Опубліковано Анатолій Кардаш
Автор фото Василь Сосюк.
Так назвав початок жнив
на полях сільгосппідприємства його головний агроном Сергій Трохимець. За суботу
й неділю тут з перших декількох десятків гектарів зібрали понад 440 тонн
збіжжя. У злагодженому напруженому ритмі жнивують хлібороби, діждавшись
сонячної погоди.
Їдемо з Сергієм Леонідовичем по широкому полю, на
якому рівними рядками лежить скошена солома. Тут, на 150-гектарній площі,
працює зернозбиральний загін. Комбайни «Клаас» швидко й рівно скошують пшеницю,
лише на хвилини зупиняючись, аби наповнити намолоченим збіжжям кузов чергової вантажівки.
- У господарстві на
жнивах задіяні вісім комбайнів, до кожного закріплена автомашина, роботи йдуть
згідно з графіком, - каже головний агроном. – Однак готові до них були набагато
раніше, зерно достигло, залишалось дочекатись безхмарної погоди. Декілька днів
коригували наші плани дощі. Нарешті приступили, й урожайність хлібної ниви
радує.
Коротка зупинка біля
комбайна Федора й Олександра Цюзів. Для екіпажу братів це вже двадцяті жнива,
причому в одному й тому господарстві – «Маяку». Кажуть, що ретельно готували
машину до відповідальної роботи, тож упевнені в надійності кожного вузла, а вирощене зберуть без найменших втрат.
Минулоріч екіпаж намолотив майже 800 тонн зерна. І тепер досвідчені комбайнери
показують приклад молодшим колегам. Згадують добру науку в профтехучилищі №21
(нині професійний аграрний ліцей), після закінчення якого й розпочали трудовий шлях у селі, на рідній землі.
Утім, за словами Сергія
Трохимця, вся когорта жниварів в артілі майже не змінилась за багато років,
хіба що поповнилась молодими фахівцями. Тож знають і люблять свою благородну
справу Руслан Одарчук, Іван Вєтров, Сергій Яша, Іван Ющик, Олександр Яша, Юрій
Вєтров, які нині вміло керують комбайнами, а їм допомагають помічники.
Оперативно відвозять на тік зерно водії Петро Кичан, Павло Панасюк, Петро
Пархомчук та інші. Як розповів їх колега Олександр Власюк, він з Іваном
Никончуком беззмінно трудиться за кермом автомобіля з часу створення колективного
господарства - по двадцять два роки. І техніка в їх дбайливих руках завдяки
вчасному ремонту та догляду працює довго та безвідмовно. Усі надіються на добру
віддачу кожного гектара, бо сіяли, доглядали пшеницю, жито, інші культури за
сучасними технологіями, зі щирим прагненням досягти наміченого. І добре, що
перші дні справджують їх сподівання.
Підбирають солому
тракторами зі спеціальними пристроями, затим скирдує її колектив під
керівництвом бригадира Івана Мельника. За три дні виросло три великі скирди.
Спека не стоїть на заваді жниварям. Вони спішать якісно зібрати ранні зернові,
а для цього потрібно трудитись буквально в поті чола два тижні без дощів. Отож
почалась найвідповідальніша хліборобська пора: зранку й до глибокого вечора
гуде двигунами комбайнів та автомашин жнивне поле. Щедро винагороджує людей за
сумлінну нелегку, але життєво необхідну турботу.