Опубліковано СН
Ольга ШЕПЕТКО за фахом учитель початкових класів і психолог. Працює вихователем ДНЗ № 6 «Малятко», що в селі Пугач.
Цю молоду жінку знають і дорослі, й малі. Шанувальники її таланту мешкають не лише на території Клесівської селищної ради, а й за її межами. Наприкінці липня під час огляду культурно-дозвіллєвого комплексу Клесівської селищної ради присутні не могли відвести погляди від чудового соняшника з паперу, серединку якого прикрасили кавові зерна. Заслуговує на увагу й корзина для білизни. А якби побачили вазу для квітів, то подумали б, що її виготовили на Закарпатті з лози.
Усе, що потрапляє до її рук, перетворюється в справжній витвір мистецтва. У кожну роботу вона вкладає душу. Окрім того, малює, плете гачком, створює вироби з паперу й бурштину, а з пластикових пляшок з’являються на світ кольорові метелики.
Усі ми захоплюємося плетеними виробами. І не дивно, вони є дуже гарними, а головне – корисними. Найпоширенішим витвором із лози з давнини залишаються корзини. На жаль, сьогодні мистецтво плетіння з природних матеріалів занепадає. Раніше навіть у заможних домівках існувала мода на такі меблі. А простий народ узагалі не обходився в господарстві без кошиків, скриньок, колисок, посуду тощо.
Ремесло, що народилося ще в сивій давнині, завжди пов’язували з дивом, тоді як дії, що передбачали перетворення матеріалу, набували символічного змісту, відбувалися в процесі ритуалу. Набагато пізніше в селянських родинах прийоми традиційного ремесла передавалися з рук у руки, від старих до дітей під час безпосереднього показу.
Сьогодні, в умовах цивілізації, така спадковість часто переривається. Тож зберегти традицію, відновити відсутнє кільце в ланцюгу наступності ремісничого та художнього досвіду намагається Ольга Шепетко. І по батьківській, і по материнській лінії є в кого його перейняти, розповідає про майстриню завідувачка публічно-шкільної бібліотеки села Пугач Ва¬лентина Карплюк. А в книгозбірні, з якою Ольга Павлівна співпрацює, постійно діє виставка робіт умілиці, проходять її майстер-класи. Так, скажімо, напередодні новорічно-різдвяних свят діти виготовляють іграшки на ялинку, а готуючись до Пасхи, – великодні писанки й ін. Учасники лялькового гуртка власноруч виготовили корзинки, в яких святили пасочки. А випускники Клесівської ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцею на останній дзвоник отримали від майстрині 60 оригінальних маленьких дзвоників.
Щойно розпочнеться тут навчання в новому навчальному році, діти одразу запишуться в гуртки за інтересами, серед яких буде й плетіння з паперу. Чому Ольга Шепетко обрала саме папір? Тому, що в природі, каже, він розкладається від 2 до 10 років, а старі газети та журнали є в кожній оселі. (До речі, вони забирають у людей життєвий простір). А ще тому, що в усьому світі існує проблема сміттєзвалищ, і папір там займає не останнє місце.
Україна стоїть на першому місті в Європі по забрудненню відходами, й сміття вже нікуди діти, з року в рік воно збільшується ще на 1 мільярд тонн, розмірковує про екологію та її наслідки пані Ольга. Це дуже прикро. Переконана, що вдосконалення душі відбувається через ставлення людини до природи, тому екологічна криза – це також дефіцит культури. До того ж, без знайомства молодого покоління з національними видами художньої діяльності не відбудеться гармонійного розвитку школярів. Як керівник гуртка, упевнена, що папір певною мірою сприятиме збереженню довкілля.
«Лозинки», створені з паперу, мають властивості як справжнього верболозу, так і природної соломи. Щоб розпочати роботу над виробом, кожен вихованець гуртка сам їх готує для себе. Дитина обирає комфортний, притаманний саме їй ритм роботи, а педагог має можливість забезпечувати індивідуальний підхід у навчанні. Головне, акцентує увагу, що ані просту, ані складну річ не можна зробити без любові до своєї справи, будівничого підходу до неї. Креативність починається з бажання щось виготовити власними руками. Творчість – це вихід із повсякденної течії життя, підйом на сходинку вище, відкриття в собі нових можливостей. Той, хто стає на цей шлях, поступово наближається до вершин мистецтва. Можливо, не всім судилося досягнути його висот, та сам процес возвеличує і вдосконалює кожну людину.
Вихованці знайомляться з низкою вправ: від простих до складних. Основне правило - не можна забігати вперед, не виконавши одну з них. Окрім естетичного аспекту, мистецтво плетіння є надзвичайно корисним для школярів: розвиває дрібну моторику рук, привчає до охайності й пильності, знайомить із конструюванням. Творча діяльність дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, дисциплінує, сприяє підвищенню самооцінки, здатності усвідомлювати свої відчуття й почуття, розвиває дизайнерське мислення. І все це робить простий папір.
Талант від Бога й терпіння
Характерною рисою сучасного дизайну є повернення до ручної техніки. На сьогодні неможливо не враховувати й екологічний фактор. Кажемо: любов до рідного краю починається з дитинства. Вона надовго зберігається в душі людини, якщо її правильно виховали й ознайомили з традиційними видами народної художньої творчості, хай навіть з використанням нових, сучасних матеріалів.
Плетіння з трубочок - заняття досить старе, але сьогодні це віяння торкнулося багатьох людей – і молодих, і у віці. Хобі, погодьтеся, досить незвичайне, але вкрай захоплююче й корисне для дому. Для прикладу, з газетних трубочок (хто б міг подумати?!) можна змайструвати кошика, меблі, одно слово, все, що спаде на думку. Сам принцип плетива дуже схожий на метод плетення з лози.
Вихідним матеріалом є трубочки, згорнуті з паперу. Потім їх треба пофарбувати спеціальними акриловими фарбами, від чого вони міцнішають. Чим масштабніша (в прямому сенсі цього слова) композиція, тим більше необхідно їх заготовити. Вони - основа всієї конструкції, тому, ділиться професійним секретом Ольга Шепетко, треба докласти зусиль, щоб були щільними й не розвалювалися. Хоча, на перший погляд, техніка плетіння проста й не вимагає великого досвіду.
На жаль, сільське життя і постійна фізична праця не кожному дають можливість багато часу проводити за улюбленими заняттями. Проте настає хвилина, коли можна відволіктися від буденних турбот і дочекатися своєї музи. У жінки руки самі тягнуться до паперу, бісеру чи пластиліну — навіщо гаяти час? До мистецтва долучаються й донечки з чоловіком Андрієм. Іринка закінчила другий клас місцевої початкової школи, Танюша відвідує дитячий садочок.
Змінюються часи, історія, погляди на життя і мистецтво. І от уже відвідувачі бібліотеки села Пугач милуються паперовими корзинками в патріотичних національних кольорах, виготовленими руками Ольги Шепетко. Вони прикрашають її персональну виставку.
А пам’ятаєте паперові кораблики з дитинства, які навіть можна було запустити в плавання по весняних струмочках? Вони й досі залишаються найпростішим і найулюбленішим виробом для дітей будь-якого віку. Тож якщо також хочете долучитися до мистецтва плетіння з паперу, можете почати з них.
Марія КУЗЬМИЧ.