Стати вчителем мріяла з дитинства

Про таких, як студентка четвертого курсу педколеджу РДГУ Анастасія ЗОЗЮК, кажуть "сонцесяйна". І це таки правда – розумна, доброзичлива, привітна, красива. Та й професію обрала нелегку й дуже відповідальну – вчитель початкових класів з допоміжною кваліфікацією керівник комп’ютерного гуртка. Адже саме початкова ланка в системі освіти відіграє, як
на мене, найважливішу роль: або назавжди зацікавить першокласника наукою, або позбавить бажання вчитися.

Анастасія змалечку бачила себе вчителькою і
ніким іншим. Певно, дався взнаки вплив блискучих педагогів: першої вчительки в
Стрільській ЗОШ Марії Круглик, української мови та літератури Ніни Кузнець,
хімії – Світлани Зіневич, класного керівника Марії Довгополої. Вочевидь, саме
вони й прищепили любов до літературного слова, методик навчання та виховання.
Тому й успішність у Насті була доброю, упродовж шкільних років виконувала
обов’язки старости.

Обдарована особистість, старанна й
відповідальна, яскраво засвітилася в аудиторіях педколеджу, де й почала
втілювати в життя дитячу мрію – опановувати фахові знання. Здібна студентка є
членом студентської ради, редактором газети «Студентський погляд», веде
передачі «Хто мову знає, той щастя має!» на ТРК «Полісся». А ще Анастасія є
старостою літературної студії «Первоцвіт»:

- Це особлива студія, де можеш вільно
висловити свою особисту думку, за яку ніхто не критикуватиме. На засідання
збираються не байдужі до віршованого та прозового слова люди, читають твори,
діляться намітками на майбутнє. В атмосфері співпраці та толерантності, яку
створила керівник Олена Левшунова, обмінюємось враженнями від творів, а час
летить непомітно.

Вчитися завжди нелегко. Навчати інших ще
важче. Однак працьовитій і цілеспрямованій дівчині подобається долати
перешкоди. Тому всі види педагогічної практики: виховна, навчальна, «вожатська»
- крім природного хвилювання, принесли й відчуття становлення майбутнього
педагога. А незабаром – переддипломна, яку Анастасія Василівна (так величають
юні школярики) мріє пройти в рідній Стрільській ЗОШ. Це, на думку студентки,
найсильніше випробування на професійну придатність, адже впродовж двох місяців,
крім уроків, проводитиме заняття комп’ютерного гуртка, виховні години,
батьківські збори. Проте, поспілкувавшись з нею, переконуєшся, що в царині
освіти вона не випадкова гостя, а повноцінна господиня. До того ж, прагне
вдосконалення, тому повсякчас займається самоосвітою,  а коли випадає вільна година, займається
рукоділлям (виготовляє прикраси з бісеру, черепашок) або куховарить. А ще
любить співати.

Аудиторії, бібліотеки, шкільні класи – сьогодення Анастасії Зозюк. Але
часто замислюється про майбутнє, згадує мудрі настанови та добрі поради
викладачів Світлани Гук, Ніни Сіренко, Людмили Костюкевич, Петра Горкуненка,
хоче стати схожою на них – упевненим і досвідченим педагогом, якого люблять і
поважають учні. Без сумніву, Анастасія здолає тернистий шлях педагогічної
майстерності й поповнить когорту освітян, якими пишається Сарненщина. Адже
батьки виховали її порядною, працелюбною та відповідальною. Як і належить
справжньому вчителю.