Back to top

«Троянду Божій Матері несу - не в руках, а в серці»

Автор фото Василь Сосюк. 

 

Це слова пісні, яку виконує регент Софійка Бухало із Тинного, яка живе без обох рук.

В її очах стільки щирості й доброти, що при розмові аж серце стискається. А як мудро розповідає про життя! Як гарно співає! Здається, пісня лине із серця. І це дійсно так. Бо любить воздавати хвалу Господу піснями. Закінчивши Городоцьке духовне училище, з липня цього року дівчина трудиться у воскресній школі при храмі мучениці Параскеви, де священиком її батько - отець Олексій.  

Уже при народженні лікарі діагностували в Софійки відсутність обох рук. Зіп’явшись на ноги, дівчинка почала впевнено пристосовуватись до життя. А замінили їй руки, …ноги. Спершу пробувала брати ними іграшки, затим ложку й чашку. Потім навчилась тримати ручку та папір, а через деякий час почала самотужки розчісуватися й навіть малювати. Нині й їсти приготувати може. Хай що б там було: олівець чи ложка - сміло бере їх великим і вказівним пальцями ноги. І так вправно виконує роботу, що не кожен і руками зробить.

Софія Бухало - розумна й талановита дівчина. До школи ходила, щоправда, під силу їй були лише гуманітарні дисципліни, де більше розповідають, аніж пишуть. Бо за ручку бралась тільки вдома. Коли підприємець із Одеси подарував комп’ютер, то інформатику, як і деякі інші придмети, їй викладали індивідуально. Тож отримала повний курс знань з хорошими оцінками. Крім того, завжди брала активну участь у різноманітних конкурсах, де здобувала перемоги, має грамоти, призи.

З посмішкою на вустах згадує Софійка випускний вечір у рідній школі, вступ до Городоцького училища, куди готувалась заздалегідь: вчила молитви, піснеспіви, читала старий і новий завіти. А коли стала студенткою, жодного разу не пошкодувала, що пішла цим шляхом. Хоч було дуже тяжко. Пробувала грати на фортепіано, та, підірвавши здоров’я, вирішила йти одним шляхом – регентувати. Вокалу навчали викладачі з Рівненського державного гуманітарного університету, богословські предмети викладали священики. Про кожного з них Софія говорить лише хороше, бо вкладають у дітей душі.

Закінчивши училище, повернулась до батьківського дому й одразу загорілась ідеєю відкрити недільну школу. Тож з отцем Олексієм почали активно працювати. Спершу розробили план занять, затим запросили дітей. Зібралось майже 90 бажаючих. Розподілили їх на три групи й одразу розпочали уроки. З цікавістю слухали учні розповіді про Всевишнього, житіє святих мучеників Христових. Спільними зусиллями придбали комп’ютер, тож нині дивляться фільми на релігійну тематику.

- На заняттях вивчаємо молитви, таїнства церкви, найбільші свята року, - ділиться Софія Олексіївна. – Також розучуємо піснеспіви про Богородицю, Ісуса, маму тощо. Залучаємо дітей брати участь у різних християнських святкуваннях. Наразі готуємось до відзначення міжнародного дня інвалідів. Після свята Введення в храм Пресвятої Богородиці(4 грудня) розпочнемо вивчати колядки. На Різдво обов’язково підемо колядувати. Плануємо підготовити виступ і до дня святого Миколая. Роботи вистачає, тож працювати є над чим.

За ініціативи Софії в тутешньому храмі нині діє два хори. У молодому, до якого входить 8 осіб, регентує вона. Дівчина скрізь трудиться сумлінно. Для учнів воскресної школи, спільно із отцем Олексієм, організували паломницьку поїздку в Почаївську лавру, де побачили хресний хід, який прямував із Хмельницька. Дорогою звідти навідались у деякі монастирі, побували біля джерела Святої Анни, де преклонялися святиням, купалися в цілющій воді. Тож додому повертались із хорошими емоціями. Софія планує показати дітям  і Києво-Печерську лавру. Аби зміцнювались духовно, розуміли суть Бога у своєму житті.

Невдовзі, за сприяння отця Олексія, у недільній школі мають наміри відкрити дитячу бібліотеку, де учні зможуть ознайомитись із повчальною літературою на кшталт: «Як поводитись у храмі», «Заповіді блаженств», «Таїнство вінчання» тощо. Уже зібрали понад 100 книжок. А в майбутньому, можливо, буде й відеотека, позаяк діти зацікавлені брати додому духовні диски й дивитись їх разом із рідними. 

Любить Софія Бухало свою роботу. Усі задуми та ідеї їй допомагають втілити в життя отець Олексій, вчитель християнської етики Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст. Ольга Одарчук, учні та батьки. Дівчина щиро дякує їм, бо дали можливість робити хорошу справу - вчити дітей любити Бога, а Господь це – істина, любов, життя.

 

Схожі матеріали

Cімдесятирічні близнючки Галина КОСТЕЦЬКА та Єлизавета Кузьмич з Любикович цьогорічної Трійці пройшлися селом, співаючи тільки народні пісні. Вони...
Крізь білі жалюзі районної лікарні пробивались сліпучі промені сонця. Усі підвели погляди до вікна, де хмарки наввипередки, ніби граючись, бігли одна...
Старенька самотня бабуся втомлено сидить на пошарпаній часом лавці. Позаду неї - великий, сплетений з лози, тин. Ще на початку життя Марії ГОМУЛКО...
Батько та троє братів Валентини Кались із Клесова воювали на фронтах Другої світової війни. І сама вона, тоді школярка, декілька місяців працювала в...
які стали рідними, та ще двоє своїх виростила Дарія Філончук із с. Тріскині Післязавтра цій жінці виповнюється 80 років. Доля була щедрою на...