«Зустріч з українським романсом»

Днями в навчальний заклад місцевої ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів на цікавий і корисний захід «Зустріч з українським романсом» гостинно запросили його поціновувачів.

Адже серед багатьох жанрів і форм української народної творчості пісня-романс посідає одне з найважливіших місць, а його характерні риси - це перевага особистих інтимних мотивів, психологічно-заглиблене, деталізоване відображення почуттів і настроїв.
У дверях затишного й відповідно прикрашеного кабінету всіх зустрічала господиня й ведуча дійства Ольга Старовецька, яка розпочала його народною приказкою: «Гість у хату – радість у хату». Хоч на дворі зима, але організаторам дуже хотілося подарувати всім весну. Отож вирішили саме в день святого Валентина день любові поєднати з чудовим музичним жанром, що напряму пов’язаний із цим почуттям, – романсом. Далі прозвучав символічний вірш про кохання у виконанні Ольги Володимирівни.
На зустріч прийшли чимало гостей, аби відпочити під милозвучний ритм романсу, а ще, звичайно ж, піднести музичні дарунки у власному виконанні. Першому надали слово сивочолому й статному чоловікові, неперевершеному виконавцеві згаданого жанру, талановитому співакові, почесному громадянинові міста, чудовому декламатору, а до всього, ще й випускнику й гордості школи Едуардові Кардашу. Після ліричного вступу відомий пісняр виконав а капела романси «Чорнії брови, карії очі», «Ой, ти дівчино, з горіха зерня», «Ніч така місячна, зоряна, ясная». Наступними перед глядачами прочитали наповнені мудрістю поетичні рядки Галина Приступа та Василь Новак. А з неповторною та широкою історією романсу познайомили дівчатка-випускниці школи. Хоч цей термін іспанського походження, але нині він широко розповсюджений і в селах, і в містах, серед усіх верств суспільства. Загалом же його виконують частіше на дозвіллі, на вечорах, де збираються любителі співу, адже в цілому це більш вибагливий і витончений вид мистецтва.
Познайомилися з чарівними гостями, справжніми професіоналами, геніальними бандуристками, лауреатами обласних і міжнародних конкурсів, залюблених у романс і українську инлодію, яку повсякчас дарують людям, Ірину й Віту Орловських, які залюбки заспівали «Ой у полі криниченька». Не передати словами надзвичайного й справді талановитого виконання. Присутні слухали дівчат, затамувавши подих. Потім почули жартівливої «Полюбила мірошника».
Незабутньо продекламувала твір про тяжку дівочу та жіночу долю читець-декламатор Катерина Симончук, а її доповнили співочим твором «Чи винна голубка» музкерівник Оксана Павлюк і гурт випускниць, без яких у навчальному закладі не відбувається жодне свято.
Відомо, що важливу роль у піснях-романсах відіграє інструментальний супровід, розвиваючи мелодійний його образ, доповнюючи зміст, часом розкриває такі відтінки, які не завжди вдається передати співом. Першим послухали гітариста Богдана Зубчинського, учасника багатьох обласних конкурсів, та ще успішного учня. Він виконав одну з мелодій п’єси «Наталка Полтавка». Згодом дійшла черга жартівливим ноткам музичної інсценівки «Ой під вишнею» Алли Тихомирової та Костянтина Опалька, які викликали в усіх неприхований сміх. Мали можливість послухати ще декілька музичних творів у виконанні Катерини Морозюк, Катерини Симончук.
Серед запрошених гостей була колишня учениця, нині талановитий учитель музичної школи, Юлія Гриневич, яка подарувала пісню «Все минуло». А змінив її Євгеній Морозюк із піснею «Не спи, моя рідна земля», який завітав з командою представників від музичної школи Юлією Пономаренко та Катериною Симончук, проспівавши «Шкільний вальс» і «Как хорошо, что все мы здесь сегодня собрались». Після чого Євген привітав Ольгу Старовецьку пишним букетом квітів, водночас подякувавши за свято, побажавши побільше проводити таких заходів. А вона висловила вдячність педагогам, які долучились до організації зустрічі: Ользі Кушмирук, Оксані Морозюк, Риті Клеваці, Оксані Павлюк, Олені Іщенко, за підтримку - дирекції закладу. Варто зауважити, що всі музичні номери глядачі обдаровували бурхливими оплесками, а насамкінець не хотіли залишати навчальний заклад, а прагнули слухати романси ще і ще.
Наостанок Ольга Володимирівна підсумувала, що, завдяки цій зустрічі, доторкнулися до краси людських почуттів, які спонукають нас до гарних вчинків, бути добрішими, дарувати побільше любові коханим, рідним і друзям, просто посміхатися знайомим і перехожим. Тож на підтвердження цих слів подякувала гостям за їх активну участь і вручила пам’ятні подарунки на згадку з надією, що ця зустріч не остання.
Вікторія КОЛЯДИЧ.