слугують оберегами українських осель.
Після майстер-класу Тетяни Галах до роботи приступила Галина Комар, яка володіє мистецтвом декупажу. Жінка працює в районному Будинку дітей і молоді й веде гуртки «Оберіг» і «Шкіряна фантазія». Галина Іванівна чесно зізналася, що це вміння пізнала завдяки всесвітній павутині.
І останньою своїм умінням витинати поділилася Іванна Дьякова. А все почалося ще коли зовсім малою вона вперше вирізала сніжинку. Сьогодні Іванна Юріївна вчителює у ЗОШ № 2 міста Сарни й навчає цьому мистецтву своїх юних вихованців.
На завершення засідання з новорічно-різдвяними святами майстрів привітав дитячий фольклорно-етнографічний колектив музичної школи міста Сарни «Веретенце» (керівник Любов Сорока). Варто згадати й про символічний девіз об’єднання: «Мрія, втілена в мистецтво». Адже коли митці створюють свої шедеври, то переносять у них власні емоції, думки та мрії. Витвори – це відображення їхнього світогляду. Найпечальніше, коли про них ніхто не знає й вони лишаються наодинці зі своїм талантом. Майстри ж бо є справжніми діамантами української культури. Саме їх творчість ідентифікує наш народ з-поміж інших. Тож таким коштовним самоцвітам тепер сприятиме новостворене любительське об’єднання.
Антоніна КОРЕНЬ.

Схожі матеріали

Про талановиту рукодільницю Галину Камардіну, дізнались з листа, якого написала в редакцію її сусідка Яна Шпак. «Поруч зі мною живе бабуся, яка...
Чотири роки поспіль займається в гуртку «Бісероплетіння» Будинку дітей і молоді м. Сарни Тамара Добродій. Наполегливість і трудолюбивість дівчини...
Кажуть, життя пройшло недаремно, якщо ти збудував дім, виростив сина, посадив дерево. У 72-річного жителя села Мар'янівка Адама Шкодич такий план...
Полісся завжди славилося своїми умільцями, які працювали з деревом: теслярами, столярами, стельмахами, бондарями. На жаль, зараз залишилося дуже мало...
Це вбрання – прообраз багряниці Ісуса Христа, символізує, що душа ієрея має бути правдивою. Тому такий убір має кожний священик, здебільшого вони...