Опубліковано Зоя Тимцунік
Автор фото Василь Сосюк.
милуються виробами Анджея Вінярського поціновувачі його творчості
У будь-якій сфері людської діяльності завжди будуть ті, хто виконуватиме свої обов’язки не лише сумлінно, а й натхненно, і ті, що через силу відбуватимуть повинність. Мабуть, тому в поезії трапляються ремісники, а в шевській справі – поети. До славної когорти поетів, які «розтікаються мислію по древу», а замість пера використовують різець, належить і Анджей ВІНЯРСЬКИЙ – поляк за походженням, українець за місцем проживання та поліщук за духом.
Презентація виставки виробів народного майстра різьби по дереву відбулася в Сарненському історико-етнографічному музеї минулої п’ятниці й викликала непідробний інтерес у дорослого населення міста та школярів. Працівники музею вдало розмістили експозицію на шматках домотканого полотна, що ще більше підкреслило самобутність і неповторну родзинку виробів. Коли бачили дерев’яний ківш, держак якого прикрашає голова древлянського Стрибога, спадає на думку купець Мізгір, закоханий у Снігуроньку. Певно, він пив воду з аналогічного виробу. Адже наші предки: древляни та дуліби – глибоко шанували дерево. Як згодом і поліщуки, які зводили з нього хати, господарські будівлі, робили ліжка, колиски, мисники, вози, човни, посуд.
Вироби пана Анджея свідчать про знання язичницьких, а також легенд і міфів світової літератури: чаші, вази, ковші, прикрашені русалками, фавнами, дріадами. Що й не дивно, адже майстер багато подорожував по світу і, як із сумом констатує, за кордоном постійно затребуваний, чого не скажеш про Україну. Там його послугами користуються монастирі, приватні фірми тощо.
…Спадковість поколінь – саме це, на мою думку, і стало джерелом натхнення для талановитого різьбяра, адже рід Вінярських з діда-прадіда займався виготовленням виробів із дерева: хто ложок, а хто й скрипок. А справжнім детонатором вибуху творчості став переїзд родини в Переброди Дубровицького району, благодатний край, багатий лісами. Майбутній митець полюбляв побродити галявинами, вишуковуючи в лісових нетрях оригінальні пеньки, гілки, капи (деревні нарости), прикидаючи в думці, на яких істот вони схожі.
Виставку вдало доповнили ескізи майстра, виступ завідуючої музеєм Раїси Тишкевич, яка багато розповіла про життєвий і творчий шлях художника і якій вдячні відвідувачі дякували за організацію видовищного дійства. Місцеві різьбярі: Василь Познік, Василь Мисанець, Едуард Андрикевич – теж поділилися враженнями від виставки колеги. А директор професійно-технічного ліцею Микола Морозюк всерйоз задумався над впровадженням уроків різьбярства в навчальну програму.