Картини з…тополиного пуху

Виставка унікальних робіт – картин з тополиного пуху березнівської художниці Ольги Осійчук відкрилась в історико-етнографічному музеї на свято Покрови. За словами автора, за 28 років творчості їй невідомо, чи хто ще в Україні так малює. Ні колег, ні попередників у неї немає.

52 роботи, виставлені самобутнім митцем у Сарнах, представляють значну частину творчого доробку. Чимало є й за кордоном. Вона побувала зі своїми експозиціями в США, Великобританії, Німеччині. І ось упродовж місяця жителі нашого району мають змогу ознайомитися з оригінальними художніми виробами. На урочистому відкритті виставки про життєвий і творчий шлях Ольги Григорівни коротко розповіла директор музею Раїса Тишкевич. Родом майстриня з села Мокре Дубенського району. Освіту здобула в культосвітньому училищі та Рівненському педагогічному інституті. Чверть століття трудилась інспектором Березнівського райвідділу освіти, нині викладає в Західноукраїнському коледжі «Полісся», веде гурток юних художників.
Як сказала Ольга Осійчук, назви та сюжети для картин обирає з поетичних творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, інших класиків української літератури, а також березнівських літераторів Павла Рачка, Бориса Боровця, Надії Ярмолюк. А ще – з побуту й пісенної спадщини рідного села, своєї родини, добрих господарів, в яких колись були славні коні. Так-от, їх зображення в контексті поезії є одним з улюблених сюжетів художниці.
- Згадую слова Леонардо да Вінчі: «Коли я бачу чудовий живопис, то чую поезію, а коли чую поезію, то бачу живопис», - каже художниця. - Це, а ще батьківська хата й усе з нею пов’язане, є лейтмотивом моєї творчості. Коли дивитиметесь картини, то знайте – це обійстя і ваших батьків. Я хочу, щоб з них на вас глянули очі рідних людей.
Ольга Осійчук презентувала вже другий альбом своїх робіт, в якому, крім ілюстрацій, є переліки 14 виставок в Україні й за кордоном. Як вона творить? Чистим пухом абсолютно сухими руками на оксамитовому папері викладає зображення з найтоншими відтінками задуманого сюжету. Дефіцитним нині є якраз отой папір, який виробляють тільки в далекому Татарстані. Тому роботи невеликі за площею, але сповнені особливої експресії та духовного змісту. Відкриває виставку цикл творів із зображенням храмів. Наприклад, на одному з них – церква в с. Губків, у роки Другої світової війни її спалили фашисти разом зі священиком і відбудували заново в наші дні. У Великобританії глядачам дуже сподобались дві таких роботи, які там і залишились. Щоб додати кольорів, авторка використовує суху акварель. Далі – розмаїття поетичних сюжетів «Світає, край неба палає…», «Мати йде, прошу встати», «Ой чий то кінь стоїть?..», «Повибігали мальви до воріт…», «Весняний акорд» і багато інших. Біля кожної варто зупинитись, задуматись, побачити й відчути зміст, втілений талановитою майстринею.
На запитання начальника відділу культури й туризму РДА Віктора Торчика, як почала шлях у мистецтво, Ольга Осійчук відповіла:
- Мене ніхто не вчив. Як народжується вірш чи українська жінка пече хліб й у неї виникає якась ідея зробити його кращим, так і в мене - бажання зверху спонукало 28 літ тому взятись за цю нелегку, але приємну творчість. Щаслива поділитись враженнями від своїх картин, показати їх людям. Коли ж виставка закінчується, то відчуваю сум розставання з глядачами, яким сподобались роботи.
Прийдіть і ви подивитись її унікальні твори мистецтва.