Back to top

Історія буває різною

У рамках офіційного відкриття громадської організації «Польсько-української дружби» в центральній районній бібліотеці відбулася презентація книги польського поета, письменника, члена Спілки письменників Польщі і просто мандрівника Войцеха Пестки «До побачення в пеклі».

Переклад книги на українську мову здійснив історик, професор Львівського католицького університету Андрій Павлишин. За велінням долі, Кшиштоф Савицький (нині в.о. консула Речі посполитої Польщі в Консульстві м. Луцьк) познайомив автора з перекладачем, і в результаті вийшла унікальна за історичними подіями книга, видана українською мовою Львівським видавництвом «Астролябія» у 2012 р.
Одна з перших презентацій проходила в м. Бучач. Великою проблемою стала назва книги на афіші, тому її не писали. Лише по закінченні презентації місцевий священик зауважив: «Думаючи про ті події та аналізуючи людські вчинки, напевно, важко буде потрапити до раю з гріхами цього світу…».
2009 року автор мандрував містами Польщі, Білорусі, України та Латвії. Зустрічав багато людей на своєму шляху. Вразило його те, що більшість із них об’єднувала одна сумна подія. Ось звідки й назва. Книга – це збірка болісних репортажів-спогадів людей, які пройшли військове пекло та сталінські концтабори.
Твір надрукували у 2009 році в Польщі, він викликав багато суперечливих відгуків. Хтось засуджував автора за жорстокість, дехто вважав героєм за відвертість. А ще минулий режим забороняв учасникам подій говорити про пережите.
Сидячи в затишному залі бібліотеки, відповідаючи на численні запитання, Войцех Пестка сказав: «Моя книга не народилась проти когось. Вона, можливо, не проста політично, та правдива щодо людського життя. Я не хотів когось принизити й засудити. Саме тому читачеві надаю право виступити суддею й захисником… Важко було писати. Деякі репортажі народились тільки після смерті їх авторів. Я помістив у книзі історії людей як попередження і певний приклад для майбутнього покоління».
Підсумовуючи, хочу запросити вас, шановні читачі, й оцінити написане, прочитавши книгу Войцеха Пестки «До побачення в пеклі».
Ірина КУЛЕША

Схожі матеріали

Cімдесятирічні близнючки Галина КОСТЕЦЬКА та Єлизавета Кузьмич з Любикович цьогорічної Трійці пройшлися селом, співаючи тільки народні пісні. Вони...
Крізь білі жалюзі районної лікарні пробивались сліпучі промені сонця. Усі підвели погляди до вікна, де хмарки наввипередки, ніби граючись, бігли одна...
Старенька самотня бабуся втомлено сидить на пошарпаній часом лавці. Позаду неї - великий, сплетений з лози, тин. Ще на початку життя Марії ГОМУЛКО...
Батько та троє братів Валентини Кались із Клесова воювали на фронтах Другої світової війни. І сама вона, тоді школярка, декілька місяців працювала в...
які стали рідними, та ще двоє своїх виростила Дарія Філончук із с. Тріскині Післязавтра цій жінці виповнюється 80 років. Доля була щедрою на...