Опубліковано СН
85-річна Ганна Круглик зі Стрільська не розлучається з гармошкою і донині
Поліський край. Живуть і працюють тут працелюбні люди, які бережуть у своїй пам’яті неоціненну скарбничку пісень, танців, обрядодійств, примовлянь, оповідей, старанно примножуючи й передаючи молодому поколінню мудрість народну. Серед таких самобутніх талановитих людей Ганна Круглик, яка проживає в мальовничому селі Стрільськ. З дитинства маленькій дівчинці подобалась щира поліська пісня у виконанні сільських дівчат і завзяті награвання на вечорницях краков’яка та коробочки двох двою-рідних братів. І оце гармошкове звучання так запало в її душу, що дала слово обов’язково навчитися грати на цьому інструменті.
Сім’я Кругликів була багатодітною, крім Ганнусі в ній підростало семеро діточок. Батько працював на залізниці, мати - у місцевому колгоспі. Грошей вистачало, аби прожити. Все ж, зважили на незбориме бажання доньки й вирішили, хоч би що там було, купити їй цей диво-інструмент. Уся родина прагнула здійснити мрію дівчини: ростили льон, продавали паклю, старались, хто як міг. І ось за виручені кошти придбали для маленької мрійниці гармошку «Україна». Радості в неї не було меж! «Пожену, - згадує Ганна Андріївна, - бувало, гуси на луг - і гармошка зі мною. Присяду на пеньочку й усе підбираю, переймаю пісні, які дівчата співають, мелодії, що брати на вечорницях грають».
З роками заохотила в поміч і подругу Єву Борсук, що підігравала на бубні. «Ох, і на скількох весіллях відіграли!» - пригадують бабусі. Запальні мелодії припали до вподоби односельцям, тож частенько запрошували місцевих музик на весільні гуляння, щоби весело полечку станцювати, коровай розділити. Час ішов, змінювалась мода. На весіллях грала вже сучасна музика, але односельці ніколи не забували жіночок, бо були вони неповторні у своєму самобутньому виконанні.
Гордиться таким захопленням бабусі родина, тішаться двоє внучат мелодіями польки-коровайниці, гопака, сербіяночки, вальсу й ін.
- Хоча й роботи вдома, як ото в селі, завжди вистачає, - каже Ганна Круглик, - бо все до ладу хочеться щоб було, завжди знаходжу щоденну хвилиночку для своєї улюбленої гармошки, незрадливої супутниці життя, адже з мелодією і справа швидше робиться, і день веселіше проходить.
85 весну розділила Ганна Круглик, та з гармошкою не розлучається й до сьогодні, залюбки супроводжує веселі пісні народного аматорського ансамблю народної пісні «Калина» сільського Будинку культури, завжди приймає запрошення на святкування, що відбуваються в Стрільську. А на День Незалежності баба Ганна вітала народними мелодіями гостей і жителів міста Сарни на районному огляді-конкурсі сільських, селищних культурно-дозвіллєвих комплексів «Моє Полісся - то хліб і пісня!».
Народні обряди та звичаї – це золота нитка, що єднає людей, і основа, звідки бере живильні соки дерево людського життя. Без народної творчості може загубитися сучасна національна культура будь-якої нації, бо коли пересихають багаті народні джерела, черствіють серця й душі людей - живе пісня, живе душа.
Хай пісня звучить, не кінчається,
Праотчого скарбу цвіт,
Зозуля нехай не втомляється,
Даруючи Вам ще премногая літ.
Тетяна ЮРЦЕВІЧ.