Опубліковано Анатолій Кардаш
Фото Василя Сосюка.
Питання високої якості медичних послуг завжди були в центрі уваги
громадськості й цікавлять чи не кожного жителя краю. Тож напередодні професійного свята лікарів та їх помічників кореспондент «Сарненських
новин» зустрівся з начальником відділу охорони здоров’я РДА Василем ІВАНЮКОМ,
аби дізнатися про стан, здобутки, напрацювання галузі.
- Василю Петровичу, розкажіть коротко про кваліфікаційний рівень
медпрацівників району.
- Він досить високий, адже з 207 лікарів закладів охорони здоров’я 41 мають
вищу кваліфікаційну категорію, 67 – першу та 29 – другу. Крім того, вища
категорія в 361 особи середнього медперсоналу, такий же рівень за акредитацією
присвоєно низці установ: центральній районній лікарні, п’яти ФАПам. Чимало
інших мають першу та другу категорії. Усі вони успішно пройшли атестацію.
Недаремно Сарненську ЦРЛ називають другою обласною лікарнею. Окремі її
підрозділи виконують функції міжрайонних, зокрема, лабораторії СНІДу та цитологічна,офтальмологічне відділення. Загалом
колектив, в якому працює 1580 чоловік, досвідчений, дружний, щоденно здійснює
свою благородну, життєво важливу місію.
- Які позитивні зміни на ниві охорони здоров’я відбулись минулого року?
- У непростий період кризових явищ у державі минулоріч вдалося зберегти
мережу лікувально-профілактичних закладів району, не допустити скорочення
персоналу. Зміцнилась і матеріально-технічна база: отримали спеціального
медичного обладнання на суму понад 700 тис. грн., чотири санітарні автомобілі
за централізованими поставками. Зокрема, маємо ультразвуковий діагностичний
апарат, що дозволяє обстежувати
патології в черевній порожнині, щитовидної залози й інших органів. Зросло й
фінансування медицини краю. Якщо торік на неї виділили 36,7 млн. грн., то нині
– 48,1 млн. грн.
Зробили також важливий крок реформування галузі: з 1 січня рішеннями
районної, селищних і сільських рад повноваження
з фінансування й управління медустанов місцевості передані відділу охорони
здоров’я райдержадміністрації. Відтак створили управлінську вертикаль, що
підвищує рівні відповідальності та матеріальної забезпеченості сільської
медицини, а отже і якість роботи. Уже при впроваджені страхової медицини будемо готові виступити як структурний
підрозділ замовником її послуг. За досвідом у цьому напрямі до нас приїжджають
фахівці з інших областей України. Такий підхід у діяльності системи роботи
медицини на первинному рівні поступово поширюється в усій державі.
Тривають будівництво лікарської амбулаторії в селі Ясногірка та
реконструкція частини приміщення дитячого закладу під лікарську амбулаторію
загальної практики/сімейної медицини в селі
Цепцевичі, які до кінця нинішнього літа будуть введені в експлуатацію.
- Чи зросли показники захворюваності в районі?
- Ні, навпаки, знизились рівні захворюваності на туберкульоз, дитячі патології,
збільшилась хірургічна активність. За підсумками минулого року показники
оптимістичні, особливо в педіатричному підрозділі. Істотно зменшилась кількість непланових вагітностей, покращилась
демографічна ситуація в районі. Спалах каліфорнійського грипу в одному з
навчальних закладів швидко локалізували та погасили завдяки професійним діям спеціалістів, які
надавали потрібну допомогу хворим, не рахуючись з особистим часом, практично
цілодобово. Утім, рівень захворюваності обумовлений і соціальними причинами, бо
прямо залежить від способу життя, добробуту громадян, екології тощо. Поки люди
потерпають від бідності, безробіття, шкідливих звичок, імунітет у них автоматично
знижується, вони часто хворіють. Саме тому ситуація із захворюваністю
залишається врегульованою, але складною, і роботи лікарям щодня вистачає.
- Які найболючіші проблеми потрібно вирішити насамперед?
- Найбільш актуальною проблемою залишається завершення реконструкції
корпусу колишньої військової. Надіюсь, що за сприяння районної та обласної держадміністрацій
до кінця року цей корпус здадуть в експлуатацію і там відкриють терапевтичне,
неврологічне та кардіологічне відділення. Це дасть можливість істотно покращити
умови перебування пацієнтів і медперсоналу, здешевлення господарських витрат і
зникнуть транспорті проблеми доїзду.
Є нагальна потреба в травматологічному пункті, плануємо відкрити його на
базі Сарненської центральної районної лікарні. А ще – встановити комп’ютерний
томограф, що дозволить проводити діагностику всього організму людини. Поки що
за цим їдуть у Рівне, але і в Сарнах можна і треба мати філію діагностичного центру для жителів північних
районів Полісся. Кадри, потенціал, передумови та розуміння влади для вирішення
цього важливого питання є.
- З проблем сільської медицини останнім часом згадують перепрофілювання Степанської районної
лікарні. У чому суть змін у цій медустанові?
- Прагнемо забезпечити первинну ланку – установи сільської медицини – всім
необхідним для надання послуг належної якості. Щодо ситуації в Степані, то в
тамтешній лікарні започаткували перепрофілювання двох відділень: пологового та
хірургічного. При цьому ні персонал, ні кількість ліжок скорочувати не будуть.
Справа в тому, що нинішній рівень медичних послуг обох відділень не відповідає вимогам
МОЗ України.
Тим часом у Сарнах жителі
Степанської дільниці отримають своєчасну, висококваліфіковану медичну допомогу,
консультацію фахівців «вузьких» спеціальностей, належну діагностику, що вплине
на швидке їх виздоровлення. Проте це питання винесено на обговорення
громадськості.
- Ваші побажання колегам напередодні професійного свята?
- Від душі вітаю всіх медиків краю, ветеранів галузі зі святом. Бажаю нових
успіхів у благородній, життєво важливій роботі, міцного здоров’я, особистого
щастя та щедрого достатку. Жителям району зичу звертатись до нас, лікарів,
тільки в приємних випадках – за консультаціями щодо вдосконалення здорового
способу життя.